Бджоли, мед і українці нерозривно пов’язані. Тисячоліттями бджолині родини живуть у вуликах неподалік хат, а люди добувають (викачують) мед. Ми їмо смачний, поживний, корисний продукт, лікуємося ним, а ще українці готують неперевершений питний мед!
25 липня у селі Великі Гаї на третьому Міжнародному фестивалі «Медове Тернопілля» можна було спробувати все те, що допомагають отримати смугасті пухнасті бджілки, та ще й файнезно посвяткувати.
Якщо ви таки дочекались в Тернополі маршрутку, що везе у Великі Гаї, то точно стали бажаним гостем фестивалю. На святі купували ароматні медові продукти, майстрували свічки зі справжнього воску, мали змогу побачити й послухати творчі колективи та виконавців і – обов’язково – тестували медові напої. Не проходили і повз смаколики від польової кухні Тернопільського козацько-десантного, екологічного осередку імені Дмитра (Байди) Вишневецького, освячені отцем Великобірківського деканату Василем Брегіним.
- Ми приготували 130 літрів рибної юшки з лосося, маємо печену картоплю, салат з капусти, квашені огірочки, козацький куліш, чай з карпатських трав – орієнтовно на 400 учасників фестивалю, – розказав наказний отаман Тернопільського крайового коша «Українське козацтво» Володимир Мосейко. – Взагалі сьогодні працюють три наші польові кухні – у Великих Гаях, в Чистилові на святі села та на Лановеччині.
- Навколо святкового футбольного поля розкинулись намети з продукцією на різний смак – тут і чаї, й іграшки, і сувеніри. Навпроти – презентації творчих напрямків сіл Великогаївської громади, посеред поля сучасна сцена, лед-екрани та дитячий майданчик з надувними гірками, фотозони. Допомогали не заплутатись у локаціях фестивалю школярі-волонтери у яскравих помаранчевих футболках з села Білоскирка Великогаївської сільської громади.
- Традиційні продукти від діда-прадіда й нові, унікальні
Окремо один біля одного стояли медові намети, де у баночках та пляшечках турботливі бджолярі заготували смачні медові продукти. Кожен вихваляє своє – і слухати це також насолода. Пасічник Ігор Олійник з села Скоморохи з агрофірми «Медобори» доглядає за пасікою з 75 бджолосімей. - На пасіці мені допомагає дружина, – розповів він. – На фестиваль ми привезли бджолиний пилок, бджолині настоянки, настоянку з бджолиного підмору, з прополісу, привезли мед квітковий і з різнотрав’я, свіжий гречаний.
У наметі пана Ігоря можна було придбати до солодкого продукту свіжоспечений житній та гречаний хліб. Рідкісний мед презентувала Оксана Пастущин із сімейної пасіки «Медові роси» з села Козівка. - Вперше цього року ми вивозили свою пасіку на поля з розторопші – тому привезли унікальний продукт, зібраний там. Є в нас мед гречаний і з весняного різнотрав’я, пилок, перга, прополіс, мед в стільниках, горішки, залиті медом, свічки, – каже пані Оксана. – Але не все, що бджілка принесла з квітки, можна в неї забирати. Бджоли приносять нектар, але лише після того, як видалять зайву вологу, нектар пройде ферментацію у вулику, бджілки запечатають стільник – аж тоді це можна назвати медом.
Не треба везти з-за кордону, є наш питний мед!- Учасники на «Медове Тернопілля» приїхали особливі – замість того, щоби тримати свої технології у таємниці, об’єднуються та діляться цінними знаннями. Наприклад, секретами виготовлення питного меду, які українці ледь не втратили. Зусиллями ентузіастів унікальні рецепти поступово повертаються у життя. І в Україні знову є свій особливий питний мед! Про відновлення виробництва та повернення професії «медовар» захоплено розказав учасник з села Полонка, що на Волині, почесний пасічник України Володимир Дмитрук.
- Окрім того, що я пасічник, я ще займаюсь виробництвом медових напоїв у ТзОВ «Українські медовари» – ми були першими, хто в нашій державі отримав ліцензію на виготовлення медових напоїв зброджених і кріплених. Люди привозять з-за кордону віскі, бренді, ром, а я хочу, щоби був власний ексклюзивний напій – питний мед! В мене в родині не було пасічників, а ось вино домашнє робили. Я своє перше вино з малини зробив тридцять років тому і одну пляшечку досі маю, а медівку вперше скуштував разом з пасічником від діда-прадіда, медоваром Віталієм Приймаком і з першим ковтком відчув – ось воно наше, українське.
- Трішки солодкого для українських воїнів
- Під час фестивалю тривала благодійна акція «Баночка солодкого меду для мого захисника» – пасічники передали близько 400 літрів солодкого продукту українським воїнам. А купуючи тістечка, пампушки, мед, гості фестивалю могли пожертвувати гроші для дитячої обласної лікарні.
- Сьогодні ми не тільки презентуємо бібліотеку, а ще й печемо пампухи, – розказала директорка комунального закладу «Великогаївська центральна сільська бібліотека» Надія Прийма. – Долучаємось до ініціативи родини Березовських – зібрати кошти для того, щоби купити медичне обладнання.
Бібліотекарі були у милих обручах з бджолиними вусиками, що їм дуже личили, адже вони і самі, як бджілки, щодня працюють, щоби мати на книжкових поличках цікаві книжки. До слова, бібліотеки Великобірківської громади щороку на поповнення книжкових фондів отримують 50 тисяч гривень.
Медові рекорди
В останні роки на Тернопільщині збільшились площі посівних медодайних культур, а саме соняшника та гречки, що сприяло медозборам. Майже 60 тисяч бджолосімей на приватних пасіках та понад пів тисячі бджолородин сільгосппідприємств Тернопільщини долучились до загального виробництва меду – у минулому році українці експортували рекордну кількість цього продукту – понад 81 тисяча тонн!
Голова Великобірківської громади Олег Кохман та один із засновників фестивалю голова громадського об’єднання «Спілка пасічників Тернопільщини» Юрій Березовський саме таким і бачили фестиваль, щоби бджолярі не тільки презентували медову продукцію своїх пасік, знайомились з технічними новинками, а ще й спільно радились, шукали шляхи порозуміння аграріїв та пасічників, говорили про культуру споживання меду, адже мед це – здоров’я нації.
Фестиваль «Медове Тернопілля» організовує громадське об’єднання «Спілка пасічників Тернопільщини» разом з Великогаївською громадою і Тернопільською ОДА.
Олена МУДРА.
