Курс гривні на українському готівковому ринку в травні перебуватиме в діапазоні від 26 до 27,5 грн./дол., прогнозують аналітики. Але, в разі розвитку негативного сценарію, пов’язаного із впливом зовнішніх факторів, може скласти від 27,5 до 29 грн./дол. Адже на вартість «зеленого» впливають не лише сезонні фактори, а й політична ситуація в ЄС.
– Чи виграє гривня від скасування візового режиму з ЄС? Адже це, фактично, створить сприятливий ґрунт для зростання ділової активності та припливу інвестиційного капіталу, – з таким запитанням “Наш ДЕНЬ” звернувся доРудана Віталія Ярославовича, кандидата економічних наук, старшого викладача кафедри банківської справи ТНЕУ.
– Скасування візового режиму може призвести до зростання надходження коштів в Україну від наших заробітчан. Однак, в сьогоднішній ситуації, коли добре розвинутий тіньовий валютний ринок, скасування візового режиму практично не вплине на гривню в сторону її ревальвації (зміцнення), адже всі кошти, які надходять від заробітчан, не затримуються в банках. Тому можливою є стабілізація курсу гривні до євро на готівковому тіньовому валютному ринку. У випадку, якщо буде введена заборона на виплату міжнародних переказів іноземною валютою, тоді зросте ймовірність збільшення золотовалютних резервів України, що буде фундаментом стабільності гривні в цілому.
– Політична нестабільність є одним із чинників негативного впливу на стабільність валюти, адже породжує панічні настрої та ажіотажний попит на валюту. Певна політична нестабільність в Європі, пов’язана з виборами та виходом Великобританії з ЄС, може призвести до девальвації євро, що на декілька центів підвищить ціни товарів, які імпортуються з ЄС в Україну, а це призведе до збільшення відпливу валюти за кордон і, відповідно, незначної девальвації гривні по відношенню до євро. Однак, варто зазначити, що негативно вплине на вітчизняну економіку і на нас з вами зростання цін на товари критичного імпорту, тобто, природного газу з країн Європи. Позитивним аспектом буде тенденція до імпортозаміщення європейських товарів українськими у зв’язку із їх меншою вартістю на ринку.
– Зниження цін на сировину, яка складає 80% українського експорту. Тобто, зниження цін на метали, соняшникову олію та пшеницю призведе до зменшення надходження в Україну експортної виручки, що, в свою чергу, зменшить кількість іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку. Як відомо, зменшення обсягів іноземної валюти, порівняно з обсягом гривні, призводить до девальвації (збільшення вартості долара).
– Виведення банків з ринку повинно було завершитися ще в 2014 році. Однак, як показують численні дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних науковців (які не підтримуються і не фінансуються Національним банком і Міжнародним валютним фондом), «банкопад» був свідомою акцією Національного банку України. Все залежить від того, коли буде обраний новий голова НБУ, зважаючи на розбіжності в парламенті, для обрання нового голови може не вистачити голосів, а тому, як мінімум – до вересня, очолювати Нацбанк буде виконувач обов’язків за непрямого керівництва Гонтаревої. Є ризики виведення з ринку двох десятків банків, що не виконають вимоги із збільшення капіталу після 1 липня 2017 року (це офіційна позиція НБУ). Тому, зважаючи на таку ситуацію, людям варто зберігати свої вклади в державних банках або банках з великим західним капіталом.
