Жителі містечка б’ють на сполох через забруднену водойму
«Наш ДЕНЬ» неодноразово писав про села та міста, котрі потерпають від недобросовісних підприємців, які не лише розвивають свій бізнес, а й шкодять навколишньому середовищу та роблять нестерпним життя людей, які мешкають поряд. Цього разу до нас звернулися мешканці містечка Копичинці Гусятинського району. Кажуть, підприємець виливає у водойму відходи із свого підприємства, а пір’я та трупи тварин спалює у так званому крематорії – утилізаторі відходів. Через це на вулиці поширюється сморід, а річка аж почервоніла від крові.
«Ароматне» сусідство
Річка Мала Рудка, яка впадає у Нічлаву, у містечку Копичинці вже декілька місяців не місце відпочинку, а смердюча зона. Сьогодні вона схожа на відстійник для відходів. А ще донедавна тут відпочивали і діти, і дорослі. З труби прямісінько у річку тече червоно-бура речовина. Це, кажуть місцеві жителі, кров з м’ясопереробного підприємства.
– Особливо сильно смердить після дев’ятої вечора, – бідкаєтся пані Ярослава. – То в хаті неможливо всидіти. А буває, що і вночі щось виливають, то над ранок запах страшний.
Мешканці кількох вулиць Копичинців, які розташовані по сусідству з бійнею та пташниками, вже зібрали підписи і вимагають у влади захистити їхні інтереси. Зізнаються, не хочуть більше жити у смороді і переживають за своє здоров’я.
– Ми написали звернення у міську раду, райдержадміністрацію та поліцію, – розповідає мешканка Копичинців Оксана Шпікула. – Адже поблизу наших осель функціонує сім курників і бойня. Кров з бойні стікає прямо в річку. А ще рештки виробництва спалюють у крематорії.
– Колись це була чистенька річка, ми тут гралися, відпочивали, а зараз страшно на це все дивитися, – бідкається Марія Бабій. – Хай бізнес розвиваєтся, але ж не можна так ставитися до людей і природи.
У Копичинцях є ставок – люди його почистили. Вода з річки впадає в нього.
– Влітку тут діти купаються. Люди ловлять рибу. Важко сказати, чи не приносять ті викиди шкоди, але запах поширюється дуже поганий, – додає депутат міської ради Валентина Лемберд.
Розташоване найбільше у містечку підприємство неподалік житлових будинків.
Люди нарікають, нікому немає діла до їх проблем, тож вирішили відстоювати свої права самотужки.
– Від мого городу до першого пташника приблизно 50 метрів, – каже Роман Матвіїшин. – А по нормах відстань повинна бути значно більша. Дихати немає чим. Зараз добудовують ще три стайні для курей. Важко уявити, що тоді з нами буде і як нам тут жити.
Хто повинен захистити річку?
Про почервоніння річки вперше повідомляли ще восени. Тоді ж і вперше дізналася про цей випадок обласна екоінспекція.
– Ми виїздили на місце і проводили обстеження, – розповідає заступник начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Едуард Ференц. – На час перевірки викиди не були зафіксовані, однак ми виявили трубу, яка веде до річки і надіслали припис міському голові Копичинців вжити заходів щодо її ліквідації та недопущення скидів від цих підприємств у навколишнє середовище. Зокрема, йдеться про фермерське господарство «Масар-Агро», яке займається забоєм тварин та «Масарівські липки», яке вирощує птицю. Згідно дозволу на спецводокористування, яке має це підприємство, передбачено, що всі стічні води воно повинне скидати у водонепроникний вигріб, який розташований на їхній території. Ми зафіксували факт порушення та обсяги і хімічний склад цих скидів та перевіряємо інформацію, яку повідомили нам місцеві жителі. Зокрема, про пестициди та спалювання відходів на території підприємства. Згідно законодавства, такі підприємства не мають права спалювати на своїй території відходи тваринного походження. Їх повинні передавати для утилізації на спеціалізовані підприємства.
В екоінспекції запевняють, труба, яка веде в річку, буде ліквідована. За цим повинна стежити міська рада. Штраф за таке порушення – від 850 до 1500 гривень.
– Ми провели роботу з представниками підприємства. Будуть складені протоколи про адміністративні порушення та видано припис на їх усунення, – додає Едуард Ференц. – Органи місцевого самоврядування мають всі повноваження для здійснення контролю за такими порушеннями.
Щоб детальніше говорити про шкоду, яку приносять ці викиди, екологи чекають результатів експертиз. Та вже зараз можуть сказати, які викиди спричинили почервоніння річки.
– Це вода, яка відходить від забійного цеху, – кажуть в екоінспекції. – Звичайно, у ній є кров. Очевидно, що надлишок цієї води вони не можуть утримувати у вигрібних ямах і спускають на рельєф місцевості та в річку. Для правильної роботи підприємства потрібні очисні споруди. На «Масар-Агро» їх проектували, але, очевидно, не ввели в дію.
А ще пташники теж працюють без необхідних дозволів.
– У підприємства є дозвіл на викиди забруднюючих речовин від одного пташника, – кажуть у відомстві. – Зараз добудовано ще 6 пташників, але вони не внесені у дозвіл. Їх вплив на навколишнє середовище та допустиму відстань до житлових будівель можна визначити після обстеження санітарно-епідемологічної служби та інших інстанцій.
«Працюємо над вдосконаленням очисних споруд»
Керівник агропідприємства запевняє – у річку тече лише технічна вода й жодної краплі крові.
– У нас є цех відходів, де збирається кров в ємкість, сепаратор пір’я, де його накопичуємо для утилізації, і тут доочищується вода, – розповідає директор підприємства Василь Липка. – Кишкосировину так само збираємо, морозимо і потім відправляємо на реалізацію.
На підприємстві є і очисні споруди. З них, розповідає керівництво фірми, технічна вода і тече у річку. Хоча цикл очистки не повний, тому тривають роботи над його удосконаленням. Також доукомплектовують утилізатор відходів, щоб він не виділяв жодного запаху і диму.
У міській раді Копичинців кажуть, що про проблему знають і робитимуть все, аби її вирішити і змусити підприємство не забруднювати довкілля. Щоправда, зазначають, що масштаби ситуації, яка склалася, значно більші. Це проблема не лише підприємства, а й усього міста.
– У Копичинцях сьогодні взагалі відсутні очисні споруди, – розповідає міський голова Павло Лосик. – Ми вже розробили проектно-кошторисну документацію на їх відновлення. Але на це потрібно майже 15 мільйонів гривень. Поки що виділили лише 1 мільйон 200 тисяч гривень.
Жителі Копичинців, обійшовши всі інстанції, сподіваються, що їх зусилля не будуть марними і підприємство змінить підхід до своєї роботи та не забруднюватиме навколишнє середовище. А в Малій Рудці зможуть купатися діти.
Юля ТОМЧИШИН.
