Минуло вже понад місяць з моменту, як депутатів Ігоря Турського, Івана Сороколіта та Романа Навроцького виключили з лав ВО «Свобода». З того часу Тернопільська міськрада перетворилася на «політичне» поле бою: сесії не відбуваються, народним обранцям погрожують, блокують доступ до сесії з застосуванням сльозоточивого газу, а нагальних людських проблем не вирішують. Кому ж так вигідно тримати місто в стані латентного конфлікту? Хто і чому боїться появи трьох екс-«свободівців» у сесійній залі? Про це та багато іншого ми вирішили запитати у безпосереднього учасника цих подій, депутата Ігоря Турського. Отож…
Кому не вгодили «незручні» депутати?
– Цей конфлікт має дві складові. Очевидно, що найбільше зацікавлений у блокуванні ради міський голова, який уже півтора року не може сформувати добре контрольовану ним «коаліцію», яка б голосувала за те, що йому потрібно. Не секрет, що за останні п’ять років минулої каденції він звик так працювати і, зважаючи на те, що у нього за спиною кількарічний досвід роботи у податковій, по-іншому він просто не вміє. Та на жаль для міського голови і на щастя для тернополян більшість депутатів усе ж спрямовують свої погляди на виборців, які їх підтримували, а не на інтереси однієї особи.
Друга складова цього конфлікту – це інструментарій, яким користується міський голова. А саме – звезені з інших регіонів люди, які жодним чином не орієнтуються у проблемах Тернополя. Будьмо відверті: ті люди, які приїздять у Тернопіль відстоювати якусь незрозумілу навіть для них позицію, яку поки що чітко ніхто не озвучує, не мають відношення ні до господарки в місті, ні до мешканців, яких ми, депутати, представляємо.
Наші опоненти (чи то опонент) бояться відвертої публічної дискусії. Під час пленарного засідання чи на публічних «круглих столах» у прямих телеефірах ми готові вислухати всі претензії до нашої роботи і відверто відповісти на всі запитання. Та, як бачите, ті, хто зацікавлений у розпалюванні цього конфлікту, вести відкриту полеміку під час сесії бояться. Тому й оперують «силовими» методами…
– «Незручні» для кого? Для своїх виборців? Ні! Виборці нас підтримують. «Незручні» для тернополян? Теж неправда. Я не ховаюся, живу в місті, ходжу поміж людей, з багатьма спілкуюся і не чув, щоб нас називали «незручними». «Незручні» для когось одного? Мабуть, так! Адже наша принципова позиція з багатьох питань, що стосуються життєдіяльності міста, відкрито звучала на засіданнях фракцій, звучить на засіданні комісій та під час сесії. Либонь, це і є тією «незручністю». Хоча ми в першу чергу прагнемо досягнути конструктивного діалогу і при необхідності можемо стати опозицією, яка чітко сигналізуватиме про проблеми, що виникають у Тернополі, та пропонуватиме власне бачення шляхів їх вирішення, враховуючи в першу чергу інтереси тернополян. Однак до конструктивної розмови та опозиції в раді сьогодні не готовий міський голова. Він прагне, аби все зводилось до бездумного погодження його рішень, які напрацьовує. Та все ж, на його нещастя, депутати хочуть бути депутатами і в першу чергу чути своїх виборців.
– Дійсно, я знаю, що в кулуарах ради ведуться перемовини стосовного того, щоб зняти нас із голів комісій. Знову ж таки повертаюся до питання про «незручних». Мабуть, для декого ми «незручні», бо говоримо те, що думаємо, та працюємо в рамках тих же депутатських комісій ефективно та на перспективу. Приміром, саме завдяки зусиллям бюджетної комісії в цьому році вдалося відшукати кошти на закупівлю нового обладнання у лікарні. У минулому році, в рамках прийняття змін до бюджету, комісія «докинула» 20 млн. грн. на ремонт прибудинкових територій.
