Петро Олексійович зробив собі ще один подарунок до другої річниці свого президентства. Призначивши Генеральним прокурором України Юрія Луценка.
Отже, це вже другий подарунок глави держави самому собі – упродовж одного місяця. Першим була поява на посаді прем’єр-міністра Порошенкового земляка – вінничанина Володимира Гройсмана. Який, не встигнувши всістися в ще не охололе після Арсенія Петровича крісло, одразу пригрозив:
– Я вам покажу, що таке державне управління!
Й одразу взявся до роботи. Бо через лічені дні народові повідомили: за газ вже зовсім скоро доведеться платити удвічі більше. І не тільки навесні та влітку, а й під час опалювального сезону. І це поки що тільки перші квіточки… Якщо не брати до уваги, що перед цим зарплати чиновників і нардепів зросли у 2-3 рази.
Щодо Юрія Віталійовича, то ні після голосування в парламенті, ні під час представлення його колективу Генпрокуратури ніяких погрозливих обіцянок народ від нього не почув.
Тому хай тремтять від передчуття недалекої і праведної розплати за скоєне всілякі-різні януковичі з азаровими – хай і в Росії заховані, але тремтять! А разом з ними – зловісні сепаратисти, неправедні судді, хабарники, корупціонери, «діамантові» прокурори… Тим паче, що до них (за винятком утікачів до Росії, Австрії та Ізраїлю) новому Генпрокурору дістатися недалечко. Адже окопалися як не в розкішних київських офісах, то в розкішних столичних апартаментах і маєтках неподалік столиці.
Те, що у «вічного революціонера» Луценка нема юридичної освіти, я проблемою не вважаю. Головне, аби в команді, яку він сформує, були сильні і чесні правники. А формувати цю команду він мусить дуже оперативно, бо роботи в Генпрокуратурі – непочатий край…
Та й коли її було починати, якщо за два роки президентства Порошенка Юрій Віталійович – уже третій його кум на посаді Генпрокурора. На якого гарант Конституції знову покладає величезні надії. Можливо ще більші, ніж на двох своїх попередніх кумів. Оскільки кум Ярема не спромігся зробити нічогісінько з усього того, що обіцяв і чого від нього чекали. Передусім – у справі про жорстокий розстріл Небесної Сотні…
Після дипломованого юриста з багатолітнім стажем практичної роботи Яреми Генпрокуратуру очолив юрист із ще більшим стажем – черговий президентський кум Шокін. Але… Щось він колупався, колупався, а проблем не меншало, розслідування резонансних справ ані на крок не зрушило з місця… Зрештою запам’ятався Шокін хіба тим, що посприяв зникненню з України нардепа Андрія Клюєва, а також наскільки блискавичним – настільки й невдалим арештом ще одного парламентаря – Ігоря Мосійчука. Ну, ще двох своїх заступників, Каська і Сакварелідзе, під кінець прокурорської кар’єри позбувся. Оце і весь шокінський здобуток. Нині ж схудлий в СІЗО на І00 кілограмів (сам сказав!) і від того вдесятеро рухливіший і майже стрункий Мосійчук ходить до парламенту, наче нічого не бувало. А Касько з Сакварелідзе розповідають журналістам про Шокіна таке, чого він може і сам про себе не знав…
А що ж сам Шокін? Де він зараз? На якій лавочці проводить заслужений відпочинок? Ніхто не знає. Бо що в ролі кума, що пенсіонера він уже нікому не цікавий.
Бо всім тепер цікавий зовсім не юрист, зате Генпрокурор Луценко. Спадщина якому дісталася – не позаздриш… Найперше з кадрами треба проблему вирішувати. Адже як два попередники Юрія Віталійовича, так і «прокуратор» епохи Януковича Пшонка перетворили Генпрокуратуру на Авгієві конюшні. Забиті кадрами ще з тієї ж, дореволюційної епохи. Крім цього… Якщо вірити тричі екс-генпрокурору Піскуну, за останніх три місяці безвладдя в ГПУ заяви на звільнення написали майже 500 співробітників. І то далеко не найгірших – просто людей невідомість та розгардіяш замучили… Так що одні лише ці заяви новому керівнику доведеться читати кілька днів.
Добре, що хоч свою алюмінієву, прибережену з часів ув’язнення чашку-кружку він узяв з собою у нові пенати. Бо що без холодної водиці, що без гарячих кави і чаю такої напруги навіть перевірений сімома колами пекла новий очільник ГПУ не витримає…
При цьому дуже хочеться вірити, що вода, чай і кава – і тільки вони! – стануть тією трійцею напоїв, якими відновлюватиме енергію зі своєї символічної «кружки» Юрій Віталійович.
І, нарешті, ще раз про юридичну освіту, точніше – її відсутність у нового Генпрокурора.
Послухайте, хіба він у нас перший такий? Тим паче, що Луценко жодного разу не збрехав, начебто вона, ота спеціальна освіта, у нього є.
Тим паче, що у найвищому законодавчому органі України купа депутатів не лише без юридичної освіти, а й узагалі без будь-якої вищої освіти…
А згадаймо нині вже трішки призабутого міністра юстиції Романа Зварича. Який в автобіографії назвався випускником Колумбійського університету, більше того – магістром права і викладачем цього ж універу.
