Засвітившись у низці офшорних скандалів на початку своєї міністерської роботи, Олександр Данилюк виправдався і взявся “розвивати” економіку країни. Під час різкого спаду економічного розвитку він побачив можливість підвищення мінімальних зарплат без додаткових витрат бюджету, задумав створити високооплачувану фінансову поліцію і при цьому поліпшив свій добробут.
Практика запрошення в управління країною варягів не тільки з інших країн, а й з бізнесу, на жаль, ні до чого доброго не привела. Перші ніяк не можуть адаптуватися до умов роботи в Україні і тільки говорять про те, що їм заважають. А другі не можуть позбутися бізнесової жилки всередині себе, часто плутаючи особистий інтерес і державний. При цьому бізнесмени в уряді в багатьох випадках ведуть справи і за кордоном. Але там вони відповідають усім вимогам законів, а в Україні чомусь багато норм ігнорують.
Схожа ситуація сталася з міністром фінансів Олександром Данилюком. Не встиг він зайняти пост міністра, як одразу став учасником корупційного скандалу. Виявилося, що новопризначений міністр є власником двох офшорних кіпрських компаній, які засновані третьою з Кайманових островів.
Не знав, що володіє
В офіційній біографії міністра, яка розміщена на урядовому порталі, про його трудові досягнення написано досить скромно. Хоча акцент зроблений на роботі в закордонних компаніях у Великобританії. Що згідно із задумом має, швидше за все, надати важливості персоні міністра.
Але насправді виявилося, що закордонні компанії є офшорними, просто розміщені в Лондоні. Так, журналісти програми “Схеми” з’ясували, що навіть після вступу на посаду міністра фінансів Олександр Данилюк був директором кіпрських Rurik Real Estate Investment Ltd і Hogsmill Investment Ltd, які засновані офшором на Кайманових островах Rurik Real Estate Investment Limited.
У своїй декларації він про це забув згадати. Але після того як журналісти пред’явили йому факти, він все визнав і навіть вибачився. Мовляв, був власником, але після переїзду до України у 2010 році відійшов від справ і написав заяву про складання повноважень керівника.
“Я не займався бізнесом з моменту приїзду в Україну у 2010 році. Але, згідно з отриманою інформацією, я досі залишився формально директором у трьох компаніях – дві компанії на Кіпрі і одна в Кайманових островах. Вони входили до групи компаній, якою я керував, як один з директорів… Я не задекларував ці компанії одразу, адже вірив, що мої партнери вивели мене з керівного складу цих структур ще у 2010 році”, – пояснив міністр.
ЗМІ пишуть, що британські партнери нинішнього міністра підчистили інформацію на своєму сайті про діяльність компанії. Фірма спеціалізується на інвестиціях у нерухомість “у Східній Європі, з особливим акцентом на Україні”. На сайті було зазначено, що компанія виступає “інвестором у нерухомість на українському ринку нерухомості в короткостроковій і середньостроковій перспективі”, скуповуючи “земельні банки на вигідних умовах”. Ці активи пропонувалися інвесторам для купівлі або для розвитку спільних проектів.
“Наша основна сфера діяльності – Київська область, великі і середні міста України”, – було сказано на сайті компанії. Крім цього вказувалося, що британська фірма, яка володіє “сильною локальною мережею в Україні”, надає послуги “вибору місця розташування майбутнього активу, управління складними процесами придбання, об’єднання кількох земельних ділянок, повторного зонування, щоб забезпечити розвиток…”.
Це зникло із сайту – власники замінили цей текст іншим, де слова “Україна” і “Київська область” вже не фігурують.
Тут не зайвим буде згадати, що після повернення в Україну Данилюк, за даними ЗМІ, став радником тодішнього президента Віктора Януковича, а з осені 2010 року до лютого 2014 року очолював Координаційний центр з упровадження економічних реформ. Ця структура перебувала під патронатом глави адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна.
У даній ситуації в міністра було два фактори, які загрожували кар’єрі: робота з президентом-втікачем Віктором Януковичем і підозра в порушенні законодавства України.
В цілому досить дивно, що після Революції Гідності людина, яка працювала з Віктором Януковичем, змогла зайняти таку високу посаду і очолити ціле Міністерство фінансів. Але навіть це не стало перепоною. Тому факт того, що Національне агентство з питань запобігання корупції не виявило порушень антикорупційного законодавства міністром фінансів Олександром Данилюком, не викликає особливого подиву.
Для України це, на жаль, стало нормою.
Що маємо на сьогодні
Інше питання в ефективності роботи міністра. Навіть побіжного погляду на ситуацію стає достатньо, щоб охарактеризувати її як гнітючу. Для цього не потрібно навіть бути експертом в економіці. Досить подивитися на курс гривні по відношенню до долара і євро, зайти в магазин і порівняти, що можна було придбати на певну суму рік тому і зараз.
Добробут українців із середини минулого року до середини 2016-го знизився на 19%. Про це йдеться в доповіді одного з найбільших швейцарських фінансових конгломератів Credit Suisse. І ця тенденція зберігається.
Але в Мінфіні її, схоже, не помічають. А якщо й помічають, то методи виправлення ситуації обирають, м’яко кажучи, сумнівні. Не маючи реальних передумов і підстав, в Україні з початку цього року “вольовим рішенням” збільшили мінімальну зарплату до 3200 грн.
