Мінфін пропонує підвищити наступного року мінімальну зарплату на понад п’ять сотень – до 3723 гривень. Про це йдеться у тексті бюджетної резолюції на 2018-2020 роки. Згідно з документом, у 2019 році мінімальна платня складе 4173 гривні, а в 2020-у – 4425 гривень. Відповідно, мінімальний єдиний соціальний внесок складе 819 гривень у 2018 році, 918 гривень – у 2019 та 973,5 гривень у 2020 році.
– Відповідно до чинного законодавства розміри мінімальної зарплати в Україні мають встановлюватись шляхом укладання відповідної угоди між державою, роботодавцями та профспілками. І ці розміри, у першу чергу, залежать від економічної ситуації в країні. Лише стабільне економічне зростання формує передумови для стійкого підвищення соціальних стандартів в оплаті праці,
– відповідає на запитання «Нашого ДНЯ», Володимир Петрович ГОРИН, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів ім. С. І. Юрія Тернопільського національного економічного університету.– Щодо обґрунтованості підвищення мінімальної зарплати, то слід нагадати, що частина експертів прогнозували катастрофічні наслідки двократного зростання цього показника з початку 2017 року, наче б це неминуче мало призвести до падіння економіки, високої інфляції і розширення масштабів безробіття. Однак реалії першого півріччя засвідчують: такі песимістичні прогнози не справдились, а інфляція за підсумками поточного року прогнозується у межах 10-12 відсотків. Насправді таке, на перший погляд, ризиковане рішення уряду з економічної точки зору було цілком виправданим, оскільки сумарна інфляція за 2014-2016 роки перевищила 200 відсотків, а розміри мінімальної зарплати зросли за цей період всього на 30 відсотків. У результаті співвідношення мінімальної та середньої платні впало нижче 30 відсотків, тоді, як за рекомендаціями Міжнародної організації праці, має становити не нижче 40 відсотків. А в країнах ЄС воно складає 60 відсотків. Таким чином, підвищення мінімалки у 2017 році лише компенсувало її знецінення під впливом інфляції.
Щодо підвищення мінімальної платні на 2018 рік, передбаченого бюджетною резолюцією, то воно не є таким значним, як у поточному році і має скласти близько 16 відсотків. Підґрунтя для цього має закласти продовження зростання економіки, яке, враховуючи високі темпи приросту інвестиційних витрат і сприятливу цінову кон’юнктуру на світових товарних ринках, прогнозується на рівні 1,5-2,0 відсотки. Водночас, приріст мінімальної зарплати логічно не повинен бути нижчим за рівень інфляції, щоб не допустити зниження її реальної вартості. Якщо врахувати синергетичний вплив цих двох чинників, то розрахунки уряду щодо розміру мінімальної зарплати є цілком реалістичними. За нашими оцінками, це рішення матиме також позитивний вплив на показники доходів бюджетів різних рівнів та до Пенсійного фонду України.
– Не можна виключати певного скорочення зайнятості на економічно слабших підприємствах та намагань бізнесу зменшити свої податкові зобов’язання за рахунок виплати зарплат у «конвертах». Однак, стверджувати, що показники «тінізації» трудових доходів цілком залежать від рівня мінімальної зарплати, не варто. На проблему тінізації трудових доходів населення треба дивитись глибше, оскільки вона спричинена комплексом причин, серед яких – низький рівень податкової культури вітчизняного бізнесу, слабкий контроль за неофіційною зайнятістю з боку органів влади тощо. Як показав попередній рік, дворазове зниження розмірів єдиного соціального внеску не спричинило адекватного зростання рівня оплати праці, а масштаби її «тінізації» залишились на рівні 35-40 відсотків.
Інше питання: підвищення соцстандартів має супроводжуватися поліпшенням умов для ведення бізнесу, аби підприємці мали змогу компенсувати зростання своїх витрат за рахунок додаткових доходів. Попри низку позитивних рішень останнього часу, кардинального поліпшення бізнес-клімату поки не відбулось.
Щодо впливу зростання мінімальної зарплати на показники трудової міграції, також не можна дати однозначної відповіді. Головна причина, яка змушує наших співвітчизників виїжджати за кордон з метою працевлаштування – відсутність роботи в Україні. Зростання чисельності безробітних лише посилюватиме трудову міграцію. Але в сучасних умовах можна спостерігати цілком нове явище – нестачу кваліфікованої робочої сили, навіть у трудонадлишкових регіонах. Вона значною мірою спричинена низькими стандартами оплати праці. Багато громадян, маючи можливість працевлаштуватись за кордоном і отримувати високу, за українськими мірками, платню, свідомо відмовляються від пошуку аналогічної роботи в Україні. І, зважаючи на високий інтерес з боку наших сусідів до залучення працівників з України, стримування росту зарплати в нашій державі може мати вагомий вплив на показники трудової міграції.
