Рік роботи Тернопільської міської ради: 43% депутатів – прогульники (ІНФОГРАФІКА)

Роман Ляхович — єдиний кандидат на відкликання. Його виключили з “Народного контролю” через історію з хабарництвом. У “Народного контролю” 100% рівень партійної безвідповідальності. “Свобода” у негласній коаліції з БПП. В опозиції до влади “Громадянська позиція” та “Самопоміч”. Представник “Самопомочі” Андрій Шкула найбільш опозиційний депутат.

За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”). У Тернопільській міській раді є лише один депутат, якого можна було б відкликати за прогули у 2016 році.

Для порівняння, під час моніторингу 5 років попередньої каденції 21% депутатів були кандидатами на відкликання. Але склад ради оновився на 80% і лише восьмеро обранців громади раніше мали депутатські мандати.

У міській раді половина депутатів потрапили до лав прогульників. Це ті депутати, які пропустили від 25 до 50% засідань сесій. Єдиний кандидат на відкликання — Роман Ляхович.

Він пропустив майже всі сесійні засідання. Нагадаємо, що 21 квітня на сесії ради його виключили з складу фракції “Народний контроль” та партії, адже Ляховича 1 лютого затримали на хабарі.

Він прокоментував ситуацію: “Основною причиною моєї відсутності в сесійній залі був стан мого здоров’я. Від лютого місяця до початку вересня в середньому майже весь час пробув на лікарняному ліжку. Маю серйозну патологію, після великого оперативного втручання на спинному мозку. На сьогоднішній день медична комісія змушена була мені присвоїти 3 категорію інвалідності по загальному захворюванню довічно. Це дійсно стало причиною того, що я не був в сесійній залі. Зараз мій стан покращився і надіюсь, що найближчим часом я повернусь в сесійну залу.”

“Ну і повинен сказати, те, що незважаючи на те, що я не знаходився в сесійній залі, дуже багато людей до мене зверталось по медичних питаннях, вони мають широкий спектр, починаючи від госпіталізації, консультацій, закінчуючи матеріальною допомогою. Я ініціюю спілкування з депутатами, переконую, щоб з тієї квоти фінансів, якими ми наділені щороку, виділити кошти на лікування того чи іншого. Звичайно, це не є повне вирішення проблем, але ці питання мене болять, оскільки я є медик. Я зараз сконцентрований на викладацькій діяльності, це моє, але повторюсь, що найближчим часом планую повернусь в сесійну залу і далі працювати в статусі депутата міської ради і члена вже не медичної комісії, а гуманітарної, де вирішуються, разом із освітніми питаннями, медичні і соціальні” – додає Ляхович.

Попри те, що більшість депутатів пропускають частіше засідання комісій, ніж сесій, Ляхович став кандидатом на відкликання лише через пропуски сесій. Щодо засідання комісії, то тут склалася унікальна ситуація.

Депутат був головою комісії з питань соціальної політики, охорони здоров’я, сім’ї, материнства, дитинства. У 2016 році відбулося лише одне засідання комісії. Через відсутність депутата Ляховича, фактично через відсутність голови комісія була недієздатною, адже у складі, окрім Ляховича, була лише одна депутатка – Вікторія Шараськіна. І тільки у 2017 р. рада об’єднала дану комісію з освітньою і створили комісію з гуманітарних питань.

Володимир Бліхар, лідер фракції “Народний контроль” прокоментував ситуацію з комісією:

“Після того як стався випадок з Ляховичем, Вікторія Шараськіна написала заяву, що вона виходить з цієї комісії і просить об’єднати комісії або додати депутатів, щоб комісія працювала. Депутатською більшістю міської ради це питання ігнорувалось. Це були політичні моменти, тому що комусь напевно було вигідно тримати медичну комісію на розтяжці. Така була позиція більшості щодо медицини в місті і розформування комісії, яка втратила легітимність. І тому на кожній сесії Шараськіна, і я особисто ставив це питання, а депутати чомусь це принципово не підтримували і ігнорували”.

“Я рік бігав, їх просив, вмовляв і нарешті мене почули і об’єднали комісії, хоча позиція нашої фракції була не об’єднувати, а взяти депутатів з інших комісій, де занадто багато депутатів і просто ввести 1-2 людини і була б повноцінна і незалежна комісія, а так ми зробили якийсь салат олів’є”, — додає Бліхар, який сам опинився на грані відкликання.

Романа Ляховича, у випадку його відкликання, замінить в раді Галина Крамар, доцент Тернопільського національного технічного університету, яка є наступною у партійному рейтингу.

