Джаз без кордонів – тернопільська історія, що не переривається

Джаз без кордонів – тернопільська історія, що не переривається

Головна подія початку зими у Тернополі – це джазовий фестиваль. Його очікування варте самого концерту, адже організатори Міжнародного фестивалю «Jazz Bez» у різних містах України та Польщі не завжди впевнені, що дійство відбудеться. У Тернополі шістнадцять років поспіль це свято живе і радує цінителів музики, жодного разу анонсовану подію не скасовували. Цього року 4 і 5 грудня під гаслом «Історія, що не переривається», із врахуванням усіх обмежень, довідок і щеплень від коронавірусу, ХХІ Міжнародний фестиваль «Джаз Без» стартував у Тернопільському  академічному драматичному театрі ім. Т. Шевченка і зміг вкотре заворожити нестримною енергією музикантів усіх, які прийшли на зустріч із його величністю Джазом.

Джазовим виконавцям  аплодували сточи та викликали «на біс»

Про цікавих відомих виконавців джазової музики найкраще розкажуть самі організатори фестивалю Олег Макогін та Сергій Лазо.

  • Наш шістнадцятий «Jazz Bez» цього року, на щастя, відбувся, музиканти були дуже цікаві. Приїхала до нас зі Штатів славетна американська співачка Інгрет Артур, – каже Олег Макогін. – Разом зі збірною командою музикантів Якубом Мізерацьки, Ігорем Гнидіним та Анастасією Литвинюк вона викликала фурор. Також виступив українсько-польський колектив «Awatair» («Аватар»). Марк Токар з двома польськими музикантами Томашем Гадецьки та  Міхалом Госом із Гданська грали імпровізаційний джаз, такий фрі-джаз. Він не дуже легкий до сприйняття, але на джазовому фестивалі обов’язково має бути таке, тому що показує, який джаз є сьогодні та в якому авангардному ключі відбувається, як музиканти себе виражають у цій музиці. У неділю зірвали свій шквал оплесків, виклики «на біс»  два колективи музикантів зовсім іншого плану – «Паукуна» («Paykuna») (Швейцарія-Болівія) та «Антоніо Флінта Квартет» («Antonio Flinta Quartet» (Італія). Цікаво, що в більшості музиканти зі Швейцарії родом з Болівії, і ми коли їх  слухали, не розуміли мову – ні німецька, ні французька, ні італійська, я аж потім зрозумів, що це болівійська мова. І мотиви їхньої музики, як вони самі пояснювали, – це мотиви їхнього краю, де фантастична природа – там і гори Анди, і джунглі Амазонки, і озеро Тіткака. Болівія – країна флейт, і у цьому виступі слухачі насолодились звучанням цих інструментів.

Інгрід Артур – це фантастична енергія, голос, який не має меж

Сергій Лазо – незмінний ведучий усіх фестивалів «Jazz Bez» у Тернополі й має з того певний зиск, бо слухає найкращих виконавців протягом усіх днів свята і завжди має з чим порівняти.

  • Суботній день завершувала фантастична співачка Інгрід Артур, і тут немає, що коментувати, треба було заглянути в зал і подивитись, що там відбувалось! – зауважує він. – Зал був «розтерзаний» – такі вирували емоції. Коли її слухав, мені асоціативно згадувались дві найпотужніші співачки американської школи джазу Арета Франклін і Махалія Джексон, які співали в стилях ритм-енд-блюз, соул і госпел. Вражає енергетична міць Інгрід Артур – вона просто не має ніяких меж – це фантастична енергія, талант, голос. Був епізод, коли вона співала досить інтимно  і мікрофон взагалі тримала десь нижче живота, і голос її лунав аж ніяк не тихіше, ніж оркестр. Я думаю, вона могла покрити своїм голосом запросто всю нашу Театральну площу! Дуже потужний фестиваль, я радий, що ми знову зустрілися з італійцями Antonio Flinta та його командою, Claudio Gioannini – барабани, Roberto Bucci – контрабас, Luciano Orologi – альт-саксофон. До речі керівника цього гурту порівнюють з Біллом Евансом, видатним американським джазовим піаністом – це цілком зрозуміле порівняння, наша публіка відчула красу його моногри на роялі, коли музиканти вийшли зі сцени. Всім, хто любить джаз, бажаю дочекатись наступного фестивалю «Jazz Bez», і він буде ще більш неймовірним.

«Jazz Bez» познайомив з новим інструментом – десятиструнною Радз-гітарою

На ще одній локації фестивалю «Na пошті» у неділю зустрілись пошановувачі гри українського гітариста та композитора,  музиканта з Дніпра Дмитра Радзецького. Дмитро ділився мистецтвом гри на створеній ним самим десятиструнній MIDI Радз-гітарі – інструменті, який поєднує в собі електро-гітару, бас-гітару, синтезатор і має рояльний діапазон звукоряду.

  • Музику, яку грає Дмитро, можна порівняти з грою ансамблю із декількох музикантів. Він працює в жанрах сучасної академічної музики, авангарду, вільної імпровізації  та фрі-джазу, – розказує Ігор Мамус із мистецького об’єднання «KOZA», –  Дмитро не вперше у нашому місті, надіємося, приїде ще.

Поважай себе – слухай джаз!

Цьогорічний Міжнародний джазовий фестиваль «Jazz Bez» проходив паралельно в Україні в Тернополі, Львові, Києві, Дрогобичі та в Польщі – джаз лунав у Вроцлаві та Перемишлі. Тернопільське свято джазової музики організували разом Тернопільська міська рада, музичний центр «Бастер» та мистецьке об’єднання «KOZA». Цікаво, що з 2001 року від часу заснування фестивалю «Jazz Bez» кількість виконавців, які брали в ньому участь, сягнула понад тисячу. Частина цього мистецького дійства ось уже шістнадцять років чарує любителів джазу в Тернополі. Поважай себе – слухай джаз!
Олена МУДРА.
Фото Влада Кравчука, Антона Марчевського.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *