Вони вражають своєю силою духу, мужністю і величезною любов’ю до життя. Ці люди зуміли подолати випробування долі і йдуть по життю з усмішкою, займаються улюбленими справами і навіть допомагають іншим. На Тернопіллі вже вп’яте відбулися обласні змагання Всеукраїнської спартакіади «Сила духу», які проводить управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Тернопільській області за підтримки обласної організації ФСТ «Спартак».
Вже традиційно свої спортивні вміння перевіряли команди із різних куточків нашої області. Зібралися майже сотня спортсменів. Найсильніших визначили у настільному тенісі, шахах, шашках, армспорті, дартсі, бомбаскеті, гирьовому спорті. Усіх присутніх тепло привітав начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Тернопільській області Федір Бортняк.
– З кожним роком наша спартакіада збирає все більше учасників, – зазначив він. – Структури виконавчої дирекції Фонду в області вже багато років працюють над забезпеченням медико-соціальної реабілітації потерпілих на виробництві, профілактикою виробничого травматизму, щоб якість життя і рівень захисту інтересів людей праці, їх впевненість в завтрашньому дні стали пріоритетними в житті держави.
Учасники спартакіади «Сила духу» надихають своїм прикладом та слугують своєрідним дороговказом усім тим, хто зневірився, хто втратив надію на одужання. Коли бачиш очі цих мужніх людей, відчуваєш їх енергетику, розумієш, як потрібно вміти цінувати життя.
Найстарший учасник змагань Михайло Нищий з Тернополя отримав важку травму ще в далекому 1970 році, працюючи в геологорозвідці. Але його невичерпний оптимізм, незважаючи на пережите, вражає. Він вже втретє бере участь у спартакіаді. Цьогоріч змагався з бомбаскету і виборов срібло в особистому заліку. А Віктору Вівчару з Гусятинщини лише трохи за двадцять, та він, хоч наймолодший учасник, встиг скласти конкуренцію старшим в шахових баталіях.
Скалатчанка Надія Валіон працює вчителем у школі в селі Колодіївка. Травму отримала у шкільній їдальні – розбита склянка серйозно пошкодила сухожилля, тож довелося пережити три операції у столиці. Однак повністю свої функції рука так і не відновила. Та жінка зуміла подолати зневіру і труднощі. Сьогодні, хоч не відчуває руки, навчилася нею писати і робити все по господарству. Повернулася на вчительську роботу, а з початком війни на Сході стала волонтером.
– Я була на Майдані, – розповідає жінка. – Старалася робити все для того, щоб український народ переміг, щоб мої діти жили в іншій країні. Коли хлопці почали вирушати на Схід, хотіла записатися теж. Однак їй сказали, що не підходить по віку. Відтоді вирішила займатися волонтерством разом із четвертокласниками, яких навчає.
Зізнається, бере участь в спартакіаді, щоб морально підтримати хлопців, які стали інвалідами на фронті. Хочеться, щоб наші герої не падали духом, щоб були сильними, каже пані Надія.
У загальнокомандному заліку перше місце здобули спортсмени-аматори, які представляли відділення виконавчої дирекції Фонду в Тернополі, срібло вибороли представники Підволочиського району, бронза дісталася спортсменам Бережанщини.
Після спортивних баталій для усіх – і спортсменів, і вболівальників – виступили з концертом художні колективи та солісти Тернопільського національного економічного університету.
– Висловлюємо сердечну подяку, – додав наприкінці змагань Федір Бортняк, – не лише учасникам спортивних баталій, людям з великою вірою у власні сили, а й нашим гостям – керівникам обласної та міської влади, духовенства, соратникам, соціальним партнерам, спонсорам, які підтримали спортсменів-аматорів, волонтерам, працівникам структур виконавчої дирекції Фонду в області за людяність та небайдужість. За те, що робили все для того, аби і спортсмени, і вболівальники отримали безліч позитивних емоцій. Особлива подяка за співпрацю керівництву і всьому дружньому колективу Тернопільського національного економічного університету.
Переможці поїдуть на фінал п’ятої Всеукраїнської спартакіади серед потерпілих на виробництві «Сила духу», який пройде у червні в Одесі, де не мірятимуться силою за олімпійським принципом: швидше, вище, сильніше. А мірятимуться силою духу та мужністю. А це мірило – понад усі спортивні звитяги.
