Не такі страшні тарифи, як прем’єр, який закликає їх не боятися…
Спершу я хотіла взяти приклад з міністра енергетики Насалика – і замість «у темряві» написати «у блек-ауті». Але швиденько передумала. Бо українська мова й так засмічена іноземними словами до неможливості. Що англійськими, що російськими…
І Насалик тому – яскравий приклад. Тим не менше, процитувати його мушу. Бо саме цей міністр, який окрім «блек-аут» знає ще кілька англійських слів (для прикладу, «бодібілдинг» та «пауерліфтинг», оскільки це його давні захоплення), спробував заспокоїти українців. Зробив це донедавна підпільний мільйонер Ігор Насалик після того, як у багатьох містах і селах України почало часто і надовго зникати світло. Що змусило заступника міністра Олександра Светелика привселюдно визнати: так, проблеми з постачанням електроенергії є. І вони не маленькі. Настільки не маленькі, що днів з 10 тому довелося купити 2 тисячі мегават в Росії. І заплатити за це подвійну ціну. Причини: влітку суттєво зросло споживання струму, а більшість шахт, які добувають енергетичне вугілля, знаходиться на неконтрольованій території Донбасу… Так що Україну знову очікують віялові відключення світла.
Спасибі Светелику, що правду сказав, подумала я. Але за кілька годин почула зовсім інше. Від уже згадуваного Насалика.
– Коли деякі добродії смакують ситуацією, що ось-ось настане колапс, люди в енергетичній галузі працюють. Тому ні «блек-ауту», ні «все пропало» не буде. Спадщину ми отримали непросту, – не втримався від спокуси, хай і з телеекрану, кинути камінь в город своїх попередників міністр. – Але два місяці ми працюємо, не соплі жуємо… Так що в нас не мінус 2 тисячі мегават, а плюс 2200…
Ну, «соплі» Насалику ми теж вибачимо. Хоча б тому, що іншого виходу нема. При начебто величезній зайнятості енергетичними справами до вдосконалення знань з рідної мови часу в нього точно не знайдеться. Не кажучи вже про мови іноземні. Просто уточнимо для Насалика і всіх, кого «блек-аут» може спіткати або вже спіткав, що це англійське словосполучення перекладається як «темрява, викликана відсутністю світла». У конкретному випадку – електричного.
До речі, ця темрява вже багатьох торкнулася. Найперше – у селах більш як десяти областей України. Починаючи від Харківської, Чернігівської, Івано-Франківської… Зрештою, і Тернопільська – не виняток. Просто в нас, як і скрізь, це поки що не називають віяловими відключеннями, а інакше, м’якіше… Плановими ремонтами, для прикладу. Чи – позаплановими. Або взагалі ніяк. Народ же у нас терплячий, всерозуміючий, всепрощаючий…
І це стосується не тільки селян, а й мешканців великих та малих міст. Київ – не виняток. Так, у затяжні вихідні, пов’язані з Днем Конституції, він уже пережив перший, поки що – не надто грандіозний «блек-аут». Тоді згоріло 15 трансформаторів і в 2 тисячах багатоповерхівок були великі перепади напруги. Скільки домашньої техніки постраждало – від холодильників до комп’ютерів – досі підраховують.
Та от цікаво: хто киянам за це заплатить? «Київенерго» з його мільярдними боргами? Як, власне, й вся Україна, в якої борги скрізь й перед усіма – гігантські… Настільки гігантські, що ніяке підвищення тарифів ситуації не врятує.
Тим паче, не врятує її лемент на кшталт нагальної необхідності масового вимкнення кондиціонерів… Найперше тому, що в основної маси народу кондиціонерів нема, у ліпшому випадку – звичайнісінькі вентилятори. А по-друге…
Цікаво, а Насалик кондиціонери у своєму чималенькому палаці вже вимкнув? А сотні – якщо не тисячі, йому подібних: у Козині, Нових Петрівцях, Конча Заспі, Пущі-Водиці та багатьох інших привілейованих місцевостях, де отаборилася новітня вітчизняна буржуазія?