Коли ж одного дня міністра юстиції Зварича попросили пред’явити диплом, то…
Спершу він кілька разів відмовився це зробити. Потім почервонів, як варений рак.
І врешті-решт таки зізнався: ніякого диплому нема. Відповідно, він не є ні магістром права, ні професором. Просто ходив іноді пан Роман, проживаючи в Штатах, коридорами «Колумбійки». Не з віником прибиральника, звісно. Але й не з професорським портфелем…
Що ж до вищої освіти Юрія Луценка, то вона у нього є. Він – випускник Львівської політехніки. Дипломований інженер-електронник. Це, звичайно, не зовсім близька, точніше – зовсім не близька до правничої сфери спеціальність, але… Маємо те, що маємо. Адже відтепер головне, аби правники, з яких сформує свою команду новий очільник ГПУ, працювали, як годинник.
Ой, годинник… Ні, про годинник трішки пізніше.
А зараз – про Луценкову дружину Ірину. За якою він, як мені видається, наче за кам’яною стіною. Китайською. І це непогано. Правда, дотепер я чомусь думала, що Ірина – адвокат, а отже, має юридичну освіту. Тож допомагатиме чоловікові освоїтися на новій посаді. Аж ні… Насправді народний депутат і водночас віртуозний кнопкодав Ірина Луценко – фахівець у сфері обліку й аудиту. Адвокатом же якщо й виступала досі, то лише для свого чоловіка. Але хіба це страшний мінус, зважаючи на українські реалії? Юра Іру до парламенту привів, а вона йому адвокатує при нагоді. Може, ми ще її і в прокуратурі незабаром побачимо?
Головний редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов, проаналізувавши всі плюси і мінуси нового Генпрокурора, незважаючи на численні закиди журналістів і політекспертів на його адресу, тим не менше назвав Юрія Луценка «світлою плямою на фоні інших центрів влади, контрольованих президентом». Мені особисто Луценко теж поки що частіше симпатичний, ніж навпаки. І, що головне, впертий та далеко не завжди слухняний. Тож, можливо, зараз ГПУ отримала останній шанс стати не просто дієздатним, а й незалежним від влади органом. У тому сенсі, що недалеко той час, коли Петро Олексійович сам же й пошкодує, що так пристрасно лобіював Юрія Віталійовича на теперішню посаду.
Тяжко в це віриться? Але… Надія вмирає останньою.
А тепер – про вже згадуваний годинник.
Ну, те, що ГПУ має працювати, як годинник, зрозуміло. І то дуже точний годинник, без зупинок і збоїв. Найкраще – швейцарський. Такий, до слова, з’явився кілька років тому в тодішнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, одним із захоплень якого є колекціонування годинників. Вартістю 12 тисяч євро. Виробництва знаменитої швейцарської фірми «Брегет». Із 18-каратного білого золота. Таких на «Брегеті» випустили рівно 300 – на честь 300-ліття Петербурга.
Помітивши таке коштовне ювелірне диво на руці Луценка, журналісти не давали йому спокою до тих пір, поки він не зізнався:
– Ну… Російський колега подарував…
Російського колегу звали Рашид Нургалієв.
До вторгнення Росії в Україну було ще майже ціле десятиліття.
«Старший брат» іще вдавав щиру приязнь до «молодшого брата»…
І, нарешті, останнє на сьогодні.
Після того, як Юрій Луценко склав депутатські повноваження, фракцію БПП отримала можливість поповнити народна артистка України Оксана Білозір. Чудова співачка. Плюс кума Порошенка.
От цікаво: чи залишилися на сьогодні в Петра Олексійовича хоч одненький кум чи кума без поважного портфеля?
Тетяна САВКІВ.
До речі…
Донедавна голова фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді, а нині – Генеральний прокурор України Юрій Луценко задекларував 76 406 гривень доходів у 2015 році, а його сім’я – понад 3 мільйони гривень. Про це йдеться в його декларації, опублікованій на персональній сторінці на офіційному парламентському сайті.Із суми цього доходу 75 561,5 гривень становить заробітна плата, 844 гривні – дивіденди та відсотки.
У власності Луценка перебувають квартири площею 21,7 і 181 квадратних метрів. До того ж, у його декларації за 2014 рік було зазначено, що він прописаний в квартирі площею 54,4 квадратних метрів, проте в декларації за 2015 рік у розділі про нерухоме майно цієї квартири немає.
Також він витратив 37 тисяч гривень на оренду автомобіля Toyota Camry 2012 випуску. На рахунках Луценка в банках лежить 167 849 гривень.
А от сім’я політика задекларувала в 2015 році більше трьох мільйонів гривень.
У їхній власності є автомобілі BMW x5 і Mersedes Benz GL 550 (обидва – 2014 роки випуску), земельна ділянка площею 0,077 гектарів, будинок площею 203,9 квадратних метрів, квартири площею 181 і 92,2 квадратних метрів та дачний будинок площею 43,5 квадратних метрів.
Сума коштів родини Луценків на рахунках в банках та інших фінансових установах складає 2 364 947 гривень, а розмір внесків до статутного капіталу товариства, підприємства чи організації – 3 665 988 гривень.
У 2014 році статки Луценка були значно скромнішими. Тоді він задекларував 23 738 гривень доходів, а його родина – 1,3 млн.
