Земля під ногами Фірташа давно горить у Відні. А задиміло аж днями. У Києві. Конкретно – над телеканалом «Інтер». Вогонь там, безумовно, теж був. Але не сильний. Зате цього диму й вогню цілком вистачило, аби їх помітили і в Штатах, і в Європі. Не кажучи вже про Росію.
ОХОРОНЦІ СТОЯЛИ, ЯК ВКОПАНІ
Як мені видається, Путін та його «феесбешне» оточення аж руки потирали від задоволення, переглядаючи відео підпалу і задимлення. Саме ті кадри, де вишколені його ж спецами провокатори спокійнісінько, наче у себе вдома, ходять з каністрами коридорами студії. Акуратно оминаючи при цьому начальницький кабінет із дебелими охоронцями біля дверей… Обличчя у підпалювачів закриті, зупиняти їх ніхто не зупиняє. Так що димову завісу вони створюють швидко – і зникають у ній ще до приїзду пожежників…
Те ж, що ця провокація була заздалегідь професійно спланована ідеологами саме «русского міра», сумніву в мене не викликає.
З приводу підпалу й задимлення за останні дні набалакано чимало. Однак ретельно розібратися в ситуації поки що зробив спробу лише парламентський Комітет із захисту свободи слова. При цьому розбирався він не з підпалом (для цього є правоохоронні органи), а з прокремлівською політикою «Інтера». Навіть відповідний законопроект комітетчики оперативно підготували.
А чому змовчало і досі мовчить РНБО? Де позиція парламентського Комітету з питань Національної безпеки і оборони? Міністерства інформації? Чому вже традиційно безпорадно розводить руками керівництво Нацради з телебачення та радіомовлення?
ВЛАСНИКИ ГРАЮТЬ У МОВЧАНКУ
Маю на увазі власників «Інтера»: Дмитра Фірташа, у котрого контрольний пакет акцій, Сергія Льовочкіна та Валерія Хорошковського.
Ну, від останнього марно слова чекати: пакет у нього мізерний, тож відсиджується давно і тихо десь у Швейцарії.
Льовочкін з усіх сил вдає, що йому ніякого діла до «Інтера» нема. Зовсім! Включно з вирізаним із концерту до Дня незалежності вітанням Олександра Пономарьова «Слава Україні!». З двох причин:
- Льовочкін у той час ще смажився на Канарах, так що начебто нічого не чув і не бачив.
- Облаштування нового величезного палацу в елітному столичному районі Золоті ворота забирає весь вільний час. І робочий теж, так що і в парламенті нардепа Льовочкіна не шукайте…
Отже, надія тільки на головного бенефіціара «Інтера» – нашого Дмитра Фірташа. Нашого – тому що родом з Тернопільщини. І тому що досі залишається громадянином України. Крапка. Все інше у Фірташа чуже. Починаючи від упертого нехтування українською мовою як ним особисто, так і промосковськи налаштованим «Інтером»…
Що прикметно, ця налаштованість ні на йоту не змінилася й за останніх півроку – відколи СБУ депортувала з України цинічну сепаратистку Марію Столярову. Як відомо, громадянку Росії. І кореспондента тамтешнього «РЕН ТВ», котра регулярно постачала його репортажами з самісінького початку бойових дій на Донбасі, розповідаючи про «звірства» українських військових.
Та от настав день – й Столярова опинилася на українському «Інтері». У ролі шеф-редактора та креативного продюсера. Отакий креатив по-кремлівськи: з нецензурною лайкою в прямому ефірі на адресу Героїв Небесної Сотні…
МАЙЖЕ ВІЧНИЙ ШУВАЛОВ
А знаєте, хто привів Столярову на «Інтер»?
Російський політтехнолог, уродженець Камчатки й громадянин Росії Ігор Шувалов. Котрий ошивається в Україні ще з кінця дев’яностих. І котрий разом зі своїм одіозним московським колегою Глєбом Павловським активно просував Віктора Януковича у президенти України. А коли той видряпався на трон, залишив Шувалова при собі – формувати інформаційну політику держави.
Нашої з вами держави! А не сусідньої, що ось уже третій рік люто нищить і грабує незалежну Україну…
– Я – персональний радник Сергія Льовочкіна, – представлявся, як правило, Шувалов доскіпливим журналістам. І не тільки їм.
Отак і жили ми з вами: рецидивіст, злодій і боягуз Янукович керував Україною; москвофіл Льовочкін керував його адміністрацією; агент ФСБ Шувалов вершив в Україні антиукраїнську інформаційну політику.
Найперше – через телеканал «Інтер», куди його прилаштував Льовочкін. На посаду заступника директора Національних інформаційних систем (НІС).
Нагадаю: єдиним власником НІСу є Дмитро Фірташ.
До речі… Чи не повинен був він та інші власники «Інтера» першими кинутися на захист свого майна? Висловити свою позицію? Чи, можливо, претензії якісь – хоч одненьку?
Та ні – мовчать і мовчать. Наче оніміли. Або ж води в роти набрали… Тієї, що нею пожежники начебто залили відеокамери та сервери?
Чи сказати Фірташ з Льовочкіним не мають що своїм співгромадянам? На відміну від трохи підгорілого «Інтера», який продовжує цілодобово гнути свою лінію. Отже, не так вже й сильно постраждав? Хіба трішечки настрашився – й зопалу пообіцяв пікетувальникам «змінити контент».
