На початку листопада під час свого візиту на Тернопільщину віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко щиросердно зізнався: торік у цій же порі він змушений був критикувати владу нашої області, бо за рівнем надання субсидій Тернопілля «пасло задніх». Тепер же, за його словами, ситуація змінилася кардинальним чином – наша область увійшла до трійки кращих.
Станом на перше жовтня понад 195 тисяч домогосподарств Тернопілля отримали субсидії, тоді як торік їх було трішки більше 86 тисяч. Відтак, показник щодо виконання завдань із надання субсидій в області становить вже 85%. Водночас, оскільки пік звернень громадян здебільшого припадає на середину листопада, грудень та січень –очікується, що на Тернопіллі оформити субсидії забажають ще близько 55-60 тисяч сімей.
На перший погляд, таке високе всеукраїнське визнання діяльності обласних чиновників в питанні соціального захисту наших краян можна вітати. Прапор їм у руки, чи, принаймні, грамоту!
З іншого боку, похвала Павла Розенка була б більш доречною, якби вона стосувалася не офіційного узаконення бідності тернополян, а, наприклад, зростання їх добробуту. Адже, що таке «трійка кращих» в розумінні міністра? Три найзанедбаніші регіони України, де люди не можуть самотужки вижити на мізерні зарплати чи пенсії, отож змушені просити милостиню від жебрацької держави.
Складається враження, що владу в Україні знову захопили більшовики, і оте їхнє «жити по-новому» – не що інше, як геноцид власного народу. Непідйомні комунальні тарифи, захмарні ціни на товари першої необхідності, мізерні зарплати та пенсії і, як наслідок, крайнє зубожіння нації на тлі мільярдних статків купки доморощених пристосуванців – такими є сумні реалії через три роки після Революції Гідності.
У той же час, будь який публічний протест українців влада видає за саботаж з метою розвалити країну. Але яку? Олігархічну, розкрадену, обдурену!
«Правофлангова», за визначенням офіційного Києва, Тернопільщина нині також пожинає гіркі плоди соціально-економічної та демографічної стагнації. Лише упродовж січня-вересня цього року з області виїхали майже півтисячі наших земляків. Ще 3394 людей – померли. Зараз на території краю проживає 1 мільйон 62 тисячі осіб, або трохи більше 350 тисяч середньостатистичних сімей з трьох чоловік. Більше половини з них були змушені оформити субсидії. Тож подяка від міністра за першість у рейтингу найбідніших – це, насправді, «Фількина грамота» – морально нікчемна відзнака від влади, продиктована її ж бездіяльністю.
