Депутати розподілили гроші платників податків між вигідними структурами та бізнесменами. Державний бюджет на 2019 рік ухвалили. Але коли журналісти почали детально аналізувати, за що саме проголосували, виявили щонайменше 7 пунктів, які вигідні олігархам. Кому саме, і як це відіб’ється на наших кишенях – досліджували журналісти 24 каналу.
Рента на видобуток урану
У ніч ухвалення бюджету на 2019 рік голова Верховної ради Андрій Парубій з-десяток разів ставив на голосування 7 правок різних депутатів до податкового кодексу. І скільки б разів їх не провалювали, він разом з головою податкового комітету Ніною Южаніною вигадували нові і нові комбінації.
Журналісти “Економічної правди” дослідили, що саме так активно проштовхували депутати.
Зала о 3-4 ранку нагріта і більше схожа на біржевий майданчик, де торгують акціями… Чи то поправками,
– сказав редактор видання “Економічна правда” Дмитро Дєнков.
Ніна Южаніна
Голова податкового комітету, пояснюючи суть правки щодо видобутку уранової сировини, навіть не приховувала, що ухвалюються вони в інтересах певних компаній. Але уточнити, на яких, не хотіла. “Зайшов новий інвестор, який хоче таку ж норму, як і на всі інші природні ресурси”, – заявляла голова податкового комітету ВРУ Ніна Южаніна.
Що таке рента? Рента — дохід від власності, який сплачують орендатори власникам матеріальних невироблених активів (землі і надр) за право використання цих активів протягом певного періоду. Рента включає земельну ренту і рентуза надра.
Але ні Ніна Южаніна, ні автор правки Максим Курячий інвестора не назвав. Зате їх пізніше назвали інші депутати і журналісти. Мовляв, інтереси в атомній енергетиці, де для вироблення енергії і використовують уран, мають як люди Порошенка, так і Арсена Авакова.
А чому це на урановмісні корисні копалини не має сплачуватися рента? Можливо, тому що в цьому Кононенко і Грановський замішані і отримають з цього сотні мільйонів?
– наголосив позафракційний народний депутат України Юрій Левченко.
Отож, ухвалена в бюджетну ніч правка до податкового кодексу звільняє підприємства від сплати ренти на видобуток урановмісних корисних копалин на стадії розвідки.
“Пайова участь” для харчової та агропромисловості
Пощастило з податками в ту ніч і крупним агробаронам. В пакеті тих же скандальних правок депутати підіграли тим, хто розширює виробництво і будує нові об’єкти: від зерносховищ до заводів з виробництва молока.
Ухвалена правка скасовує сплату так званої “пайової участі” для аграрної і харчової промисловості, яка може сягати 10% від загального кошторису будівництва. Найбільшу користь, мовляв, отримав агрохолдинг Андрія Веревка “Кернел”. До речі, це родич автора правки “БППшника” Олексія Мушака.
Олексій Мушак
Цей податок треба було б скасувати для всіх галузей, тоді б це не було лобізмом, каже фахівець.
Місцеві ради самі визначають, який відсоток від доданої вартості, 1 чи 10, бізнес має сплатити, зазвичай вони призначають 1. А інше підтриємці “заносять” міській владі, і місцеві бюджети точно від цього не виграють. Гроші осідають в кишені чиновників,
– зазначив редактор видання “Економічна правда” Дмитро Дєнков.
Рента на видобуток залізної руди
Крім того, не забули депутати і про найбагатшу людину України Ріната Ахметова і його “Метінвест”. Мали б збільшити ренту на видобуток залізної руди суттєво. Але зросла вона лише на 0,8% до майже 9. Отож і ця галузь бюджет не надто наповнюватиме.
Міжнародні партнери наполягали, що у вас, мовляв, рента на руду суттєво нижча ніж в інших країнах, підніміть її. І в першій версії бюджету цифра була значно вища, але потім з’явилась ця правка,
– розповів експерт з енергетики Андрій Герус.
Рінат Ахметов
Рента на видобуток вугілля
А от правку, через яку Ахметов мав сплачувати більше 5% ренти на видобуток вугілля, парламент ухвалювати не став. ЇЇ відхилив ще комітет Ніни Южаніної.
Державний бюджет можна було наповнювати і за рахунок ренти з олігархів, не тільки за рахунок підвищення тарифів і інших речей, які сплачують всі українці,
– підкреслив Андрій Герус.
Інтереси ДТЕКу в альтернативній енергетиці
2019 рік для олігарха – як один великий день народження. Бо напередодні комітет не з першої спроби пролобіюв інтереси ДТЕКу в альтернативній енергетиці.
Що таке ДТЕК? ДТЕК — холдинг Ріната Ахметова, який працює в енергетичній галузі. Підприємства цього холдингу ведуть видобуток природного газу і вугілля. Також виробляють електроенергію на станціях теплової і відновлюваної енергетики, поставляють тепло- і електроенергію споживачам.
Обладнання для її виробництва теж завозитимуть, не сплачуючи податки і мито. Ще за першої спроби влітку голова податкового комітету Ніна Южаніна виправдовувала це так: “Зараз вони як ніхто інщий сплачують податки в бюджет. А яка різниця ДТЕК чи хтось інший. Треба було раніше дивитись чи сплачують вони податки, якщо чесно”.
Всього ж з голосу в бюджетну ніч депутати зачитали і ухвалили 7 таких правок. Серед них ще скасування мита на ввезення сировини для пластику, монополія на виробництво спиртових дистилятів для “Укрспирту” та введення додаткового податку на продаж майна.
Бюджет-2019: які будуть надходження?Надходження до бюджету мали б зрости завдяки:
– податку на прибуток підприємств: +2,9 мільярда гривень;
– рентної плати за користування надрами для видобування природного газу: + 9 мільярдів гривень;
– грошей від НБУ: + 2 мільярди гривень;
– власних надходжень бюджетних установ: +1,4 мільярда.
5,2 мільярда надходжень має принести:
– акцизний податок з тютюнових виробів збільшено до 2,5 мільярда гривень;
– податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів збільшено на 300 мільйонів гривень;
– екологічний податок збільшено на 1 мільярд 420 мільйонів гривень.
Від скандального закону про розмитнення євроблях у бюджет має надійти 950 мільйонів гривень.
Держбюджет-2019: ключові показники
