Із 1 травня «реформували» мінімальні зарплати і пенсії українців, оскільки бюджетом передбачено підвищення зростання соціальних стандартів на 5,2 відсотка.
Зокрема, розмір прожиткового мінімуму та мінімальна зарплата зросли до 1450 гривень. Мінімальна пенсія підвищилася на 56 гривень – із 1074 до 1130. Проте, це не означає, що всі пенсіонери автоматично отримають підвищені виплати. Зростання пенсій, за оцінкою Кабміну, торкнеться лише кожного другого. Дехто отримає пенсію, підвищену аж… на п’ять гривень.
Також із 1 травня набув чинності новий закон про держслужбу: чиновникам підвищили оклади й збільшили відпустку. Новий закон, як зазначають експерти, змусив похвилюватися багатьох чиновників, які буквально оббивали пороги, аби до його вступу в силу встигнути влаштуватися на держслужбу.
Уже не будуть держслужбовцями, згідно з новим законом, працівники патронатної служби: прес-секретарі, фотографи, радники. Крім того, щоб стати чиновником, потрібно буде обов’язково відмовитися від політичної діяльності та вийти з партії.
У перспективі, зазначив координатор групи «Реформа держслужби» Сергій Сорока, абсолютно всі, включаючи держсекретарів і голів держадміністрацій, проходитимуть конкурс.
Змінюється й порядок нарахування зарплат: поступово зменшуватиметься частка премій і надбавок, а оклади зростуть. Наприклад, міністри отримуватимуть 12061 гривню, їхні заступники – 11200 гривень, керівники областей – 10333, їхні заступники – 9477, очільники районів – 8615, а заступники – 7754 гривні.
Крім того, відтепер держслужбовці зможуть претендувати на додаткову відпустку, пропрацювавши на службі п’ять років, а не десять, як було раніше. Їм доплюсують один день за кожний наступний рік, але не більше 15 днів. У сумі чиновники з пристойним стажем роботи зможуть відпочивати 45 днів у році. Якщо ж когось несподівано викличуть на роботу, то держава компенсує йому витрати на придбані заздалегідь квитки, оплачений готель або викуплену, але невикористану путівку.
Підвищеною платнею ощасливили й нардепів. Їм, зі щедрої руки Володимира Гройсмана, збільшили оклад із 6109 гривень – до 17425. Насправді ж, діяльність «слуги народу» обходиться державній казні значно дорожче, адже, крім зарплати, народний обранець отримує й інші нарахування.
Народний депутат кількох скликань Андрій Павловський розповів «Експресу» про «фінансову кухню» парламенту. За його словами, щоб не викликати зайвого збурення в суспільстві надто великими сумами, нардепам окремо нараховують кошти, які не включені в основну зарплату. Наприклад, передбачені надбавки за науковий ступінь – 10 відсотків і стільки ж – за знання іноземної мови. Якщо нардеп має підстави їх отримувати, то може доплюсувати до своєї зарплати ще від 1742 до 3485 гривень. Крім того, парламентарям виділяють кошти на забезпечення їхньої діяльності. Йдеться про суму, зазначив Павловський, аналогічну основній зарплаті, тобто, 17425 гривень. Загалом, виходить, що депутат отримує 34850 гривень. Щоправда, видатки, пов’язані з депутатською діяльністю, «слуга народу» повинен витрачати не на власні потреби, а на оренду громадської приймальні, оплату роботи її працівників, розміщення повідомлень у ЗМІ тощо. Але хто це контролює?
Також депутат має фонд оплати праці помічників, який раніше складав 12500 гривень, а тепер ця сума сягає 25 тисяч.
У підсумку, діяльність народного обранця щомісяця коштує платникам податків не менше, ніж 59850 гривень.
Якщо цю суму поділити на мінімальну зарплату простого українця, то місяць роботи «слуги народу» дорівнює 41 мінімалці. І… 53 мінімальним пенсіям. Тобто, навіть за рік українець з мінімальною платнею чи пенсією не заробить того, що депутат за один місяць.
Ольга ЧОРНА.