Лідер фракції “Народний контроль” Володимир Бліхар вважає, що відкликати депутата не можна:

“Не можна його відкликати. Не говоріть дурниць і не вводьте людей в оману, бо потім “барани різні слухають це і бігають, як дурні з тряпкою”. Немає процедури відкликання. Має проголосувати сесія. З ним питання вирішене. Він на сесії не ходить. В даних політичних обставинах позбавити Ляховича мандату неможливо. Як ви думаєте, якщо медичну комісію не могли об’єднати рік, то ви вірите, що проголосують за відкликання?”

“Я консультуюсь зі своїм партійним керівництвом, щоб правильно провести процедуру відкликання. Моя позиція однозначна: він складе свої повноваження, але я не хочу щоб ми билися, а потім питання зайде в сесійну залу і не проголосується, я таке не виключаю. Партія “Народний контроль” цим займається. Нам б не хотілось, щоб процедура відкликання на якомусь з етапів перетворилась на шоу і концерт, тому надіюсь, що скоро ми це питання вирішимо і в нас буде повноцінна фракція. Для нас це теж проблема, бо нас троє, а має бути четверо. І звичайно, для прийняття рішень та впливу, ми маємо мати чотири голоси. Але наша позиція чітка і принципова, ми його виключили з фракції і партії, а далі моменти нашого законодавства, не до кінця нормального прописаного”, – додає Бліхар.

Нагадаємо, що Тернопільська міська рада стала однією з небагатьох, яка вже застосувала норму відкликання депутатів на практиці. 10 лютого 2015 року, після відповідного звернення до ТВК, через прогули кількох депутатів, висуванців від “Партії регіонів” позбавили мандату. Тепер ця процедура значно ускладнена, але є доволі чіткою.

Хто пропускає засідання ради?

За 2016 рік було скликано 10 сесій ради, з них дві позачергових сесії вважались не повноважними, адже не було кворуму. Четверту, позачергову сесію, де мали розглянути єдине питання — про висловлення недовіри і усунення від займаної посади головного архітектора Тернополя Василя Бесаги мер скликав за добу та призначив на Святвечір. На восьмій, позачерговій сесії, яка зрештою не відбулася, в порядку денному теж було лише одне питання про виділення земельної ділянки приватному підприємству.

Лідер фракції “Народний контроль” Володимир Бліхар пропустив 4 засідання сесій. Він коментує:

“Депутати тоді принципово сказали, що ходити на ці позачергові сесії не будемо. Там були незрозумілі для депутатів питання. Взагалі, навіщо було нас збирати? Тому ці сесії були пропущені”.

“Свободівці” Галина Гевко, Роман Навроцький, Марія Баб’юк, депутати з БПП Юрій Смакоуз та Ліна Прокопів, члени фракції “Народний контроль” Петро Болєщук та Вікторія Шараськіна, а також Оксана Яциковська із “Радикальної партії” потрапили до лав прогульників, адже пропустили 3 позачергових сесії, дві з яких не відбулися через відсутність кворуму.

Варто зауважити, що у “Народного контролю” найвищий рівень партійної безвідповідальності в міській раді.

В опозиції “Громадянська позиція” і “Самопоміч”

Громадський рух ЧЕСНО проаналізував поіменні голосування кожного депутата протягом 2016 року. За рік відбулось 2373 голосування. Якщо припустити, що одна сесія триває приблизно 6 годин, то на одне голосування депутати в середньому витрачають менше 2 хвилин. Це один з найнижчих показників з-поміж тих рад, які вже відмоніторив Громадський рух ЧЕСНО.

Це може свідчити про те, що в раді є коаліція, яка більшістю голосів може затверджувати рішення.

Громадський рух ЧЕСНО звів результати поіменного голосування в міськраді. У найбільш жорсткій опозиції до влади є фракція “Громадянська позиція”, слідом іде “Самопоміч”. До уваги бралися голосування “проти” та “утримався” кожного члена фракції.

Найбільш опозиційним депутатом міської ради за голосуванням є депутат від “Самопомочі” Андрій Шкула: він голосує проти або утримується в 25% голосувань. Наступним в рейтингу опозиційності з 22% є депутат від “Громадянської позиції” Андрій Ткаченко.

“Можливо я просто більш критично підходжу розгляду питань. Але з іншої сторони, 22% – це навіть не половина” – прокоментував Андрій Ткаченко.

