Голова профспілки експедиторів області розкрив деякі специфічні секрети та тонкощі в роботі бюрократичної машини. Тема корупції на митниці є для України однією з найболючіших і водночас найзакритіших. Зазвичай про хабарництво на кордоні говорять у загальних рисах, уникаючи подробиць. Можливо, бояться. Зрозуміти підприємців можна. Вони бояться, що система почне огризатися, бояться тиску. Але цим днями заговорив голова профспілки експедиторів Віктор Берестенко. Він розповів газеті “Експрес”, що насправді відбувається за кулісами митниці та як працюють її тіньові механізми. Він переконує, що сьогодні відбувається реставрація усіх корупційних схем зразка 2011-2012 років.
Але чи є докази цього?
– Ви заявили про реставрацію корупційних схем на митниці. Чи можете докладніше розповісти, що маєте на увазі?
– Щоб проілюструвати все докладніше, давайте розглянемо ситуацію на конкретних прикладах. У листопаді 2015-го в Одеському порту голова Одеської митниці Юлія Марушевська спільно з головами МВС, СБУ та прокуратури підписали меморандум про те, що силові структури відтепер не мають права без спецдокументів оглядати вантажі. Це був своєрідний договір про ненапад між силовими структурами та Одеською митницею. Але зараз усе змінилось.
Наведу яскравий приклад недавньої ситуації, коли транзитний вантаж із Білорусі переправляли до Єгипту. Він на митниці простояв з 16 по 23 листопада. У спецслужбі написали орієнтування, щоб митниця не оформляла вантаж, співробітники відділу по боротьбі з контрабандою та Служби безпеки України робили догляд всіх найменувань запчастин, які були в контейнері. Хоча це нонсенс, коли СБУ перевіряє транзитний вантаж. Якщо вона щось знайде, що вона з цим робитиме?
Втім, якщо ти платиш гроші, то можеш через українську митницю хоч атомну бомбу провезти. Питання в тому, скільки та кому доведеться заплатити.
– То які ж суми хабарів вимагають?
– На митниці починають збирати від 5-10 доларів і більше за кожен контейнер. У місяць через митницю проходить приблизно 40 000 контейнерів, тобто йдеться мінімум про 200 000- 400 000 доларів на місяць. Значною мірою ця сума йде на сіру зарплату, яку щомісяця виплачують співробітникам митниць.
А ви врахуйте, що, крім митників і працівників спецслужб, вантаж мають право перевіряти Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, а також Держекоінспекція. І коли вони бачать, що митниця почала реанімувати корупційні схеми, то можуть почати діяти аналогічно.
Хоча, з іншого боку, чого дивуватися? Схожі речі творилися, коли головою митної служби був Ігор Калетнік, а міністром доходів і зборів – Олександр Клименко. Від прискіпливої
уваги можна було відкупитися, щомісячно сплативши певний хабар залежно від вартості вантажу. А тепер все повторюється.
– А які ще схеми схеми мінімізації митних зборів існують? І які в такому випадку розцінки?
– Є випадки, коли в документах значиться один товар – дешевший, а везуть дорожчий, або, буває, взагалі пишуть, що контейнери порожні. До прикладу, йде фура зі взуттям, а пишуть, що в ній 90% устілок для взуття і лише 10% – самого взуття. Щоб митниця заплющила очі, обходиться це в 20-50 тисяч доларів хабара. Але, якщо мова про дуже дорогий товар, то розцінки вищі. І охочих нажитися на ньому стає щораз більше.
За інформацією моїх джерел, деякі парламентарі намагалися реалізувати пропуск вантажу з
контрабандними цигарками на кордоні з Придністров’ям. А наскільки мені відомо, під час провозу контрабандного контейнера з цигарками на Придністров’ї ціна питання доходила до 100-150 тисяч доларів за один контейнер. Провіз 100 контейнерів – отримав 15 мільйонів доларів. Навіщо нардепам із такими заробітками займатися законотворчістю?
– Яким чином народні депутати можуть впливати на перевезення митних вантажів?
– Схема така. Приїжджає народний депутат чи декілька нардепів до керівника митниці й кажуть, що “або ти робиш так, як нам вигідно, або світ стане немилим”. А щоб мати чим тиснути, парламентарі попередньо збирають компромат на представників регіональних й центральних органів влади.
– Чи є ще якісь варіанти зловживань?
– Ще наша митна служба славиться практикою завищення вартості митних вантажів. Це означає, що податки ви платитимете не з тієї суми, за яку купили товар, а з тієї, яку вкажуть на митниці. Ви купили, приміром, планшет за тисячу доларів, берете з собою чек. А мила дама на кордоні каже, що рекомендована ціна на цей планшет не 1000 доларів, а 10 000 і заплатіть мені не 200 доларів, а 2 тисячі.
— Ким рекомендована ціна?
– У фіскальній службі є департамент митних платежів. У нього, кажуть, є база рекомендованої митної вартості. Правда, чиновники ніколи цього не визнають, оскільки такі документи суперечать Угоді про Асоціацію України з ЄС та низці міжнародних конвенцій.
На перший погляд здається, що в такому випадку підприємцю логічно йти до суду. Але на практиці домогтися справедливості вкрай складно. Місяці зо три знадобиться на те, щоб виграти суд, потім митниця подає апеляцію.
І якщо людина виграла суд, то логічно, що наступного разу, йдучи на митницю з черговим планшетом, вона показує рішення суду про те, що податок вона має платити з тисячі доларів, а не з 10 тисяч. Їй натомість кажуть, що ні, цього разу ми встановлюємо митну вартість ще вищу – 15 тисяч. І цю систему ніхто не руйнує. На даний момент у судах оскаржено неправильні рішення з коригування вартості товарів на 6 мільярдів гривень.
– Чому центральна влада, на вашу думку, закриває на це очі?
– Тому що йдеться про дуже великі гроші, а у нас всі рвуться до влади з одною метою — заробляти. Різниця лише в тому, що якщо попередня влада крала умовні 90%, то теперішня – 80%. Але є і ще одна різниця. Якщо при Януковичу зловживання були системними, то тепер є гопота в особі державних структур і правоохоронців.
Так, раніше була особа, яка ухвалювала рішення в регіоні. До прикладу, в Одеському регіоні сидів “смотрящий” Юрій Іванющенко. Тобто слід було домовлятися з кимось одним, а далі вони вже гроші між собою ділили. Тепер же, якщо ти домовився з одним, це не гарантує тобі того, що інший дасть спокійно оформити товар.
Брудні гроші на митниці крутяться шалені. Мільярди гривень щомісяця. Не може не знати про це Порошенко, не може не знати про це Гройсман. Чому ж з їхнього боку нема дій? Тому що, вочевидь, частина грошей, отриманих від корупційних схем на митниці, йде нагору й доходить до Кабінету Міністрів, до народних депутатів. І там, нагорі, охочих нажитися стає щораз більше.