“Рішення щодо збільшення мінімальних зарплат є збалансованим. Тобто додаткових витрат з бюджету не передбачається. Це фінансується за рахунок того, що частина зарплат виходить з тіні, і на ці зарплати будуть оплачені додаткові податки, за рахунок яких буде збільшення мінімальної зарплати. Ми все прорахували, ми підійшли досить консервативно, розуміючи, що заходи детінізації не завжди на 100% ефективні”, – заявив глава Мінфіну.
Відбувся загальними фразами. А в підсумку ситуація вийшла кардинально протилежною. Бізнес ще більше почав іти в тінь, країною прокотилася хвиля масових закриттів ФОП (128 402 всього за три тижні), працівників почали скорочувати і відправляти в неоплачувані відпустки. І зараз тисячі українців, втративши роботу, дивуються, як підвищення мінімалки має зробити їх заможнішими.
Без пенсій
Відбилося це нововведення і на Пенсійному фонді. Адже закриття такої величезної кількості ФОП призведе до несплати в бюджет мільярдів гривень, а отже, і Пенсійний фонд збідніє ще більше. На сьогодні в ньому вже є величезна діра в 141 млрд грн. І держава, в тому числі й Мінфін, шукає варіанти латання цієї дірки.
А практика показує, що вони не будуть на користь простих українців. У нас у будь-якій проблемній ситуації починають піднімати пенсійний вік. Спочатку на вимогу МВФ, а тепер вже навіть без таких ультиматумів.
“Я не виключаю можливості підвищення пенсійного віку в ході майбутньої пенсійної реформи. Але при цьому звертаю увагу на відсутність вимоги щодо підняття віку на конкретну кількість років з боку МВФ в Меморандумі між МВФ і Україною”, – днями заявив міністр Данилюк.
Останні нововведення, які свідчать, що для мінімальної пенсії потрібно мінімум 15 років трудового стажу, вже й так схилили українців до думки, що пенсії їм не бачити ніколи. А нові правила можуть тільки підтвердити ці здогади.
З іншого боку, у міністрів справи йдуть набагато краще. У них з цього року зарплати справді виростуть. Річ у тім, що посадові оклади держслужбовців з 1 січня 2017 року зростуть в середньому на 15%. Регулярною практикою в міністерствах є премії. Завдяки їм зарплати міністрів збільшуються удвічі і більше. Наприклад, міністр фінансів Олександр Данилюк в листопаді отримав на руки 65 638 грн. З них оклад становив 13 818 грн, а 30 545 грн Данилюк отримав у вигляді премії. У жовтні зарплата міністра становила 96,4 тис. Тобто з підвищенням на 15% міністри можуть отримувати понад 100 тис. грн зарплати.
Бракує своїх силовиків
На тлі економічного падіння і “стимулювання” відходу бізнесу в ще більшу тінь у Мінфіну з’являється проблема наповнення бюджету країни. Коли частка підприємств та ФОП, що дають продукт з доданою вартістю, зменшується, знижуються й податкові надходження. З’являється багато обхідних схем. Тобто добровільно бізнес не хоче/не може віддавати гроші державі.
У таких ситуаціях панацеєю будь-якого правлячого режиму стають силові відомства. Ось і міністр фінансів поставив собі за мету створити у своєму підпорядкуванні фінансову поліцію, скасувавши податкову міліцію.
Реформа представлена досить грамотно з оптимізацією штату співробітників до 2,5 тис. Але при цьому витрати бюджету на нове відомство навряд чи знизяться. Адже міністр запланував своїм підлеглим, за мірками України, величезні зарплати.
Так, передбачається, що глава Фінполіції отримуватиме близько 64 тис. грн на місяць. Мінімальна зарплата у ФП становитиме 16 тис. грн. Крім того, передбачається щомісячна доплата за вислугу років, за доступ до держтаємниці, знання іноземних мов. Для порівняння, в пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що середня зарплата податкового міліціонера в першому півріччі 2015 року становила 4,7 тис. грн. Даних за 2016 рік Мінфін не надає.
Такі ініціативи в будь-які часи говорять лише про одне – спроби приховати некомпетентність керівництва або менеджменту, що відповідає в даному випадку за фінанси країни, посиленням контролюючих органів. Які готові за першою командою “фас” вичавити все до копійки.
Що в засіках міністра
Сам міністр далеко не бідна людина. У своїй декларації, якої немає на урядовому сайті, він вказав земельну ділянку на 984 кв. м, а також будинок на 290 кв. м в селі Вишеньки під Києвом. Майно перебуває у спільній власності чиновника та його дружини.
А пам’ятаючи про офшорний скандал, він цього разу не забув вказати всі статті доходів. Задекларував понад 177 тис. грн зарплати, а також більше 374 тис. грн дивідендів компанії CEE Investment and Advisory LLP. У британському National Westminster Bank Plc зберігається 15,66 тис. фунтів, в українському “Укрсоцбанку” – 1,243 тис. доларів і 3226 грн.
Крім іншого, Данилюк задекларував 155 тис. доларів і 21 тис. фунтів готівки. Також 53 тис. доларів позичені третім особам.
В цілому ситуація неоднозначна. У самого міністра фінансів з цими фінансами все в порядку, хоча він і скаржився: мовляв, через роботу на державу збіднів. А ось в України з фінансами явні проблеми, і вирішують їх без видимих успіхів.
