КВУ склав ТОП-10 передвиборчих обіцянок, які політики проголошували два роки тому. Комітет виборців України зібрав невиконані обіцянки політичних партій. Організація опублікувала відповідну інфографіку, пише tyzhden.ua. «Усі обіцянки партій взяті із передвиборчих програм 2014 року», – наголосили в КВУ.
- Повернути ядерний статус Україні (Радикальна партія)
Факт: Україна формально втратила статус ядерної держави, приєднавшись до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. Відповідний Закон №248 було прийнято 16 листопада 1994 року. Із того часу змін до нього не вносилося, а тому без’ядерний статус України залишається в силі.
- Обирати парламент за відкритими партійними списками (БПП, РПЛ, “Батьківщина)
Факт: в Україні є чинним Закон «Про вибори народних депутатів України», прийнятий 17 листопада 2011 року. Відповідно до нього вибори відбуваються за змішаною пропорційно-мажоритарною системою. На розгляді парламенту перебуває низка законопроектів, які передбачають зміну виборчої системи на виборах до Верховної Ради. Проте станом на початок листопада жоден із законопроектів не ставився на голосування.
- Прийняти закон про парламентську опозицію (“Батьківщина”)
Факт: у жовтні 2010 року із чинного Закону «Про Регламент Верховної Ради України» було вилучено главу, яка регулювала статус та права парламентської опозиції. У такому вигляді Регламент зберігся до нашого часу. На розгляді парламенту знаходиться три законопроекти про статус парламентської опозиції: №3061 авторства депутатів «Опозиційного блоку», №3061-1 – «Відродження» та №3061-2 – Радикальної партії Олега Ляшка. Жоден із них не виносився на розгляд Верховної Ради.
- Скасувати депутатську недоторканність (“Самопоміч”, “Батьківщина”)
Факт: 5 лютого 2015 року Верховна Рада прийняла Постанову «Про направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», що передбачає скасування депутатської недоторканності. У червні 2015 року Конституційний Суд схвалив відповідні зміни до Конституції. Але з того часу народні депутати так і не розглянули це питання.
- Ліквідувати місцеві державні адміністрації (БПП, “Опозиційний блок”, “Батьківщина”)
Факт: статус районних та обласних державних адміністрацій закріплений в Конституції України. Для того, щоб їх ліквідувати потрібно внести зміни до Основного Закону. Серед іншого саме це передбачає президентський законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». У серпні 2015 року документ був прийнятий в першому читанні, але з того часу на розгляд парламенту не виносився.
- Побудувати надійно укріплений державний кордон (“Народний Фронт”)
За інформацією ЗМІ станом на серпень 2016 року проект «Стіна» завершений на 10,5%.
- Виділити на медицину в 10 разів більше коштів ніж зараз (РПЛ)
Факт: видатки на охорону здоров’я у зведеному бюджеті України:
2014 рік – 57,1 млрд. грн.;
2015 рік – 70,9 млрд. грн.;
2016 рік – 74,3 млрд. грн.
- Надати громаді право обирати місцевих суддів (“Опозиційний блок”, “Батьківщина”)
Із 30 вересня 2016 року в Україні стартувала судова реформа. Серед іншого нею встановлено публічний контроль за призначення суддів, а також обмежено вплив законодавчої та виконавчої гілок влади на їх функціонування. У той же час, реформи не передбачає змін, які б надавали громадам право обирати місцевих суддів.
- Підвищити заробітну плату вчителів, популяризувати професію (“Самопоміч”)
На початку вересня 2016 року міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що зарплата вчителів має зрости на третину. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що зростання має відбутися вже з 1 січня 2017 року. Відповідні зміни передбачає проект бюджету на 2017 рік. На разі документ прийнято в першому читанні і тривають консультації щодо його змісту. Не виключено, що його зміст може суттєво змінитися. Тому говорити про реалізацію обіцянки можна буде лише після остаточного прийняття бюджету.
- Домогтися членства України в Європейському Союзі (“Батьківщина”)
Виконання подібних обіцянок займає більше часу, аніж каденція Верховної Ради. Наприклад, Хорватія, яка останньою вступила до ЄС (в 2013 році) подала заявку про вступ в 2003 році. Станом на сьогодні Україна навіть не є офіційний кандидатом на вступ в ЄС, не кажучи вже про повноцінне членство.