За себе можу сказати чітко: на посаді голови комісії представляю інтереси депутатів міськради, які, у свою чергу, делеговані виборцями. Ми всі спілкуємось, підтримуємо зв’язок. Це також не всіх влаштовує… Крім того, я вважав і вважатиму надалі, що закласти місто бруківкою – це не є головним стратегічним завданням цієї каденції міськради. У нас є проблеми в охороні здоров’я, освіті, культурі. Звісно, вирішення цих питань не таке помітне, як асфальт під ногами. Проте ми маємо розуміти, що не бруківка буде визначальною у формуванні майбутнього України, а освічене, здорове покоління. Звісно, що попри це можна і потрібно «ремонтувати» місто. Депутатський корпус – прихильник того, щоб ремонти в першу чергу проводили у спальних районах, там, де люди безпосередньо проживають. Така позиція підкріплена і зверненнями від виборців, які надходять до всіх без винятку депутатів. Прибудинкові території, дахи, школи, садочки – це те, з чим звертаються люди і що їх турбує. Я розумію, що і площі, і бульвари важливі. Ми їх також облаштовуємо. Та в пріоритеті має залишатися майбутнє покоління, і саме в нього ми повинні вкладати кошти.
– Я знаю позицію керівництва партії ВО «Батьківщина» з цього приводу. Наскільки мені відомо, воно розпочало законний шлях відкликання своїх депутатів. Та, як не дивно, їм ніхто не блокує вхід до міської ради. Все – у межах закону.
– Я думаю, що всі ми чудово розуміємо, хто спрямовує партію на завідомо хибний, незаконний шлях. Будь-яке порушення законодавства несе також іміджеві втрати як для партії, так і для її місцевих лідерів. Очевидно, що хтось хоче пожертвувати політичною силою, аби реалізувати власні амбіції. Що ж, побачимо, що з цього вийде…
Чи можливий в Тернополі «конотопський сценарій»?
– Я чітко можу сказати, що за це нестиме відповідальність міський голова. Чи можливий повтор сценарію? Думаю, так! Адже ми сьогодні бачимо, що в хід ідуть будь-які методи, аби лише не допустити депутатів до сесійної зали. Стосовно Конотопа, то там конфлікт загострився настільки, що нападати почали не лише на екс-однопартійців, а й на представників інших політичних сил. На жаль, я не маю достатньої інформації, щоб судити, що насправді відбувається у Конотопі. Але, однозначно, порушення закону є неприйнятним. Не виключаю, що наші опоненти вдадуться до застосування прямої сили. Але я чомусь упевнений, що тернополяни не пробачать будь-кому спроби нав’язати бандитські методи.
– Я вважаю, що це популістичні заяви. Сергій Надал не готовий сьогодні іти на вибори. Таким чином він, вочевидь, намагається маніпулювати депутатським корпусом і тими політичними силами, які мають менше шансів потрапити знову в раду. Проте вибори – це оновлення та актуалізація настроїв виборців. Тому, як на мене, немає нічого поганого у тому, що вибори в місті відбудуться достроково. Також варто наголосити, що депутати свою роботу виконували і виконують справно. А ось міський голова ніяк не бажає або не може організувати роботу сесії. Тому тут ще питання, які саме перевибори слід оголошувати?
– Наразі жоден мій виборець не говорив мені, що я зрадник. Навпаки, вони мене підтримують: збирають підписи, приходять під стіни міськради. За це я їм щиро вдячний. Хоча й маю інформацію про те, що є замовлення «підкупити» бодай кількох моїх виборців, аби вони виступили проти мене. Такі методи застосовуються проти мене не один рік. Та, на щастя, подібні маніпуляції діють не так ефективно, як раніше. Люди почали самостійно розмежовувати, де правда, а де «гнила» маніпуляція. Тому я абсолютно готовий до будь-якого розвитку подій. Тим паче, що можу сміливо дивитися в очі своїм виборцям, не ховатися від них. Для мене це – найважливіше.
