Чимало українських політиків та чиновників є своєрідними віп-туристами, які дозволяють собі дорогі подорожі за кордон. На відпочинок, переймати досвід, налагоджувати дружні стосунки, на інавгурацію президента США і так далі. Чиїм коштом? Це питання – до відповідних органів. Прості українці, натомість, змушені вирушати у «заробітчанські тури»…
У Вашингтоні – «засвітитися», вдома – похвалитися?
Цього року інавгурацію президента США Дональда Трампа «ощасливила» рекордна кількість українських політиків – майже сотня. Як інформує «LB.ua», задля участі у церемонії прогуляли засідання парламенту народні депутати Борислав Береза, Оксана Білозір, Сергій Льовочкін, Вадим Новинський, Олександр Вілкул та інші. Не обійшлося на урочистостях і без представників адміністрації президента.
За інформацією медіа, квитки на інавгурацію коштували від 25 тисяч доларів – до мільйона. «Дрібничка» для багатого політикуму бідної України. Щоправда, коли йдеться про допомогу армії, то від слуг народу годі дочекатися навіть гривні.
Що ж, тепер пора українським жінкам-політикам замовляти фасони одягу а-ля Меланія Трамп. Це нічого, що перша леді Америки «косить» під Жаклін Кеннеді.
У Кабміні нарешті зрозуміли, що парламентський туризм обходиться країні дорого і вирішили накласти табу. Уряд наказав чиновникам економити на закордонних вiдрядженнях. Зокрема, радить оптимiзувати кiлькiсть вiдряджених працiвникiв, термiн їх перебування за кордоном, зменшити витрати на оплату проїзду, оренду житла. Вимога стосується навiть випадкiв, коли вiдрядження фiнансує сторона, яка приймає, або ж поїздку органiзовують за рахунок грантiв, мiжнародної технiчної допомоги чи благодiйних внескiв.
«Досi нiхто нiколи не оцiнював ефективностi витрачання грошей, якi йдуть на закордоннi поїздки, – сказав «Експресу» директор Центру полiтичних студiй та аналiтики «Ейдос» Вiктор Таран. – Ми не знаємо, чи ефективно депутати Верховної Ради витратили торiк вісім мiльйонiв гривень».
Існує ймовiрнiсть, констатують експерти, що нардепи й чиновники лiтають за державні кошти в особистих справах. І бiльшiсть оплачених авiаперельотiв – не обгрунтована.
«Бідному» мільйонеру-депутату – на найману хату
Крім багатьох благ, депутати-мільйонери не гребують використовувати державні гроші на оренду житла. Торік народним депутатам виплатили 29,2 млн. гривень для компенсації вартості оренди житла чи готельного номера. Про це йдеться у відповіді апарату Верховної Ради на запит «Української правди».
Щомісяця таку компенсацію отримують майже 170 народних обранців. У середньому сума компенсації становить 14 тисяч гривень на місяць і 170 тисяч гривень на рік на одного парламентаря.
Варто зазначити, загальні готівкові заощадження нардепів складають 7,4 млрд. гривень. Це – половина суми, яку в 2017 році держава витратить на будівництво та ремонт доріг, або – півтора бюджета підтримки аграрної галузі.
«Вони обов’язково поїдуть»
…А тим часом пересічні українці масово залишають рідні терени у пошуках кращої долі і заробітків. Рівень зарплат у сусідніх країнах значно вищий, ніж в Україні. У Румунії середня платня 395 євро, в Угорщині – 497, Чехії – 702, Словаччині – 745, Польщі – 750 євро. Економіки згаданих країн розвиваються і потребують додаткових робочих рук, оскільки чимало тамтешнього люду виїхали працювати у багатші держави. Тому сусіди очікують на українців. Чимало робіт за кордоном не вимагають високої кваліфікації. Але за них платять удвічі, а то й утричі більше, аніж в Україні отримує людина з вищою освітою.
Українці могли б заробляти і в себе вдома. Але апетити чиновництва настільки непомірні, а закони настільки недоречні, що люди просто не мають можливості бути заможними, розвивати бізнес, нормально жити на рідній землі.
Олексій Щербатенко, партнер із розвитку бізнесу «ІТ-Enterprise» на сторінках «Економічної правди» зазначає: показники міграції вражають і жахають. Угорщина, приміром, має намір розширити кількість вакансій для трудових мігрантів на 50 тисяч. Чехія, де вже працюють 220 тисяч українців, хоче створити ще 140 тисяч вакансій. Але головним «імпортером» українських працівників є Польща. Якщо у 2015 році там працювало близько мільйона українців, то минулоріч для наших співвітчизників відкрили ще 900 тисяч робочих віз. А ще мільйон дозволів Союз підприємців і роботодавців Польщі планує видати у цьому році.
Українські мігранти принесли польському бюджету за рік майже два мільярди євро. Ця сума більше, ніж удвічі, перевищує третій транш Україні від МВФ.
У тій же Польщі навчається понад 50 тисяч українських студентів. Скільки із них повернеться додому? Питання риторичне.
Експерти наголошують: глобальна проблема відпливу робочої сили з України – значно серйозніша загроза, ніж можна уявити на перший погляд.
Нинішня хвиля української еміграції – п’ята. Розпочалася вона у 2013 році і набирає обертів. За різними даними, за кордоном працюють від п’яти до восьми мільйонів українців. Владу це, схоже, не хвилює…
Влада скуповує закордонну нерухомість, відкриває рахунки в закордонних банках. Діти багатьох чиновників закордоном навчаються і там живуть. Що для «слуг» народу Україна? Місце, де можна фантастично збагатитися. Де людей можна «кинути», витягнути з їх кишень останні гроші, обдурити. Де бажання наживи не дає закінчити війну. І де держава вже не оголошує жалоби навіть за багатьма загиблими героями під час недавніх жорстоких боїв на Світлодарській дузі…
Журналіст-розслідувач Михайло Ткач написав на своїй сторінці обурливий пост про владних олігархів: «Державні мужі не пишуть пости про еміграцію. Вдягаючи вранці вишиванки, вони планують, у якому районі Лондона придбати квартиру, в Італії чи в Іспанії обрати маєток, передати у Монако обидва «Бентлі», чи тільки червоний? Новий офшор відкривати у Панамі чи на Сейшелах?..». За його словами, владоможці терплять життя в Україні тому, що в жодній іншій стільки не «зароблять». Без політичного впливу у цивілізованих країнах вони пасли б корів, а не потрапляли б до рейтингу «Форбс». Але «вони обов’язково поїдуть. Головне, щоб ви не поїхали раніше…».