А в своєму службовому кабінеті ви вже шнур від кондиціонера з розетки висмикнули, пане Насалик? Якщо так, то накажіть зробити це і п’ятьом своїм заступникам. Зрештою, так повинні зробити всі урядовці – включно з прем’єром, і сотні чиновників з президентської Адміністрації – включно з Петром Олексійовичем… Верховна Рада до вчорашнього дня два тижні відпочивала. А кондиціонери як? У них теж були канікули? А може, досі тривають?
Втім, пора мені повернутися до міністра Насалика. Хто пам’ятає, то саме він першим підтримав, м’яко кажучи, не мудру ідею віце-прем’єра Павла Розенка – про повну відмову селян від газу. Як заради енергозбереження, так і через те, що газ дешевшати не буде.
Хто б сумнівався! Тим паче, що з 1 липня вдвічі зросли тарифи на нього. А якраз перед цим Володимир Гройсман повідомив українцям, як їм пощастило. Адже газ в Україні (за винятком Білорусі) – найдешевший у Європі. Оскільки роздрібна ціна нашого газу – 257 доларів за тисячу кубів. Тоді як в Іспанії, для прикладу, ця ж тисяча кубів коштує 1089 доларів, у Португалії – 1154, а в Швеції взагалі аж 1372 долари. Тобто, в цих країнах тисяча кубів газу в 4-5 дорожча, ніж у нас. Схожа ситуація й в інших країнах Європи.
Які ж ми щасливі, правда?
Та ні, неправда!
Бо є ще другий бік медалі. А на ньому, отому другому боці – зарплати і пенсії в Європі та Україні.
Так от, мінімальна зарплата в Іспанії – 756 євро, у Португалії -589, а в Швеції – 1105 євро. А це в перерахунку на українську національну валюту 20,5 тисячі, 16 тисяч і 29,8 тисячі гривень відповідно. Тоді як в Україні мінімальна зарплата з 1 травня ц.р. складає 1450 гривень. Тобто вона, ота наша мізерія, (назвати її зарплатою, хай і мінімальною, язик не повертається) в 11- 20 разів нижча, ніж у європейських країнах.
Без сумніву, не всі українці живуть на мінімальну зарплату.
Про європейців можу сказати те саме. Але різниця між першими та другими середніми зарплатами в Україні та Європі все одно залишається величезною. Тобто, ті ж 11- 20 разів…
Із пенсійним забезпеченням справи в нас ще гірші. Адже навіть у сусідній Білорусі пенсіонери отримують утричі більші виплати, ніж в Україні. Про Західну Європу взагалі змовчу…. Ну, хіба традиційно кризову Грецію згадаю з її найнижчою в ЄС мінімальною пенсією – 573 долари. Тоді як в Україні – коли перевести наші гривні в долари – це 52 «зелених»…
Коротко кажучи, за розмірами зарплат і пенсій Україна – перша в Європі. Якщо перевернути список всіх європейських країн догори ногами. Правда, іноді Молдова перебігає нам дорогу. Тоді ми стаємо передостанніми…
Що зовсім не перешкоджає нашому черговому новому уряду підвищувати і підвищувати тарифи. На все без винятку. Бо не встигли ми отямитися від нових тарифів на газ, як одразу подали голос нові тарифи на гарячу і холодну воду. З останньою взагалі цікаво вийшло. Тариф на неї зріс, виявляється, не лише через здорожчання електроенергії, а й через… економію. Народ, скаржаться чиновники, почав надто помірковано витрачати воду – після її попереднього подорожчання.
Які ще несподіванки нас чекають?
Чого до сьогодні не встиг «отарифити» наш Кабмін?
Мені чомусь здавалося, що абсолютно геть усе. І тут раптом колега втрутилася:
– А повітря? Ми ж досі безплатно дихаємо!
Добре, що не дуже голосно вона це сказала. А то, не доведи Господи, почув би Гройсман… І все, пішло-поїхало. Дав би розпорядження відповідним службам оперативно розробити тариф на повітря. Або й кілька тарифів. Скажімо, для промислових і приватних споживачів повітря. На повітря вітчизняного та імпортного походження. На нічне і вранішнє прохолодне повітря та денне – спекотне. І, головне, про субсидії для найбідніших щоб не забули. Адже вони, оті субсидії, рятівний коник і для нового уряду. Лиш би не став цей коник для нього котрогось дня троянським конем…
