Що буде з цінами на продукти? З тарифами на комуналку? З економікою загалом? Із коронавірусом? З війною? Перед українцями постає чимало викликів. І не завжди є конкретні відповіді, яким чином їх вирішити. Судячи з прогнозів, соціальні, політичні та економічні проблеми нинішнього року перейдуть у 2022-ий…
Українці назвали найбільш імовірні загрози, яких, на їхню думку, слід очікувати в найближчі півроку. На першому місці – зростання тарифів та економічна криза, свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг».
Варто зазначити, 70% респондентів висловили думку, що країна рухається у неправильному напрямку.
Щодо ймовірних низки загроз в країні у найближчі півроку, наші співвітчизники найбільше побоюються зростання тарифів на газ і тепло (72%) та загострення економічної кризи в країні (67%). На третьому місці – загострення ситуації із Covid-19 – його очікують майже половина респондентів. Далі в списку загроз – загострення війни на Донбасі, яке вважають ймовірним 46% опитаних. Загрозу масових протестів і заворушень у найближчі місяці допускають 44% українців.
Як констатують експерти, найбільше «прибивають» людей ціни. Зокрема, за даними консенсус-прогнозу «Україна: виклики та загрози постпандемічного розвитку», у 2022 році зростання тарифів на гарячу воду та опалення очікується на рівні 16%. Електроенергія подорожчає для населення на 17,5%. Газ для населення – на 20%. Тож незначне підвищення соціальних стандартів не відбивається на добробуті українців. Що отримали, те потрібно буде віддати за харчі, комуналку, ліки…
Щодо харчів. Як відомо, раніше було держрегулювання цін на продукти, що мають соціальну значущість. Алев 2017 році його скасували.
Тепер держрегулювання цін хочуть повернути. У Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Якщо його підтримають, державне регулювання торкнеться ряду продуктів вітчизняного виробництва. До списку входять: гречана крупа; цукровий пісок; пшеничне борошно вищого ґатунку; соняшникова олія; вермішель із борошна вищого ґатунку; молоко жирністю 2,5% (пастеризоване, упаковане у плівку); вершкове масло жирністю 72,5%; хліб (житньо-пшеничний та батони з пшеничного борошна); курячі яйця (категорія С1); м’ясо птиці (ціла куряча тушка); мінеральна вода (негазована).
Сенс держрегулювання цін у тому, що торгова надбавка на «соціальні» продукти мають становити не менше 5% і не більше 15% від відпускної ціни від виробника. Приміром, якщо завод продає кілограм цукру за 25 гривень, його вартість із торговою націнкою має не перевищувати 28,75 грн/кг.
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин – прибічник введення цієї практики, зазначив: «Зараз у нас пандемія і критична ситуація в країні, світова економіка за минулий рік дуже сильно впала… Споживчий кошик українця здорожчав на 24% за рік, тобто малозабезпечені верстви населення потерпають».
Чи ухвалять закон і коли – хтозна. Зараз хто як хоче, так і ціни накручує. Тож ні великим торговим мережам, ні малим магазинам «рамки» у 15% не вигідні. А бізнес і влада у нас… фактично родичі.
Стосовно ж відновлення вітчизняної економіки (і в світі загалом), то один із найважливіших чинників, який матиме значний вплив, – тривалість подолання пандемії COVID-19. Тому прогнози на 2022 рік залишаються під знаком питання. Адже ніхто не знає, які ще сюрпризи може піднести коронавірус, і в скільки це обійдеться. Також багато залежатиме від компетентності влади. Хоча на це українці великих надій не покладають. Як свідчить вищезгадане соцопитування, серед причин можливої економічної кризи в Україні майже третина респондентів назвали основною – некомпетентність влади, а 22% – корупцію у владі.
Найсумніше те, що за прорахунки влади, негаразди в економіці, політичні виклики і за пандемію в тому числі розраховуються прості люди…
Ольга ЧОРНА.