Попри те, що фракції “Громадянська позиція” та “Самопоміч” мають доволі високий рівень опозиційності, ці політичні партії не можуть мати визначальний вплив на голосування в Тернопільській міськраді, адже фракція “Громадянська позиція” налічує лише 4 з 42 депутатів, а “Самопоміч” — 7. Зауважимо, що опозиційність прослідковувалась ще з першої сесії ради, коли саме “Громадянська позиція” та “Самопоміч” на першій сесії ради виступили проти запропонованого міським головою виконкому. Помітно це і дотепер, зокрема у голосуванні за зміни до Генплану.

“Значить таке бачення було. 19% це не є багато. БПП, наприклад, провладна фракція. Вони зобов’язані, вони узгоджують свої рішення, вони мають своїх заступників, тобто політика ведеться так, як вважає їхня партія. Все тут просто.” – коментує лідер фракції “Громадянська позиція” Петро Ландяк.

“Чому ви вважаєте, що ми в опозиції? Хто такий опозиціонер? Ми хіба казали що ми в опозиції? Ми не є в опозиції. Голосуємо рівно так, як вважаємо за потрібне по тому, чи по іншому питанню. Опозиціонери повинні мати якісь свій тіньовий кабінет, альтернативні рішення висувати, це є класчна опозиція. А ми голосуємо так: погоджуємось з проектом рішення – підтримуємо, не погоджуємось – утримуємось, або голосуємо проти. Це не є опозиція,” – додає Ландяк.

Третьою за опозиційністю є фракція “Народний контроль”. Партійці голосують проти в середньому за 7% питань. Найбільш опозиційною тут є депутатка Вікторія Шараськіна. Ця фракція налічує лише 4 депутати.

“Батьківщина” не підтримує в середньому 6% рішень. При чому між голосуванням однопартійців є суттєва різниця. Найопозиційніша депутатка “Батьківщини” Наталія Шоломейчук не підтримує 15% рішень. А її соратник Володимир Гринда голосує опозиційно у 0,8% випадків, щоправда він не бере участі у 46% голосувань і таким чином не може проявляти свою позицію активно. Зазначимо, що депутати від “Батьківщини” в середньому не голосують у 40% випадках, що є найвищим показником в раді і в їхніх лавах 75 % прогульників.

“Ви розумієте, що є питання з яких в нас співпадають думки, а є питання, в яких ні. Наприклад він (Гринда – прим. авт.) не сприймає абсолютно, коли, наприклад, надаються землі для Київського партіархату, чи Української православної церкви. Він сприймає лише тоді, коли надаються землі лише для греко-католицької церкви. В нас є в цьому відмінності, відмінності теж є в сприйнятті по підприємцях. Я якщо голосувала проти або утрималась, то була не впевнена, чи були якісь інші причини. зараз я не можу чітко сказати, бо розумієте, тут треба кожний окремий випадок розбирати окремо, якщо ви хочете дійсно чесно до цього підійти” – коментує Наталія Шоломейчук.

“Свобода” та БПП “Солідарність” голосують здебільшого “за”. Серед “свободівців” найбільш опозиційний депутат Ігор Турський, який за час минулої каденції був секретарем ради. Таким чином між “Свободою” та БПП існує негласна коаліція. Це прослідковувалося з самого початку, коли рада, яку очолив “свободівець”, обрала секретарем представника БПП Віктора Шумада. Але тут варто зауважити, що Шумада має доволі високий рівень опозиційності — голосує проти або утримується у понад 13% питань. Це при тому, що опозиційність депутатів від фракції БПП становить всього 1%. Але оскільки Шумада як секретар не є членом фракції то під час підрахунку опозиційності його високий показник показник не враховувався.

Хто прогулює комісії?

Окрім депутатів, які за кількістю своїх прогулів ризикують залишитись без мандата, є низка таких, які пропустили від 25 до 50% засідань комісій або сесійних засідань ради. Загалом, 9 депутатів міської ради є прогульниками, відповідно, якщо вони не працюють на сесіях та комісіях — вони не виконують свою представницьку функцію.

Як показує статистика, найгірше депутати відвідують саме засідання комісій.

У профільних комісіях вони мають вивчати та ретельно готувати питання до розгляду на сесіях. Саме тому, згідно з законом, депутати повинні відвідувати належним чином і засідання сесій, і засідання комісій.

Першим у рейтингу прогульників є Володимир Бліхар — голова фракції “Народний контроль”. Якби депутат пропустив ще хоча б одне засідання, він став би кандидатом на відкликання. У нього рівно 50% прогулів засідань земельної комісії.

