Різдвяний вертеп має понад 20 метрів у висоту і 32 – у ширину. Його поставили у греко-католицькій церкві святого апостола Петра, що на вулиці Володимира Великого. Отці-францисканці, які опікуються храмом, витратили на композицію кілька днів. Тернопільський вертеп приголомшує своїми розмірами. А церква тепер – справжнє місце паломництва.
Шопку облаштували по всій ширині храму, її вершечок майже сягає купола. Персонажів у різдвяній композиції стільки, що з рахунку не важко збитися. У центрі – Марія і Йосип з маленьким Ісусом. Навколо них – ціле поселення. У хатках мерехтить світло, гірськими тунелями мчить потяг, біжать струмочки. Трохи далі – крутяться водяний млин і дитяча каруселька з ляльками.
Рухомі фігури роблять цей вертеп унікальним. Ось святий Франциск смикає за мотузку – б’є у дзвін, а неподалік ясел з Ісусом ангели грають на скрипочці та сопілці. Віл і ослик кивають головами – вклоняються новонародженому Месії.
Є у вертепі й живі персонажі: кролики та різні птахи. А ліс навколо старовинного містечка – зі справжніх ялинок.
Різдвяну шопку в цьому храмі встановлюють уже двадцять років поспіль. Усі фігури, макети будинків та інші деталі монахи майструють власноруч. Щоразу вертеп вдосконалюють і збільшують, додають нові елементи.
– Ця шопка, як дитина, спочатку була маленькою, але з кожним роком стає все більшою і кращою, – розповідає отець Юстиніан. – Практично вже вісімсот років францисканці готують такі різдвяні вертепи. Це наша традиція. Святий Франциск ще в 13 столітті облаштував вертеп у печері в італійському містечку Ґречіо. Він хотів відтворити все те, що відбувалося у Вифлеємі в ніч народження Ісуса. Попросив селян, аби принесли сіна, хтось ослика привів. А тепер великі вертепи францисканці встановлюють по всьому світу.
Подібні шопки облаштували в Ужгороді та Хусті. Однак тернопільська – найбільша. Та підтверджувати це в Книзі рекордів України організатори вертепу не прагнуть, кажуть, суть в іншому – наблизити людей у час Різдва Христового та разом з іншими якнайповніше пережити оцю таїну Вифлеємської ночі.
– Ми маємо в уяві стаєнку, де народився Ісус, і навколо цього облаштовуємо шопку, – каже отець Юстиніан. – Хоча збагатилася вона й суто національними елементами – тут відтворено українську святкову світлицю з сім’єю в народних костюмах і кутею на столі, є українські святі. З рухомими механізмами допомагає отець Косьма з Ужгорода. Він приїжджає до нас за місяць-два до відкриття шопки, а іноді й улітку майструє.
У ці дні до храму приходить дуже багато відвідувачів: і дорослих, і малих. Різдвяний вертеп прикрашатиме церкву ще місяць – до Стрітення, а потім його розберуть на частини – до наступного року.
Антоніна БРИК.