Правда, тривала радість останніх недовго: тільки-но отямившись, обіцяльники від своєї обіцянки відхрестилися… Більше того, минулої суботи керівник НІСу Олександр Пилипець заявив: ніхто нічого змінювати не буде! Оскільки за інформаційну політику «Інтера» йому не соромно…
Воістину, нахабству в умовах цілковитої безкарності немає меж. Хоча… Є ще одна причина: насправді змінювати редакційну політику каналу нині практично нікому. Адже від творчого колективу залишилися хіба осколки. Бо лише за два останніх роки, не витримавши повзучого у всі закутки телеканалу «русского міра» та московського нафталіну, «Інтер» покинули провідні журналісти Юрій Цаплієнко, Володимир Андрієвський, Ганна Панова, Ганна Гомонай, Дмитро Анопченко… У народні депутати подалася Ольга Червакова. Не витримав шуваловського тиску й росіянин Євгеній Кисельов, віднедавна – громадянин України.
Минулого тижня заяву на звільнення написав військовий кореспондент Роман Бочкала.
Тобто з «Інтера» пішли майже всі, хто має гідність не тільки професійну, а й людську. Зрештою, хіба її можна розділити? Гідність у людини або є, або її нема – у всіх аспектах і вимірах.
НАЙКРАЩИЙ СПОСІБ ЗАХИСТУ- НАСТУП?
Слідчі тим часом працюють.
А поки вони це роблять, крапки над численними «і» не втомлюються ставити нардепи. Найперше з «Народного фронту». Як відомо, найкращий спосіб захисту – напад. Оскільки ж під час останньої парламентської виборчої кампанії «НФ» заплатив «Інтеру» за рекламні ролики аж 12 мільйонів гривень, то під підозру у великих симпатіях до нього має шанс потрапити й партія екс-очільника Кабміну. Тим паче, що свої прем’єрські 10-хвилинні «спілкування з народом» кожної неділі Арсеній Яценюк проводив як під час роботи на телеканалі Столярової, так і після того, як вона звідти щезла.
То що, окрім нардепів Добродомова, Капліна і Берези, котрі – як виявилося при зламі електронної скриньки Столярової – мали нещастя відповісти на її службові листи – запишемо до «зрадників» і Яценюка? Або й увесь «Народний фронт» з його нульовим рейтингом? Та проваленою у землю багатомільйонною «Стіною» на українському кордоні – від усе того ж Арсенія Петровича?
По-моєму, це було б справедливо – поставити всіх в одну шеренгу. Адже так само, як Яценюк, виступаючи на «Інтері», тоді ще поняття не мав ні про минуле Столярової, ні про її постійну підзвітність путінському ФСБ, не знали цього й вищезгадані нардепи… Та й у своїх виступах на «Інтері» вони критикували не Україну, а винятково владу. А це дві великих різниці.
Правда, вищезгаданій трійці, до якої в мене –ні симпатій, ні антипатій – пощастило. Якраз тоді, коли її люто дзьобав Антон Геращенко, почався скандал довкола квартири Сергія Лещенка. От він і став черговою жертвою Геращенка. Бо де таке видано, щоб у журналіста – й отаке-е-енна квартира? От якщо бездомний чи з кімнаткою у гуртожитку, то це нормально. Депутатський мандат може залишити при собі. Поки що.
ЯК ЗІ СКРИНЬКИ ЗРОБИТИ СКРИНЮ ПАНДОРИ
За логікою подій, наступним, кому Геращенко просто зобов’язаний запропонувати зректися мандата, має стати депутат від «Опоблоку» і за сумісництвом співвласник «Інтера» Сергій Льовочкін. Котрий якраз дооблаштовує вже згадуваний сьогодні розкішний палац. З трьома гектарами коштовної київської землі на додачу. Що скажете, пане Антоне? А про весь далеко не проукраїнський «Опоблок»? Адже, якщо вірити провокаторці Столяровій до кінця, то саме вона посадила його членів у парламентські крісла. Зважаючи на ваші потужні зв’язки в правоохоронних органах, можливо, посприяєте, аби цих лже-опозиціонерів пересадили з сесійної зали в якесь інше, більш підходяще для них місце? Теж на повне державне утримання. З посиленою охороною. І дуже надійною огорожею.
До речі… Електронну скриньку Столярової хакери, бува, зламали саме зараз не навмисно? Аби перетворити її на таку собі скриню Пандори – й спровокувати нову хвилю гризні та ненависті між вітчизняним політикумом? Відсунувши на другий план боротьбу з істинним ворогом… Так і сталося. Хто-хто, а Путін такої нагоди пропустити нізащо не міг: швиденько зібрав своїх «спеців» і дав команду на проведення чергової антиукраїнської операції. Під час якої начебто безневинною жертвою, а якщо вдасться – то й великомучеником мав стати «Інтер». А світ сприйме це як утискування свободи слова та розгул націоналізму в Україні.
Операція, на щастя, виявилася невдалою. Однак «Інтеру» це таки піде на користь. Сміття із нього приберуть – геть усе, включно з Шуваловим. Дим остаточно розвіється – й ніякі маски підпалювачам уже не допоможуть… Власне, їхні обличчя нам не потрібні. Лише прізвища – замовників підпалу…
