Якщо ви працюєте на підставі трудового договору, обов’язки роботодавця щодо вас регулює трудовий кодекс. У випадку цивільно-правових договорів (наприклад, договору підряду чи договору про надання послуг) ці обов’язки вирішальним чином випливають зі змісту договору, укладеного з роботодавцем, пише Наш вибір.
Певні спільні обов’язки, незалежно від виду договору, який пов’язує вас із роботодавцем, випливають із положень чинних законодавчих/нормативно-правових актів, що регулюють питання працевлаштування іноземців. Відповідно до цих положень, суб’єкт, котрий «довіряє виконання роботи іноземцеві», від якого вимагається наявність дозволу на роботу, зобов’язаний, зокрема:
— враховувати в договорі з іноземцем умови, що виписані в дозволі на роботу;
— укладати з іноземцем договір у письмовій формі, а також пред’являти іноземцеві перед підписанням договору переклад його тексту на мову, зрозумілу іноземцеві;
— передати іноземцеві один екземпляр дозволу на роботу;
— інформувати іноземця про перебіг процедури надання або продовження дозволу на роботу, а також про рішення органу адміністрації стосовно видання, відмови у виданні або анулювання дозволу;
— проявляти відповідну старанність під час процедури оформлення надання i продовження дозволу на роботу для іноземця.
Підписання договору в письмовій формі належить до обов’язків роботодавця. Якщо останній відмовляється підписати з вами договір, не дивлячись на те що ви працюєте для нього, то він вчиняє правопорушення, за яке загрожує покарання у вигляді штрафу в розмірі не менше 3 000 злотих.
Крім того, суб’єкт, що працевлаштував іноземця, від якого вимагається обов’язкова наявність дозволу на роботу, також має певні юридичні обов’язки стосовно воєводи. Упродовж семи днів він зобов’язаний поінформувати воєводу про:
— початок виконання іноземцем роботи в іншому статусі чи на іншій посаді, що не співпадають із зазначеними в дозволі на роботу (виданому воєводою);
— зміну місцезнаходження, місця проживання, назви, юридичної форми, поглинання підприємства або його частини іншим роботодавцем, a також про перехід підприємства чи його частини у власність іншого роботодавця;
— зміну особи, яка представляє інтереси роботодавця;
— те, що іноземець не приступив до виконання роботи впродовж трьох місяців від початкової дати терміну дії дозволу на роботу;
— те, що іноземець перервав виконання роботи на більш ніж тримісячний термін;
— завершення виконання роботи іноземцем раніше ніж за 3 місяці до закінчення терміну дії дозволу на роботу.
У випадку працевлаштування іноземця на підставі трудового договору роботодавець зобов’язаний, зокрема:
— ознайомлювати працівників зі сферою обов’язків, методами виконання роботи на визначених робочих місцях, а також з їх основними правами;
— вчасно виплачувати належну їм заробітну плату;
— організовувати роботу таким чином, щоб було гарантоване повне використання робочого часу та зниження обтяжливості/шкідливості роботи;
— протидіяти дискримінації в процесі працевлаштування;
— гарантувати безпечні та гігієнічні умови праці, а також проводити систематичні навчання з питань безпеки й гігієни праці;
— полегшувати працівникам підвищення їхньої професійної кваліфікації;
— вести документацію стосовно питань працевлаштування, трудових відносин, а також персональні справи працівників.
Як було сказано вище, у випадку підписання вами цивільно-правового договору з роботодавцем взаємні права та обов’язки сторін вирішальним чином визначаються в цьому документі, тому перед підписанням ви повинні ознайомитися з його змістом, а якщо не розумітимете всіх положень – попросіть їх роз’яснити.
