Тисяча і один папірець: як тернопільська журналістка виготовляла закордонний паспорт для дитини

З квітня минулого року, щоб дитина виїхала за межі країни, слід виготовити для малечі закордонний паспорт. Така потреба врешті з’явилась і у нашої сім’ї, адже попереду літо, час відпусток й оздоровлення на морі. На сайті Державної міграційної служби знайшла перелік необхідних документів для дітей, які не досягли 12-річного віку, а це – свідоцтво про народження, паспорт України одного з батьків і дві кольорові фотокартки для сканування. Але, як показує досвід, це було б занадто просто…

Паспортний стіл чи Паспортний сервіс?

Знайомі, які нещодавно оформляли закордонний паспорт для дітей, залюбки поділились власним досвідом з оформлення паперів. І тут з’явилися певні нюанси – запис у живу чергу для подачі документів (хтось озвучував терміни ледь не до півроку), ідентифікаційний номер та прописка для дитини. Аби не гадати на пальцях, в один із днів завітала у Паспортний стіл на Коновальця, 6 у Тернополі. Вервечки людей під кількома кабінетами, зачинені двері, стенди з безліччю листочків, на яких важко знайти те, що цікавить, – типова картинка держапарату. І, звичайно ж, нікого з персоналу, щоби про все детально розпитати. А щоб потрапити в той чи інший кабінет, треба або відстояти чергу, або вислухати в спину чимало «доброзичливих» слів, бо ж усі стоять, а ви чим краща, та й нікого не цікавить, що вам лише запитати, що й як.

Врешті, з чим прийшла, з тим і пішла. Тоді вирішила спробувати долю у Паспортному сервісі на Руській, 17, поблизу Кооперативного коледжу. І була приємно вражена. Це зовсім не реклама, це справді так: чисто, охайно, ніяких зачинених дверей і черг біля них, та ще й дитячий ігровий куточок – у той час поки батьки зайняті оформленням паперів, дитина має де себе подіти. Одразу при вході, на рецепції, привітна дівчина розповіла все, що мене цікавило, записала у чергу – до 20 робочих днів, та ще й вручила папірець з переліком необхідних документів. Там був і ідентифікаційний код (при наявності), і будинкова книга або інший документ про підтвердження місця проживання дитини. «Інший документ – це який?», – одразу поцікавилась я, адже син ніде не прописаний. «Довідка з ЖЕКу, що дитина проживає разом із вами», – почула у відповідь. Це мене потішило, бо подумала, що менше мороки буде, аніж з пропискою. Та помилилась, бо виявилось, що аби отримати оту довідку, треба не просто написати заяву в ЖЕК, вона має бути підкріплена підписами трьох свідків, та ще й ксерокопії їхніх паспортів необхідно додати. Тож питання прописки відклала наостанок, а тим часом вирішила зайнятись ідентифікаційним кодом. Тут усе просто – прийти в податкову, при собі мати паспорт громадянина України та оригінал і копію свідоцтва про народження дитини. Бланк заяви можна купити тут же, у податковій, а термін виготовлення коду займає п’ять робочих днів.

Звичайно ж, в еру комп’ютерів та Інтернету про електронний документообіг у нас ніде не чули, всюди треба купу папірців, і все від руки заповнювати. Тож за тиждень до призначеної дати подачі документів у папці назбиралось чимало папірців, бракувало лише одного – будинкової книги з записом про реєстрацію дитини.

Без прописки ви не ви, та ще й зі штрафом

З часу розпаду СРСР влада ніби робить усе, аби позбутися ганебного радянського пережитку – реєстрації місця проживання, однак чомусь з роками все тільки ускладнюється. Так, з 4 квітня цього року почав діяти Закон України, згідно з яким прописка знову стає ОБОВ’ЯЗКОВОЮ, а питаннями прописки-виписки українців займаються органи місцевого самоврядування, тобто міські, сільські та селищні ради. У Тернополі відділ реєстрації проживання особи працює на бульварі Шевченка, 1. Попередньо зателефонувавши, дізналась, що потрібна присутність одного з батьків або обох, якщо вони зареєстровані за різними адресами, паспорт громадянина України, будинкова книга та свідоцтво про народження дитини. Той з батьків, з ким прописують дитину, повинен сплатити адміністративний збір: 10 гривень з копійками, якщо ви звернулись у визначений Законом термін, а це 30 календарних днів, для новонароджених дітей – до 3 місяців. Ну, а якщо ви проґавили термін, як от ми, то заплатите штраф – 35 грн з копійками. Ще 10 гривень за послуги  стягне банк. Загалом оформлення прописки зайняло близько години, тут же на місці заповнили заяву, а далі працівники відділу зробили відповідний запис у будинковій книзі й надали Довідку про реєстрацію місця проживання особи. Знову ж таки, з собою треба мати купу паперів, у коридорі на вас чекає черга, а дізнатися конкретну інформацію немає у кого, тому виникає чимало непорозумінь. Крім того, багато людей ще не поінформовані про зміни у Законі, тож спершу ідуть у ЖЕК, далі шукають паспортний стіл на Лисенка, Коновальця, і врешті потрапляють на бульвар Шевченка,1.

Мовою Закону

Для допитливих, закон називається: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг». Згідно з цим законом, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати його. При цьому під час реєстрації на новому місці можна одночасно знятися з реєстрації на старому.

Для реєстрації необхідно подати такі документи:

• письмову заяву;
• документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
• квитанцію про сплату адміністративного збору;
• документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
• військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Ціна питання: у разі звернення особи протягом встановленого цим Законом терміну – у розмірі 0,0085 від мінімальної заробітної плати; у разі звернення з порушенням строку – у розмірі 0,0255 від мінімальної заробітної плати.

Якщо місце проживання реєструється одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання, то адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу та зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця, і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Бездомні та інші особи, які не мають постійного місця проживання, реєструються за адресою спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування.

Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи.

Законотворці апелюють тим, що, за статистикою, майже половина працездатного населення проживає не за місцем реєстрації. Тому виникають певні труднощі, адже важко розшукувати злочинців, складно вести реєстр виборців під час виборів, неможливо розрахувати кількість ліжкомісць у лікарнях, тощо… Тож зміни до Закону спрямовані на те, аби спростити систему реєстрації, але зробити її обов’язковою. Та, на жаль, це не спрощує систему, а лише й надалі продовжує практику, коли папірці важливіші за живих людей. Бо ж як бути сиротам, які виходять зі стін інтернатів і не мають де зареєструватись, чи переселенцям, які покинули свої домівки через війну на сході країни? Невже не можна застосувати досвід цивілізованих країн, де прописка справді немає ніякого значення?

І знову про закордонний паспорт

Документи подали, паспорт на руки отримаємо на початку червня. Загалом оформлення заяви, оплата в терміналі там же у Паспортному сервісі займають до 20 хвилин часу. При цьому всюди вас проконсультують, допоможуть, пояснять. Паспортний сервіс справді залишив тільки приємне враження.

Катерина НОВІЦЬКА.