Восени гривні з кишень українців «опадатимуть», наче листя з дерев, висушене спекотним літом. Адже практично подорожчає все: хліб, м’ясо, крупи, ліки, побутова техніка, послуги… Експерти кажуть: найбільші торговельні мережі вже підготували свіжі цінники. Ринок також не рятуватиме: продавці правитимуть за свою продукцію дорожче.
Керівник Українського аналітичного центру Олександр Охріменко висловив «Експресу» думку, що найголовніші чинники зростання вартості товарів та послуг – знецінення гривні й подорожчання електроенергії.
Отже, прогнозують, що суттєво може зрости в ціні хліб – мінімум на двадцять відсотків. На стільки ж подорожчають імпортні овочі та фрукти. Зміняться цінники і на крупах, завезених із-за кордону, оливках, оливковій олії, консервах іноземного виробництва.
Через зростання майже на 40 відсотків вартості зерна, збільшиться ціна м’яса. Особливо курятини – на 20-30 відсотків. Свинина і яловичина також додадуть у ціні.
Фахівці наголошують: дещо може коштувати невиправдано дорого. Це, найперше, стосується непродовольчої групи товарів. Річ у тім, що бізнесмени враховують поточні й можливі майбутні ризики. Деякі Інтернет-магазини вже рахують курс долара по 30 гривень.
Чи справді «зелений» сягне такої позначки, залежить від кредиту МВФ. 14 вересня Міжнародний валютний фонд має розглянути можливість виділення Україні чергового траншу – 1,7 мільярда доларів. Якщо рішення буде позитивне, то гривня має шанс зміцніти. Коли ж Фонд вирішить не надавати позику або виплатить неповну суму, то Нацбанк почне витрачати власні валютні резерви. І тоді нацвалюта знеціниться ще більше.
Експерти сумніваються, що крім одного мільярда доларів, Україна до кінця року може ще на щось розраховувати з боку МВФ. За інформацією «РБК-Україна», не все просто може бути і з цим траншем. Оскільки рівень довіри у Фонду до уряду критично низький, не виключено, що кредитор надасть транш взамін на виконання низки умов. Але доступ до Меморандуму між МВФ і Україною засекречений. Тому ніхто не знає, що вимагатиме МВФ. Можливо, там йдеться про пенсійну реформу. Чи про зниження обсягу субсидій до 20-30 відсотків, аби зняти навантаження на бюджет. Або про відміну мораторію на продаж сільгоспземель…
Долар має коштувати 10 гривень? Отже, нас дурять?
Що буде з нацвалютою, одному Богові відомо. Серйозного приводу для знецінення гривні начебто немає, однак вона сповзає до плінтуса. І допомагає створювати ціновий кавардак.
Цікаву інформацію подає ТСН: через події на Донбасі гривня мала б коштувати 10 грн./дол. У гіршому варіанті – 15-20 грн./дол. Все інше – спекуляція на війні. Девальвація гривні, яка почалася з середини серпня, стовідсотково штучна.
Існує три фактори, які формують курс будь-якої грошової одиниці. Зовнішньоторговельний баланс, який у нас позитивний: за підсумками першого півріччя експорт більший за імпорт на понад мільярд доларів. Платіжний баланс, який враховує притік і відтік валюти, також позитивний – майже мільярд доларів. І державний борг: наразі він не тисне на курс нацвалюти. Ці три фактори, які формують курс, кажуть експерти, у нас позитивні вже рік. Тому немає жодних причин для девальвації гривні.
Натомість, є можливість для її зміцнення. Наприклад, влітку, за рахунок відпусток. Чимало українців через різке падіння доходів не в змозі відпочивати за кордоном. А для відпочинку в Україні потрібні гривні. Тож люди обмінювали свої валютні заощадження.
Виходить, девальвація спланована урядом та Нацбанком. Нинішній Кабмін, як і «попередники», за допомогою штучної девальвації вирішує два завдання: наповнення державного і місцевого бюджетів через інфляцію, яка слідує за девальвацією. І задовольняє апетити фінансово-промислових груп, які орієнтовані на експорт.
Таким чином, про реальний курс долара можна забути. Побачимо, який курс буде закладено у проект бюджету-2017. Прем’єр Володимир Гройсман обіцяє найближчими днями подати документ у парламент.
Слід зазначити, майже два місяці тому уряд подав бюджетну резолюцію на наступний рік, де заклав прогноз курсу 27,2 грн./дол. І це в той час, коли за «зелений» давали 24,6 гривні. З якого дива така шана «американцеві»? Через заплановану девальвацію, яку оплачує народ?
А ще народ оплачує житло нардепам-мільйонерам.
Депутати-«безхатченки» обходяться державі у 30 мільйонів: багатії також не платять з власних кишень
Щомісяця депутати-«безхатченки» справно отримують з держбюджету компенсацію за оренду житла. Верховна Рада оприлюднила новий список нардепів, яким відшкодували гроші у серпні. «Бідаків» в останньому літньому місяці назбиралося аж 170. У липні таких було на двох менше – 168.
Усі ці «слуги» народу – не кияни. Тому, щоб закони було писати комфортно, їм із кишень платників податків компенсують витрати на готельні номери чи оренду квартир.
Не доробився на власне житло у столиці спікер Андрій Парубій. І деякі голови фракцій: керівник «Самопомочі» Олег Березюк та очільник «Народного фронту» у парламенті Максим Бурбак.
Крім того, у переліку – зо два десятки депутатів, які за минулий рік задекларували доходи у мільйон гривень, а то й більше. Попри солідні статки, багатії з власних кишень платити за наймане житло у столиці не бажають. Це, зокрема, брати Добкіни, яких, за повідомленням телеканалу «24», в Раді практично ніколи не буває. І Антон Кіссе. І одіозний екс-регіонал Олександр Вілкул. І власник телеканалу «News One» Євген Мураєв. І Сергій Каплін, Олена Кошелєва та інші.
У середньому нардеп отримує 13-15 тисяч гривень компенсації щомісяця. За рік парламентарі-«безхатченки» обходиться державі у понад 30 мільйонів гривень.
