Сейм Латвії прийняв поправки до закону про нацбезпеку, згідно з яким, у разі нападу ворога ніхто не має права вести з ним переговори, просити про помилування або капітулювати. У новому законі прописана тільки одна форма розмови з окупантом – збройний опір, повідомляють іноЗМІ. У 1940 році, коли радянські війська увійшли в Латвію, вони дали латишам урок національної безпеки. Безпека – вона або є, або її немає. Все інше – політика і пропаганда. За свою безпеку треба боротися. Через 76 років Латвія виконала «домашнє завдання»: більше жодних поступок ворогові. Так і прописано в законі. Латиші бояться повторити фатальну помилку, яку зробив перший президент країни Карліс Ульманіс: у 1940 році він прийняв ультиматум Москви і здав країну без бою. За новим законом, командири у кризовій ситуації зобов’язані почати бойові дії відразу, не чекаючи наказу згори. Озброєні «ввічливі люди» не мають права бути на чужій землі. Ніхто з вищої влади Латвії не може віддати наказ про капітуляцію. Це теж норма нового закону.
