Пенсія в Україні: народжені у 1980-90-х її не отримають (ІНФОГРАФІКА)

Сучасна молодь, народжена в 80-90 гг. вже сьогодні усвідомлює, що, розраховуючи на державу, старіти доведеться без пенсії. І проблема тут не стільки в економічній кризі, скільки проста арифметика демографії.

Факти ICTV з’ясовували, як складеться доля майбутніх пенсіонерів, який шлях обрати, щоб забезпечити собі безбідну старість. У цьому питанні нам допомагали розібратися експерти:

Микола Шамбір – заступник голови Пенсійного фонду України;

Олександр Ткач – експерт по недержавним пенсійним фондам;

Лідія Шапошникова – консультант ІСК Груп з пенсійного страхування.

Реалії Пенсійного фонду України

Зараз всі знають, що Пенсійний фонд України – банкрут. І не тому, що з нього крадуть гроші, як вважаэ більшість (пенсійний фонд – самий не корумпований орган, запевняє консультант ІСК Груп Лідія Шапошникова), а тому що пенсійний фонд поповнюється податками, які сплачують працюючі. На жаль, працюючого населення в нашій країні з кожним роком стає все менше і менше, тому люди, які були народжені в 80-90 рр., можуть залишитися взагалі без пенсій!

В Пенсійному фонду Україні нагадують, що право на призначення пенсії за віком визначено статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якого право на пенсію мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Але слід звернути увагу, що в Україні пенсійна система має складатись з трьох рівнів, два з яких зараз функціонують (солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та система недержавного пенсійного забезпечення). На сьогодні опрацьовуються питання щодо запровадження другого рівня – обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.

Скільки коштує пенсія країні?

Пенсійний фонд України спрямував на виплату пенсій: 2013 – 246,4 млрд грн 2014 – 239,9 млрд грн, (на 6,5 млрд грн менше ніж у 2013 році). 2015 – 262 млрд грн, (на 22,1 млрд грн більше у порівнянні з 2014 роком) 2016 – за січень виплачено – 14,0 млрд грн

Чому нинішня молодь залишиться без пенсії?

За звітами Світового банку за 2012 рік в Україні катастрофічно скоротилася кількість платників податків і збільшилася кількість пенсіонерів. Демографічна ситуація в країні вже багато років демонструє негативну динаміку в різниці між показниками народжуваності та смертності.

Зараз вже 2016 рік і, з огляду на втрату працездатного українського населення через низьку народжуваність та бойові дії на Сході України, а також через масову еміграцію в інші країни, найближчим часом нікому буде працювати і наповнювати Державний Пенсійний фонд. Адже гроші надходять за рахунок податків, від реальних людей, які працюють.

Згідно зі статистичними даними кількість пенсіонерів в Україні на початок 2016 року становила 12,297 млн осіб, що на 1,2% більше, ніж на початок 2015 року та ця тенденція буде зберігатися і в наступні роки.

З цього випливає, що коли народжені в 80-90 роках досягнуть пенсійного віку, реально виникає загроза того, що просто фізично їх нікому буде містити. Щоб уникнути цього, треба проводити широку роз’яснювальну роботу про те, що пенсійне забезпечення кожного громадянина – це турбота самого громадянина.

Про реформу пенсійної системи

Реформування пенсійної системи бере свій початок з указу президента Леоніда Кучми від квітня 1998 року “Про основні напрями пенсійної системи України”. Всі кроки, що зараз здійснюються основані саме на цьому. Вже цим указом була передбачена трирівнева пенсійна система, яка знайшла своє відображення у законах, що були прийняті в 2003 році: Базовий закон про загально-обов’язкове пенсійне страхування та Закон про недержавне пенсійне забезпечення.

Три рівня пенсійної системи

Солідарна пенсійна система – це перший рівень, уособленням якого є і завжди буде Пенсійний фонд України. До якого надходять кошти – пенсійні внески, які сплачує роботодавець і працівник, пенсійний податок (32-33% в сумі).

Вважалось, що це буде принцип солідарності поколінь. Тобто покоління, яке раніше працювало, сьогодні вийшло на пенсію, і нинішні покоління фінансують їхні пенсії.

Александр Ткач:

Але зобов’язань перед пенсіонерами стає більше, а коштів менше. Тому держава вдається до всяких “хитрощів”: зменшує формулу розрахунку пенсії, збільшує стаж, для того, щоб ці зобов’язання, якщо не зменшити, то розтягнути у часі.

Другий рівень – обов’язкова накопичувальна система державно-пенсійного страхування.

В цій системі: кошти, які надходять, не виплачуються нинішнім пенсіонерам. Вони резервуються для виплат наступним поколінням пенсіонерів, тобто тим, які сьогодні тільки стають до праці або ті, хто ще не вийшли на пенсію. Кожному з них відкривається індивідуальний пенсійний рахунок, на якому накопичується пенсійний капітал, який складається з виплачених внесків та прибутку, який отримав пенсійний фонд або інший фінансовий інститут, за рахунок внесків. Цієї системи у нас сьогодні немає. Вона є тільки на папері, теоретично. Немає також законодавства по цієї системі. Хоча законопроект з 2005-2006 рр. надходив в Верховну Раду, але, як кажуть руки не доходили, – зізнається Олександр Ткач.