“Деякі комісії були пропущені, бо це була моя особиста позиція і переобрання керівного складу комісії є результатом. Я був не згодний з моментами прийняття рішень, я нікому патрони не подаю і не буду подавати. В мене розходилися політичні бачення та позиція в роботі комісії, тому кілька разів в мене були пропуски, які були пов’язані з моєю громадською та життєвою позицією. Наступне те, що коли ми тільки стали депутатами, всі члени комісій домовились, що ми будемо намагатись збирати комісії після 16.00, бо люди працюють”, — пояснює свою позицію Володимир Бліхар.

“Але коли комісія збирається на 9.00 в понеділок, то як ви думаєте, як можна прийти? Ми не депутати Верховної Ради, ми не отримуємо заробітної плати і ми маємо свої робочі місця. Багато членів комісії, які пропускали, мають робочі питання і не завжди можуть відвідувати засідання в такий час, до того ж раніше збір комісії не погоджувався з членами. Але скажу, що останнім часом комісія дуже спрацьована і почали одне одного чути і почалася продуктивна доросла робота”, — додає депутат.

Ще троє депутатів теж не завжди беруть участь у роботі земельної комісії, серед них – “радикал” Тарас Серетний та депутати із “Батьківщини” — Андрій Артимович та Володимир Гринда.

“Я працюю в обласному відділі Держгеокадастру, і бувають ситуації, коли фізично не маю можливості бути на земельній комісії”, — коментує Тарас Серетний.

Зауважимо, що за законом роботодавець зобов’язаний відпускати депутатів місцевих рад на час проведення сесій та комісій. І робота не є поважною причиною.

Цікаво, що знову прогульником комісії з питань ЖКГ став Петро Ландяк, лідер фракції “Громадянська позиція”, який за час минулої каденції пропустив більше ніж 50% засідань бюджетної комісій та коментував Громадському руху ЧЕСНО, що кількість прогулів була, на його думку, тоді завищена секретаріатом міськради за вказівкою мера і була відповіддю на його активну депутатську діяльність.

Зараз депутат свою відсутність на комісії коментує таким чином: “Не можу прокоментувати, не знаю. Хіба мав якусь зайнятість. Така ось аргументація ”.

Член фракції БПП “Солідарність” Тарас Білан теж пропускав засідання комісії з питань ЖКГ.

До списку прогульників потрапляють Юрій Штопко з “Самопомочі” та Наталія Шоломейчук з “Батьківщини”, які пропустили 10 з 24 засідань комісії з питань містобудування.

Юрій Штопко прокоментував: “По перше, комісія немає чіткого графіку проведення. Якби була раз на тиждень то можна і планувати її роботу, а коли телефонують і запрошують, іноді мене немає в місті, часто буваю у відрядженні.
Друге, на комісії дублюються питання з земельною комісією, в земельній комісії є голова від Самопомочі і, якщо я, щось пропускаю то уточняю в нього, або в колег по містобудівній комісії. Комісія несе рекомендаційний характер, всі рішення приймаються на сесії депутатами.”

Наталія Шоломейчук так пояснює пропуски комісії: “Були такі випадки, коли комісію назначають на один день, я переносила поїздку закордон, потім мені дзвонили за 2 дні і кажуть, що переноситься на понеділок, ну тоді я нічого не можу з цим зробити, я не можу постійно переносити свої справи. Але 10 пропусків в мене точно не було, можливо, я колись запізнилась, і не відмітили що я була. Я стараюсь бути практично постійно на всіх засіданнях.”

“Як ви знаєте, депутатам ніякої зарплати не платять, в мене є день, коли я працюю на ринку, мені ніхто не змінусовує оренду. І коли назначають комісію на 10:00, я постійно не можу приходити і закривати кіоск, бо я сама працюю, в мене немає найманого працівника, я на магазині стою. Тобто, самі розумієте, що ви б так само, не закривали, тим більше, якщо у вас сезон, допустимо в мене зараз насіння. Була ситуація, коли був семінар від міської ради, відправили в Київ, а було засідання, я теж не могла фізично присутня там, і там. Тобто є об’єктивні причини, я не сиджу просто каву п’ю і не присутня на комісії”, – резюмує Шоломейчук.

15 з 52 засідань бюджетної комісії пропустив “свободівець” Михайло Сиротюк. Саме ця комісія за рік засідала найбільше у 2016 р.

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував рік роботи мера Тернополя та відвідуваність депутатів обласної ради. Найближчим часом ЧЕСНО проаналізує декларації депутатів міськради за 2016 рік.

Рік роботи міськради — спецпроект Громадського руху ЧЕСНО з моніторингу роботи місцевих рад. Спецпроект — частина “Політичної пам’яті” ЧЕСНО — онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.