Відома фраза «Не місце робить людину, а людина – місце» є актуальною, коли ми говоримо про людей сильної волі, високоосвічених, амбітних. Непересічною постаттю в житті Вишневця на Тернопільщині і взагалі нашого краю був Міхал Єжи Мнішек – великий коронний маршалок, політичний та культурно-освітянський діяч ХVІІІ століття, кавалер Ордену Білого Орла. Про цю людину навряд чи знають наші земляки, а от історія не дозволяє забути своїх діячів.
Доля пов’язала його з волинським краєм ще від народження. Слід сказати, це був період, коли наші території входили до складу Речі Посполитої, що сприяло проникненню на західноукраїнські землі загальноєвропейських культурно-мистецьких течій.
Міхал-Єжи Вандалін Мнішек народився у Вишневці й назавжди пов’язав із ним свою долю. Де б він не був, які б посади не займав, його немов якоюсь магічною силою притягувало до Вишневецького палацу.
Граф Мнішек здобув гарну освіту в Європі – навчався у Варшавському колегіумі (колишня лицарська академія в Речі Посполитій). У 60-х роках молодий Міхал-Єжи вів придворне життя. Його батько Ян Кароль Мнішек був послом Речі Посполитої в Туреччині й часто брав сина з собою у відрядження. Це допомогло йому здобути досвід в дипломатичних справах.
У 1765-1768 роках молодий граф здійснив подорож країнами Європи. Відвідав Німеччину, Нідерланди, Англію, Францію, Угорщину. Подорожуючи, склав немало щоденників і звітів про життя народів цих країн, ознайомився з культурними здобутками та новими естетичними віяннями.
Як людина високоосвічена та всесторонньо розвинена, Міхал-Єжи займав високі посади в державі: в 1763 році – староста яворський, з 1781 року – маршалок надвірний литовський, з 1784 року – староста ростоцький. У 1789 році став маршалком великим коронним. Це посадова особа найвищого рангу в Речі Посполитій, аналогічна сучасному міністру внутрішніх справ.
При дворі Сигізмунда-Августа граф Мнішек був радником з питань культури і науки, прибічником ідей Просвітництва. Написав проект Університету з відділом астрономії, фізики, хімії, а також Академії образотворчого мистецтва з відділами живопису, рисунку і різьби. У 1775 році оприлюднив проєкт Академії наук, мистецтв та їх музеїв. У 1777 – стає організатором Товариства фізичних наук.
Міхал-Єжи Мнішек займав ряд відповідальних посад у системі освіти – був едукаційним комісаром і керував відділом волинських шкіл. Із 13 травня 1778 року очолював Волинський департамент Едукаційної комісії, який було виділено з Руського департаменту, і куди входили школи у Володимирі, Кременці, Луцьку, Межиричі, Олиці, Острозі. Займався також і літературною діяльністю, залишив після себе історичний твір «Казимир Великий». Йому належить ряд праць із педагогіки та реформи освіти.
У 1778 році Міхал Єжи Мнішек отримав найвищу нагороду в Речі Посполитій – Білого Орла. Її присуджують за унікальні заслуги перед країною. Крім того, це один із найдавніших орденів, заснований у далекому 1705 році. Цікавим є факт, що такими ж орденами свого часу були нагороджені Марія Склодовська-Кюрі (видатна польська вчена, дворазова нобелівська лауреатка, засновниця Інституту радію у Варшаві), Хіларі Копровський (лікар, вірусолог і імунолог, винахідник першої в світі живої вакцини проти поліомієліту та хвороби Генріха-Медіна) та інші.
Як людина високого культурно-освітнього рівня, Міхал-Єжи 1 жовтня 1805 року брав участь у відкритті Кременецького ліцею, передавши туди значні кошти. Дякуючи його рекомендаціям, у цей навчальний заклад були запрошені відомі вчені – природознавці, юристи, математики, астрономи, філологи. На його особисті кошти було встановлено стипендії кращим учням. Цей навчальний заклад можна назвати одним із найбільших наукових та освітніх осередків нашого краю.
Займався граф Мнішек і міжнародною діяльністю. З його ініціативи у Вишневці в 1781 році відбулась зустріч Станіслава-Августа Понятовського і майбутнього імператора Павла І.
Напередодні другого поділу Польщі 1793 року через свою непримиренність у політичних поглядах Міхал-Єжи Мнішек залишив посаду великого коронного маршалка, відійшов від політики і з 1798 року осів у Вишневці, присвятивши своє подальше життя мистецтву. Палац знову ожив, він постійно був переповнений гостями і челяддю. Ця всесторонньо розвинена людина цікавилася й театром. Міхал Єжи залишився у спогадах друзів і сучасників як талановитий актор. Йому вдалось зібрати значні мистецькі колекції. Граф Мнішек збільшив фонди бібліотеки до 3444 томів.
Разом із коханою дружиною Урсулою Замойською, яка була племінницею останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського, розширили живописні зібрання палацу. Графиня часто отримувала в дар від дядька картини з його галереї. Відомо, що в 1795 році до Вишневця надійшло12 картин з галереї Станіслава Августа Понятовського.
Ще одним королівським дарунком Вишневецькому палацу були два декораційних панно Яна Пілемента, що спершу призначались для Королівського Замку в Варшаві.
Помер Міхал Єжи Мнішек 2 березня 1806 року у Вишневці, був похований у костелі св. Михаїла Архангела.
Ось такі непересічні особистості навік вписані в історію Вишневця та нашого краю.
Валентина БРЕГА, екскурсовод Вишнівецького відділу НЗ «Замки Тернопілля».
На світлинах: Міхал Єжи Мнішек, Урсула Мнішек.