Третій рівень – пенсія з трьох джерел:

Пенсійний фонд України – 30% свого втраченого заробітка.
Система державно-пенсійного страхування – 15-20%.
Добровільна система недержавного пенсійного забезпечення, яка складається з таких фінансових інститутів:

недержавні пенсійні фонди,
страхові компанії зі страхування життя,
банківські установи.

Недержавні пенсійні фонди

На сьогодні по Україні створено та зареєстровано близько 70 недержавних пенсійних фондів (НПФ). Ефективно працюють з громадянами трохи більше 20. У інших – кількість учасників та пенсійні активи (пенсійні капітали, яки об’єднані в активи фонду) не перевищують 1 млн грн. Ті, що мають в активах 10-20 млн грн, вважаться ефективними (20 фондів). Активи найбільшого фонду перевищують – 1 млрд грн, активи найменшого – 10 млн грн.

Наприклад, професійний НПФ Магістраль, який відкрила Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, існує 10 років. Він вважається найбільшим в країні за кількістю учасників – більше 3000 пенсійних індивідуальних рахунків.

Кошти на рахунках складаються з трьох джерел:

внески самого учасника,
внески роботодавця цього учасника,
капітал, який накопичується за рахунок інвестування цих внесків.

Щоб внески інвестувати, фонд зобов’язаний скласти договір з компанією з управління активами (професійний учасник фондового ринку, який має відповідну ліцензію).

Які бувають НПФ

Так звані відкриті недержавні пенсійні фонди створені для будь-якої фізичної особи. Їх в Україні на даний час найбільша кількість. Крім того, є корпоративні, але їх небагато. А також професійні НПФ, які створюють профспілки. Саме з ними найчастіше і об’єднуються корпоративні фонди.

НПФ – досвід інших країн

Подібна практика частково скопійована з системи Сполучених Штатів і Західної Європи, такі фонди вже роками існують у різних країнах світу. Тобто ми не придумали нічого нового, а нарешті зробили важливий крок у напрямку позитивного розвитку пенсійної системи.

На жаль, недержавне пенсійне забезпечення ще не набуло у нас поширення та не стало інструментом дієвої мотивації персоналу. Це пов’язано з тим, що в країнах з маленькою зарплатою важко примушувати людей відкладати хоча б до 5%.

Експерти вважають, що Україна повинна брати за основу досвід багатих країн, коли вони були бідними. Наприклад, США, ВеликаБританія, Нідерланди, Польща.

Чому саме НПФ?

Це зручність і необов’язковість вибору. На відміну від тих же страхових компаній та інших фінансових установ, у НПФ немає зобов’язань щомісяця сплачувати фіксовану суму. В недержавному фонді вільні умови, як по виходу з НПФ, так і по отриманню накопичень за певних умов (одномоментно чи на визначений строк, але не менше 10 років). НПФ може виплатити всю суму накопичення, якщо людині потрібні гроші на лікування (за наявністю офіційного підтвердження).

Що таке пенсійне страхування?

Це страхування з метою формування джерел фінансування пенсій. Пенсійне страхування є основою пенсійної системи в розвинених країнах. Розрізняють обов’язкове пенсійне страхування та добровільне пенсійне страхування. Дивлячись на те, як живуть наші пенсіонери, кожна людина замислюється, що її також чекає сумна перспектива, і починає відкладати гроші в страхову компанію, що б після досягнення пенсійного віку мати можливість жити в достатку.

Для чого потрібні страхові пенсійні накопичення?

Найчастіше українці ставляться з недовірою до страхових компанія, адже є випадки, коли вони не виплачують кошти або банкрутують. Варто зауважити, що компанії, які займаються формуванням страхових пенсійних накопичень – це особливі компанії, з приставкою Life. Тобто вони працюють в міжнародному правовому і юридичному полі, згідно з яким не підлягають процедурі банкрутства, ліквідації, і тим більше не можуть вивести вкладені гроші за кордон. Коли закінчується термін дії контракту, компанія повертає своєму клієнтові не тільки його особисті вкладені гроші, а й прибуток, зароблений компанією на його грошах. До речі, якщо у людини є такий страховий поліс, то держава йому компенсує (повертає) прибутковий податок у розмірі 15% від суми сплаченого внеску.

Обов’язкова накопичувальна система

Це майбутня державна система. В день нарахування зарплати буде зніматися відсоток і направлятися в той державний пенсійний фонд, де ви є учасником. Планують довести вирахування 2-5% від заробітної плати. Вони йдуть на ваш рахунок, але не зможуть лежати без руху більше двох тижнів. Тобто компанія з управління активами, з якою пенсійний фонд укладе договір, зобов’язана розмістити ці кошти в інструменти, які приносять прибуток. Але ці інструменти будуть затвердженні державою. Суми з доходу теж повинні нараховуватися на ваш рахунок. Це постійне щоденне реінвестування. Компанія повинна постійно звітувати про свої доходи. Тобто ви маєте право знати, в яку суму перетворилася кожна ваша вкладена гривня.