Настоятель Православної церкви України відвідав Тернопільщину
Програма триденного візиту Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у нашу область була надзвичайно насичена – він відвідував святині, спілкувався з молоддю, молився за упокій Героїв та спілкувався з родинами дітей, у яких діагностували СМА.
Предстоятель помісної Української Православної Церкви звершив чин освячення дзвонів кафедрального собору святих рівноапостольних Костянтина та Єлени та Покровського храму Свято-Троїцького духовного центру.
- Сьогодні ми радіємо з того, що спільно звершили освячення цього прекрасного храму на честь Покрови Божої Матері, – сказав у проповіді Митрополит Епіфаній. – Ми освятили престол у храмі, який буде збирати вірних. Тому для вашої громади це справжнє торжество, бо освячується храм, освячується святиня, освячується дім Божий. Цей день є справді для кожного з нас особливим, але найбільш особливим є для тих, хто трудився, хто будував, хто вболівав, хто долучався не тільки матеріально, але й порадою, молитвою чи духовно підтримував. І сьогодні я би хотів згадати передусім приснопам’ятного протоієрея Анатолія. Адже саме завдяки його старанням розпочалося на цьому місці грандіозне будівництво. Я переконаний, що він також присутній тут духом. І він радіє, що те, над чим трудився тривалий час, розбудовуючи, – воно увінчалося цим освяченням. Він трудився не тільки тут для вашої громади, але для утвердження Української Церкви в ті складні роки становлення її як автокефальної. Тому і його заслугою є, що ми сподобилися отримати довгоочікуваний Томос, у якому раз і назавжди засвідчено, що ми є визнаною помісною Православною Церквою.
Блаженнійший Митрополит Епіфаній зустрівся з дітьми Арсенієм Борисом та Максимом Антонишиним, які страждають на спінальну м’язову атрофію, їхніми батьками та волонтерами, які їм допомагають. В Україні 300 дітей страждають на цю недугу й потребують дороговартісного лікування.
- Молитва і добре слово здатні дарувати надію, – зазначив Митрополит Епіфаній. – У часи випробувань важливо не падати духом, бо якщо всередині відбувається злам, людина втрачає все. Потрібно пам’ятати, що у Бога немає нічого неможливого. Після Свого Вознесіння Господь не полишив нас, і щоденно ми стаємо свідками Його чудес.
Вагома частина візиту Митрополита Епіфанія була присвячена спілкуванню з молоддю. Блаженнійший під час першосвятительського візиту зустрівся зі студентами Тернопільського національного медичного університету та отримав диплом Почесного професора цього закладу. Також взяв участь в урочистому засіданні вченої ради Західноукраїнського національного університету, на якому Блаженнішому Митрополиту Епіфанію було присуджено звання Почесного професора цього закладу вищої освіти.
У ЗУНУ Митрополит Епіфаній також зустрівся зі студентами та відповів на актуальні запитання від молоді. Предстоятель Української Православної Церкви закликав їх бути ревними, чинити добрі діла та втілювати в житті Божественний закон любові.
- Ми всі хочемо бачити сильну, незалежну, єдину, європейську й демократичну Україну. Проте задля цього потрібно багато трудитися. Кожен на своєму місці, здійснюючи ту місію, яка на нього покладена, – сказав Митрополит Епіфаній. – Якщо виконуватимемо її ревно і відповідально, то, звичайно, ми побачимо успіхи в майбутньому. Якщо ми єднаємося і гуртуємося, то ми є силою. Якщо ми єдині, то ми успішно долаємо всі перешкоди, які трапляються на нашому життєвому шляху і шляху нашого українського народу
На завершення урочистостей Блаженнійший Митрополит Епіфаній нагородив ректора Західноукраїнського національного університету Андрія Крисоватого орденом святого архістратига Божого Михаїла.
З пластунами і активною молоддю почесний гість зустрівся у невимушеній атмосфері на Набережній Тернопільського ставу просто неба.
– Зараз перед нашою українською молоддю постає багато різних викликів. І для того, щоб із ними впоратися, юнакам і дівчатам потрібна духовна підтримка. Церква покликана зробити все можливе для того, щоби молода людина в сучасному світі почувала себе духовно затишно, – зазначив Митрополит Епіфаній.
Він виділив на своїй сторінці у фейсбуці п’ять актуальних питань, з якими до нього звернулися молоді люди.
- Що можу порадити тим студентам, які незабаром стануть випускниками?
Дуже важко, коли ми завершуємо навчальний заклад, покидати велику університетську родину. Проте це не повинно нас зупиняти, навпаки – має давати сили й натхнення рухатися далі, зберігаючи добрі стосунки з нашими вчителями й викладачами, які заклали добру основу для нашого майбутнього.
- Як Православна Церква України ставиться до науково-технічного прогресу?
Сучасна наука стрімко розвивається. Православна Церква не проти сучасних технологій, які застосовуються на благо. Адже будь-яку річ можна використовувати по-різному: на користь або на шкоду, навіть смертельну. Сучасні технології дозволяють робити неймовірні речі, але їх ми повинні використовувати для добра іншим.
- Яка позиція Церкви щодо того, що сучасна жінка все частіше прагне реалізувати себе в кар’єрі, ніж у сімейному житті?
Ми за те, щоби чоловіки та жінки мали рівні умови для розвитку, зокрема в кар’єрі. Наприклад, якщо жінка може в певній галузі бути кращою, ніж чоловік, то чому ми можемо бути проти? Ми за те, щоб усі працювали над своїм розвитком. Тому в сім’ї мають бути стосунки взаємної любові та підтримки, без будь-якого приниження й насилля.
- Як можна впоратися з тим, що пандемія коронавірусу зруйнувала плани багатьох молодих людей на майбутнє?
Пандемія – це явище, яке не буде тривати постійно. І поступово ми виходимо з цього стану. Ми повинні навчитися жити в такій ситуації з дотриманням норм заради нашої безпеки. Це не завжди просто, але цей час ми можемо використовувати для того, щоби вдосконалюватися. Ми не повинні падати духом, а маємо укріпити його й робити все для того, щоби в майбутньому було краще. Бо що виявила пандемія? Коли ми пройшли певний етап випробування, то зрозуміли, наскільки важливим для нас є спілкування з людьми й особисті зустрічі. Можливо, ми будемо цінувати більше цей час, який надається для безпосереднього спілкування.
- Як в умовах світу можливостей протистояти гордині?
Сучасний світ закликає кожного з нас бути гордими. Зараз сучасна людина ставить себе в центрі світобуття, забуваючи про Бога. Але Господь завжди залишається досяжним, Він є поруч. Він невпинно стукає у двері нашого серця. Але ми настільки заклопотані якимись справами, що не чуємо цього стуку, а говоримо, що нібито це Бог не чує і не відповідає на наші прохання. Але від нас, від того, чи є у нас гординя, залежить, наскільки ми близько чи далеко від Бога. Бо саме гординя є основою всіх інших майбутніх гріхів. Тому потрібно боротися й протиставляти їй наше смирення, бо Господь гордим противиться, а смиренним подає Свою благодать. Якщо ми намагатимемося бути смиренними і цю чесноту втілювати в своєму житті, то протистоятимемо гордині. Ба більше, зможемо побачити, що Бог є близько до нас. А Господь, у відповідь, допомагатиме й надихатиме нас робити добрі й корисні справи.
Ірина КОВАЛЬЧИК.
