Нинішній рік приніс людству чимало випробувань. Перед новоріччям світ здригнувся від жахіття в сирійському Алеппо: туди прилетів на крилах бомбардувальників «русскій мір». А Україна продовжує оплакувати своїх синів. Цей проклятий «мір» знову приніс біду – убив та покалічив наших вояків на Світлодарській дузі біля окупованого Дебальцевого на Донбасі.
2016-ий для України видався складним. Третій рік триває війна. Шаленіють ціни. Виникають гучні корупційні скандали. Суспільство досі в шоці від е-декларування. Наробила шуму націоналізація «ПриватБанку». Людей обурило і розчарувало євровізове «кидалово»…
Тепер складно вірити будь-яким обіцянкам Європи
Європарламент прибрав з офіційного сайту дату розгляду «безвізу» для України. Раніше там значилося 3 квітня 2017 року. Євробюрократи, начебто, допустили помилку. Принаймні, так у Європарламенті виправдовувалися після того, коли в соцмережах підняли хвилю критики щодо перенесення розгляду надання Україні «безвізу» на 3 квітня.
Україна виконала всі зобов’язання, і ЄС мав би лібералізувати візовий режим. Але Європарламент свої обіцянки не виконав. Західні політики кажуть: головна причина – криза всередині ЄС, викликана значним потоком іммігрантів. Тому серед країн-членів немає бажання надавати безвізовий режим такій великій державі, як Україна.
Не факт, що й 3 квітня ощасливлять нашу країну «безвізом». І якщо цього не станеться, то розчарованість від дій ЄС серед українців наростатиме ще більше, а підтримка євроінтеграції – зменшиться.
В українському МЗС уже заявили про втрату довіри до ЄС через безвізове питання. Це озвучила заступник голови МЗС України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, пише «Financial Times». «Тепер нам складно вірити будь-яким обіцянкам ЄС», – наголосила Зеркаль. Крім того, за її словами, затягування процесу ратифікації Угоди про асоціацію «сприймається, як якась зрада, особливо, з огляду на те, яку ціну ми заплатили за наші європейські прагнення. Жодна країна ЄС не платила такої ціни».
Уже три роки підписану угоду про асоціацію з ЄС вперто не бажає ратифікувати голландський уряд. І це триватиме доти, поки в документі не будуть чітко прописані певні пункти. Перший: асоціація не дає українцям права навіть мріяти про членство в ЄС. Другий: на жодну військову допомогу з боку Європи Україна не може розраховувати. Виходить, про членство в НАТО потрібно забути також. Цих вимог, до речі, в угоді взагалі не було. Але прем’єру Нідерландів Марку Рютте треба, щоб Європа підкреслила: Україна – все одно чужа. Існує й третій пункт: Київ повинен проводити реформи. Це – своєрідна «маскувальна сітка» для двох перших вимог.
Марку Рютте, як і багатьом іншим єврочиновникам та євроурядовцям, образно кажучи, попри мешти, що Україна нині захищає Європу і Голландію в тому числі від путінської орди. Озвірілі московити не заважають ситим європейцям насолоджуватися життям, бо «іхтамнєту». Хоча… Кремлівська ідеологія стрімко завойовує європейський інформаційний простір. У середовищі європолітиків і єврочиновників успішно «працюють» путінські гроші. Європейські інституції атакують російські хакери. Тож, «анітамєсть»…
За ким вдруге згасне Ейфелева вежа?
Коли почали розстрілювати мирних жителів Алеппо, світ готувався до різдвяних свят. Ялинки, ярмарки, забави… Коли ж смертей стало дуже багато, а дітей довелося оперувати без анестезії, і це жахіття оприлюднили всі ЗМІ, на Заході висловили «стурбованість». А в Парижі, у знак скорботи, вимкнули Ейфелеву вежу. Просто клацнули вимикачем. Щоправда, ненадовго. Зате, скільки було емоцій! Мовляв, це нечувано-небачено! Який глибокий вияв солідарності! Насправді ж, це все, що змогла зробити для міста смерті і болю євроспільнота.
А на втрати, які несе у війні Україна, західні «партнери» взагалі реагують мляво. Це зараз «не в тренді». Для європейського політикуму важливо, які стосунки будуватиме з ЄС новообраний президент США Дональд Трамп. А ще європейці бояться дратувати Путіна.
Загалом, те, що сталося в Алеппо, можна назвати провалом західної політики в Сирії. «Коаліціянти» – Америка і Європа не змогли запобігти трагедії. Поки ці люди були живі й чинили відчайдушний опір убивцям, для них не знайшли ні пристойної зброї, ні навіть політичної підтримки.
Так само підписанти «Будапештського меморандуму» – американці та європейці не змогли дати Московії по руках, коли та «віджимала» Крим. А потім політика звелася до дуже глибокої стурбованості та Мінських домовленостей, які повинна в обов’язковому порядку виконувати Україна і чомусь їх може порушувати Росія.
Тепер, дякуючи Нідерландам і особисто Марку Рютте, наша держава, яка веде реальну війну проти російських окупантів, не отримає жодної військової допомоги з боку Європи. Хіба що у знак солідарності, як сумно жартують у соцмережах, голландці можуть пригасити вогні в амстердамському кварталі червоних ліхтарів…
Ніхто з «великих і сильних» світу цього не поспішив рятувати Україну в часи Голодомору, під час сталінських репресій… Не поспішить і тепер, коли Росія веде проти нашої держави неоголошену війну. Так само, як і не прийшли рятувати Алеппо. І Грозний, коли місто бомбили росіяни. І Грузію. І Будапешт, Прагу, Кабул, Тбілісі, Баку, Вільнюс, коли там «наводили» порядок радянські танки…
«Ейфелева вежа погасла не лише за Алеппо, – пише Інтернет-видання «Політолог». – Її силует ремарківським Чорним Обеліском височіє над могилою ілюзій та марних надій, вбитих російськими бомбами… Ілюзій, що кожний народ не сам-на-сам із агресорами, а може сподіватися на підтримку та допомогу «цивілізованого світу». Ілюзій, що з Москвою можна про щось домовлятися… Ейфелева вежа, яка є одним із символів Європи,.. згасла мовчазним реквіємом за єдиною Європою, тією, в яку вірили мільйони людей, і яка виявилась нездатною захистити бодай одне місто…»
Простий український солдат, який вчора був хліборобом, учителем, працівником підприємства, студентом, нині вартує багатьох політиків і дипломатів. Він – Герой і Оберіг української землі. І сусідської також…
