«Нам бракуватиме філософії його міркувань…» – зазначила колега по перу Анна Блаженко. «Громаді Чорткова не вистачатиме такої справжньої Людини і такого професійного журналіста як Богдан Присяжний», – з болем відгукнувся міський голова Володимир Шматько.
Народився Богдан Присяжний 1 вересня 1950 року в селі Малі Чорнокінці Чортківського району. У свій час закінчив Чортківське медичне училище, пізніше у Львівському університеті здобув спеціальність хіміка-біолога.
Працював помічником санітарного лікаря у Чортківській районній санітарноепідемологічній станції, лікарем-лаборантом, хіміком у «Вологдахімліс», інженером цивільної оборони і охорони праці у селі Джуринській Слобідці Чортківського району, лікарем-лаборантом у Чортківській райсанепідстанції та лаборантом кооперативу «Український кооператив лабораторного забезпечення» у Чорткові.
Якось, переступивши поріг редакції першого незалежного чортківського часопису «Досвітні вогні», зрозумів, що журналістика це те, чим він хоче займатися решту свого життя. Паралельно з основною роботою з 1995-го стає позаштатним кореспондентом видання, а вже згодом зовсім покидає кар’єру хіміка-біолога і пробує себе в незвіданій для нього професії.
Наприкінці 1997 року Богдан Присяжний організовує «Товариство сприяння друкованим засобам масової інформації», яке стає видавцем газети «Досвітні вогні. Нові». Працюючи редактором цієї газети, всі зароблені гроші віддавав на розвиток газети.
У 2005 році його призначають редактором чортківського міського часопису «Ратуша», а після реорганізації видання стає заступником редактора вже «Чортківського Вісника». У «Чортківському Віснику» працював до виходу в 2011-му на пенсію по інвалідності.
А ще пан Богдан був активним громадським діячем, ніколи не стояв осторонь подій, які відбувалися в країні. Після виходу на пенсію, брав активну участь в організації (2005 рік) і подальшій роботі спільноти «Рух за життя» при Бучацькій єпархії УГКЦ. Разом з керівництвом єпархії готовить і направляє до Верховної Ради проект Закону «Про збереження життя від моменту зачаття і до природної смерті». Співпрацював з доктором Антуном Лісіцем (Хорватія) з питань християнської біоетики.
Перед початком тимчасової окупації сепаратистами і до звільнення Лисичанська і Краматорська у березні-жовтні 2014-го співпрацював з добровольчим агітаційним відділом, створеним київськими і львівськими журналістами, який проводив свою проукраїнську пропагандистську діяльність на цих теренах.
Окрім місцевих видань, активно друкувався в часописі «Час і події» (Чикаго, США). На добровольчих засадах підтримував роботу редакції «Чортківський Вісник».
Небо завжди забирає найкращих, найдорожчих людей… Пам’ятатимемо Богдана Присяжного як мудру, чуйну, талановиту людину, яка не залишалась осторонь чужих проблем. Молимось за його світлу душу…
