Улюблена фраза українського політикуму «Америка нам допоможе», тепер звучить на мотив відомого вітчизняного «політхіта» «Усе пропало!» – «Трамп нам не допоможе».
Перемога республіканця-мільярдера Дональда Трампа на президентських виборах у США поставила на вуха Україну і світ. Адже соціологи і політологи хором пророкували безперечну «victory» (перемогу) тітоньці Хілларі. Багато хто сподівався, що вона, немов казкова фея, помахом руки з балкона Білого дому поверне у світ мир і порядок. Перемога «доброї» місіс Клінтон не входила у плани Росії. Зате «брутальному мачо» містеру Трампу депутати Держдуми РФ аплодували стоячи. І дивина: нікого з жителів Мордору не вхопив «атак серця». Забули, що президент-республіканець Рональд Рейган приклався до розвалу СРСР, американці-імперіалісти вмить стали друзями, і вже «Аляска не наша», а «Трампнаш»…
«Крутизна» Європи залежить від Америки?
Новий господар Білого дому наробив переполоху в ЄС. Особливо – стосовно ролі НАТО і безпеки Європи. Трамп під час виборчих перегонів наголошував: серйозно подумає, чи приходити на допомогу членові НАТО, наприклад, одній із країн Балтії, якщо на неї нападе Росія. Немов натякнув: дбайте про себе самі. Америка ж може дозволити собі побути «стурбованою», як, приміром, Європа, коли Путін «віджимав» Крим і пішов війною на Донбас.
Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер розпачливо заявив: «Обрання Трампа становить загрозу для міжконтинентальних відносин». І додав: «Нам потрібно навчити обраного президента, що таке Європа і як вона працює». Ну й дипломатія у брюссельського посадовця! Така ж, як і «крутизна» Європи без допомоги Америки.
А чому так сполошився український політикум? Відразу почали рахувати, скільки мільярдів міжнародної допомоги країна може не отримати за Трампа-президента. По-перше, доки наша влада «розкриватиме рота» на закордонні позики, замість того, щоб почати заробляти гроші самій? По-друге, не Трамп розкрадав українську казну і не його обов’язок її наповнювати. По-третє, четверте і п’яте… У Вашингтоні знайомі з е-деклараціями наших нардепів, міністрів та інших чиновників. І, напевно, з тим, що українські судді та прокурори володіють електростанціями, готелями, торгово-розважальними центрами. Приміром, суддя Вищого спецсуду Михайло Вільгушинський – власник трансформаторної підстанцієї і цілої лінії електропередач. На Заході такі речі неприпустимі. А от, скажімо, українського художника Сергія Пояркова це зовсім не дивує. За його словами, крім політиків і міністрів, судді – його постійні клієнти. І купити за п’ять тисяч доларів на подарунок колегам картину чи статуетку з бронзи – для них елементарна дрібничка…
Повертаючись до тітоньки Хілларі… Саме президент-демократ Білл Клінтон, чоловік Хілларі, підписав Будапештський меморандум, де гарантована цілісність України. І саме демократи були при владі, коли Росія цю цілісність порушила. Барак Обама проігнорував зобов’язання перед Києвом за Будапештським меморандумом про захист територіальної цілісності України. І благословив «мінський формат», «перемир’я» за яким означає для нашої держави продовження війни, колосальні людські жертви і економічні втрати.
А тепер невеличкий екскурс в історію. Через півроку після російсько-грузинської війни тодішня держсекретар Хілларі Клінтон зустрілася в Женеві зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Передала вітання з Вашингтона і символічну кнопку-символ перезавантаження американсько-російських відносин. На вулицях грузинських міст ще не встигли прибрати руїни розбомблених російською авіацією будинків. Країна оплакувала загиблих. Замість санкцій для Кремля, Клінтон запропонувала умиротворення. Тоді й з’явилися прогнози: Україна у планах Путіна – наступна…
…Політична мапа світу змінюється. Деякі сусіди України розвертають голоблі на Московію. Як от Молдова, де президентом став проросійськи налаштований політик. Молдавани вже й не проти відмовитися від асоціації з ЄС. Цікаво, від безвізового режиму також? У Болгарії в президентах ходитиме соціаліст, також симпатик Кремля. Невже болгари проводитимуть свій Brexit щодо виходу з Євросоюзу? З лукашенківською Білоруссю все зрозуміло. А ось з Польщею – не все…
Тож Україні слід покладатися на себе і на свій народ, а не на Вашингтон чи Брюссель. Це мали б усвідомили ті, хто нині при владі. А не прикривати огріхи своєї (без)діяльності збитою фразою: «Путін нападе!». Він уже напав…
Президент-мільярдер хоче один «бакс» платні на рік
Чого очікувати від 45 президента США? Прогнозувати важко. Як кажуть, річ дасться знати в пранні. А Трамп – у політиці. Він усе життя «робив» гроші. І досить успішно. Не любить невдах. Його коронна фраза: «Ти звільнений!». Звучить цинічно, але для американців – звично.
Працюватиме президентом Трамп безкоштовно. «Я думаю, що мені слід взяти, за законом, один долар. Отже, я візьму один долар на рік», – сказав ведучому програми «60 хвилин» на каналі «CBS News». І поцікавився, яка взагалі у президента зарплата. Коли той відповів, що 400 тисяч доларів на рік, Трамп знову наголосив, що не буде її отримувати.
Епатажний мільярдер любить гарних жінок, а вони – його. Був тричі одружений. Дві дружини – європейки. Колишня – Іванна Зельнічкова з Чехії. Теперішня – Меланія – зі Словенії.
Трамп не палить і не п’є. Каже, ніколи й не пробував. Це допомагає тримати себе в тонусі.
…Чи варто радіти Росії з приводу перемоги Трампа? Мабуть, ні. Він не з тих, кому можна диктувати. І найперше відстоюватиме інтереси своєї країни. За нашими мірками він – «американський націоналіст». Пообіцяв американцям відновити велич США. Тож дружба з будь-яким закордонним лідером чи країною триватиме доти, доки це вигідно Штатам.
Що означатиме перемога непередбачуваного Трампа для України? В одному з інтерв’ю «NBC» він сказав, що наша держава не входить до його зовнішньополітичних пріоритетів. Після різкої критики американських експертів із зовнішньої політики змінив свою риторику.
За словами екс-посла США в Росії Майкла Макфола, Трамп не визнає анексії Криму. Але й не буде підтримувати ідею допомоги українському уряду.
Тим часом голова Верховної Ради Андрій Парубій вважає, що перемога Трампа відкриває нові можливості для України. Бо Республіканська партія США традиційно підтримує Україну і визначає співпрацю з нашою державою одним із пріоритетів зовнішньої політики.
Загалом, Трамп-кандидат і Трамп-президент – речі різні. Виборчі гасла – одне, реальні справи – інше. Хто-хто, а українці в цьому переконуються щоразу. Тим паче, на Трампа-президента величезний вплив матиме республіканське оточення. Може й, Будапештський меморандум йому дадуть прочитати…
