Вони красиві та натхненні, щасливі у сім’ї та на роботі, а ще дуже люблять танці. Півроку тому в Кременці жінки, які в дитинстві займалися хореографією, вирішили відродити своє захоплення і створили колектив “Сонечко 30+”. Місяці активних репетицій, наполеглива командна робота та ентузіазм учасниць дав свої плоди. Днями незвичайний колектив із Кременця “Сонечко 30+” став найкращим на всеукраїнському фестивалі-конкурсі “Найталановитіший”, що відбувався у Львові.
Хореографічний колектив “Сонечко 30+” створили на базі Кременецького центру культури і дозвілля. Його очільниця Аліна Твердохліб зізнається, давно мріяла, щоб у закладі був такий колектив, адже у Кременці сьогодні немає жодного хореографічного ансамблю для дорослих.
- У минулому я танцювала у дитячому колективі «Сонечко», – розповідає Аліна Твердохліб. – Тож подумала, а чому б нам не відродити своє захоплення. Я подзвонила кільком учасницям. Якщо чесно, побоювалася, що вони мені відмовлять. Але ні. Дівчата з радістю погодилися. Звичайно, спершу всі трохи соромилися. Причини були різні – одні комплексували через вік, інші через зайві кілограми або ж роботу. Але цікавість і бажання танцювати перемогли.
Займатися із дорослим складом «Сонечка» погодилася відома кременецька хореографиня Алла Залюбовська. Вона вже майже 45 років очолює зразковий аматорський ансамбль танцю «Сонечко». Тож коли її колишні учні запропонували створити групу 30+, вона їх підтримала і займається з ними на добровільних засадах.
- У жовтні на першу репетицію прийшло 14 жінок, – розповідає пані Алла. – Відтоді ми займаємося регулярно і вони не пропускають жодної репетиції. Не зважають ні на сімейні проблеми, ні на інші життєві клопоти. Якщо не мають з ким залишити дітей, то приходять з ними. Це просто неймовірно, скільки в них бажання займатися, запалу і натхнення. Ми вже розучили п’ять танців. І коли я побачила, що дівчата чудово справляються, вирішила подати заявку на конкурс. Ми поїхали у Львів і вперше з часу заснування колективу виступили перед живим залом і журі. Адже до цього через карантинні обмеження були лише онлайн-виступи. Мені було так приємно, що наш колектив сприйняли дуже тепло. Позитивні оцінки ми почули від членів журі, а від глядачів – слова захвату.
У репертуарі кременчанок – гуцульський і закарпатський танки, постановка «Барвиста вишиванка», жартівливий танець «Кумоньки», грецький танець «Сиртакі».
У колективі жінки різних професій – є і вчителі, і продавці, і підприємці, керівники установ, юристи. Вік учасниць від 30 до 46 років.
- Для мене робота з ними – справжня віддушина, – додає Алла Залюбовська. –Вони заряджають мене своїм ентузіазмом і надихають, хочеться створювати нові постановки, експериментувати. Єдине, карантин забрав і у дітей, і у дорослих можливість виступати на сцені. Ми долучаємося до онлайн-концертів, записуємо на відео свої танці на сцені. Але це зовсім не те. У нашому мистецтві дуже важливі виступи перед публікою, віддача від глядачів, оплески і живі емоції під час концертів.
Кременчанки з особливим захопленням говорять про танці, які віднедавна знову стали частиною їх життя.
- Танці допомагають нам забути про сірі будні, щоденні клопоти, – зізнається Олександра Нановська. – Ми приходимо на репетиції і танцюємо та веселимося, як 10 років тому. Це неймовірні емоції.
- Танці – це як маленьке життя, – додає Людмила Собко. – Я не вважаю, що це звичайне хобі. Адже навіть найпростіші рухи здатні наповнити душу особливими емоціями, які допомагають мені насолоджуватися життям у повній мірі і відчувати себе щасливою.
- Я отримую дуже багато радості й позитиву на наших репетиціях, – каже Тетяна Кравчук. – Танці дарують мені відчуття свободи, завдяки ним навіть на світ починаєш дивитися по-іншому. До того ж коло спілкування стає ширше та цікавіше.
Ольга Тарківська додає, що для неї танці – це справжній драйв і потужна енергія.
- Під час занять я звільняюся від негативу та втоми, – каже жінка. – Це такі сильні, бурхливі позитивні емоції, від яких людина випромінює щастя.
Кременчанки розповідають, їхні чоловіки по-різному ставляться до цього захоплення. Одні в захваті, що дружини займаються танцями, інші радіють, що не потрібно витрачати з сімейного бюджету кошти на заняття в спортзалі, адже репетиції безкоштовні. Є й такі, що не дуже схвалюють, але дружин це не зупиняє. Розповідають, що одна з учасниць зараз у декретній відпустці, то чоловік зробив їй подарунок на 8 березня, відпустивши до Львова на фестиваль.
Учасниці танцювального колективу «Сонечко 30+» з нетерпінням чекають, коли наживо виступатимуть для глядачів. Цікаво, що діти майже половини учасниць танцюють у цьому ж колективі. Тож потроху в Кременці формуються справжні хореографічні династії.
- Хочу зізнатися, що у дорослому віці ми отримуємо більше задоволення від занять танцями, аніж у дитинстві, – з усмішкою розповідає Аліна Твердохліб. – У дитинстві це сприймалося як обов’язок, інколи батькам доводилося змушувати нас, адже хотілося після уроків погуляти з друзями, побешкетувати, а не йти на репетиції, під час занять ми могли халявити. А зараз більше віддаємось танцям і отримуємо величезне задоволення від репетицій. Хоч і маємо багато обов’язків і в професійному, і в сімейному житті, знаходимо час для свого захоплення і, насправді, отримуємо від нього величезну віддачу. Адже танці заряджають нас життєвою енергією і позитивом.
Учасники колективу «Сонечко 30+» та його керівник висловлюють щиру вдячність за сприяння та допомогу в поїздці на всеукраїнський конкурс у Львів директору Кременецького центру культури і дозвілля Аліні Твердохліб та директору Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Вадиму Володимировичу Микуличу. Також дякують рідним, які підтримують їхнє захоплення і допомагають знаходити для нього час.
А ще закликають усіх не боятися повертатися до своїх хобі та мрій у дорослому віці. Танцювати, співати, малювати, творити! Адже це додає життю барв, натхнення і радості.
Юля ТОМЧИШИН.
