«Наш ДЕНЬ» знову побував у забутому владою хуторі неподалік Почаєва.
Через три місяці після публікації репортажу з Вільшанок ми вирішили перевірити, чи виконало свої обіцянки ВАТ «Тернопільобленерго», чи звернули увагу на хутір районні чиновники і, взагалі, як змінилося життя людей у цьому мальовничому куточку Кременеччини.
Після європейського Почаєва – з рівненькими дорогами та ошатними готелями обабіч, Вільшанки зустрічали нас чудовими краєвидами і тим же грунтовим шляхом з величезними ямами.
На початку села вже зібралися люди. Кажуть, після інформації у ЗМІ до них приїздила ціла делегація з району, щоб на власні очі побачити, як їм живеться.
– Оглянули електролінії, подякували нам, що прив’язали опори до дерев, – розповідають селяни. – Ще зазначили, що дерев’яні стовпи надійніші, ніж бетонні, адже мають певну амортизацію і не впадуть під час бурі. Тож, можна сказати, нам пощастило. А от щодо дороги – застерегли. Мовляв, не все одразу. Потрібно почекати. А насправді за три місяці нічого не змінилося…
Допоки на Тернопіллі чиновники говорять про величезні кошти, які тепер отримають новоутворені громади, про нове життя, яке розпочинається для краю, у Вільшанках з острахом чекають осені. Адже лишень розпочнуться дощі, виїхати з села буде неможливо.
– З вересня ми починаємо закуповувати все необхідне на зиму: продукти, побутову хімію, теплий одяг. Адже потім хіба на санях доведеться везти. Отак і зимуємо, відрізані від усього світу і при свічках, – розповідає місцева жителька Наталя Василенко. – Щороку нам обіцяють, що навесні щось зміниться, однак досі наше село позбавлене благ цивілізації.
До проблем із світлом і дорогою додається непроста ситуація з водою. Адже тут глибина криниць – 50-100 метрів. Через погану напругу – насосом не скористаєшся. Пробуємо набрати відро води – вдається лише через 15 хвилин. Це важка праця. А для господарства на день потрібно 10-15 відер. Вільшанці вже звикли до цього. Хвилюються лишень, щоб вода не зникла зовсім, бо з кожним роком її рівень знижується.
Єдине, що змінилося на хуторі з часу нашого приїзду – з’явилися 12 нових електроопор. І хоч білочки, шпаки та лелеки не втратили свого житла, адже найгірші стовпи так і залишилися стояти, все ж початок позитивним змінам у Вільшанках таки поклали.
– Привезли нам три цементні та дев’ять дерев’яних опор, – розповідає Наталя Василенко. – Встановлювали їх доволі довго. Але дванадцяту чомусь так і не наважилися підключити. Чи побоялися аварійного стовпа, прив’язаного дротом до дерева, який практично нависає над будівлями, чи сподіваються, що це зроблять місцеві – невідомо.
Вільшанці розповідають, міняли опори про людське око. Встановили нові поблизу центральної дороги – щоб комісія могла їх побачити. А от трухляві стовпи, що практично нависають над людськими домівками, – залишили.
Прогулявшись селом, переконуємося, що це дійсно так. Повз деякі опори страшно пройти – вони ледь тримаються і, здається, ще трішки і впадуть.
– Через найменші пориви вітру світло вибиває, – кажуть люди. – Потім чекаємо поки приїде аварійна бригада і полагодить. А що буде взимку? Хто зна, чи вони доїдуть до нас по грунтовій дорозі, коли почнуться дощі.
– Як було 50 вольт в розетці, так і залишилося, – додає місцевий житель Віктор Мартинюк. – Правда, нам тепер розкинули фази і можна перемикати з одної на іншу і обирати ту, де вища напруга. Але це не дуже помагає. А ще дивно, що коли міняли стовпи, бетонні основи забрали, а встановили нові повністю дерев’яні опори. Вони ж зовсім ненадійні – постоять один-два роки і все.
Селяни розповідають, електрики навіть ходили по селу і міряли напругу. Коли це робили, просили повідключати всю техніку, та все одно були показники 50-120 вольт. Але ж люди платять як за якісну електроенергію!
Голова Почаївської міської об’єднаної територіальної громади Василь Бойко з 1 січня опікується і хутором Вільшанки. Каже, про проблеми його жителів знає.
– Люди страждають через низьку напругу. Це дуже ускладнює їхнє життя. На даний момент «Тернопільобленерго» відповідає, що немає коштів реалізувати проект на заміну електроліній, трансформатора і опор у Вільшанках, який був розроблений кілька років тому. Після виїзної комісії замінили деякі стовпи, які були у вкрай поганому стані. Працівники «Тернопільобленерго» показували новий проект, який повинні реалізувати у 2017 році. Хотілося б, щоб люди жили у комфортних умовах, щоб там підростали діти, населений пункт розвивався, тож я буду тримати на контролі вирішення цієї проблеми.
Василь Бойко зазначив, що до осені постарається хоча б частково вирішити проблему з дорогою у Вільшанки. Вже є домовленість з дорожньою службою і кошти на матеріали. Тож, сподіваємось, чиновник свого слова таки дотримає.
У Вільшанках радіють літу – дні довгі, діти можуть гуляти на вулиці досхочу, навчання у школі немає. І з острахом думають про осінь та зиму. А ще, надіються – наступної весни «Тернопільобленерго» таки виконає свою обіцянку, реалізує цей багатостраждальний проект і у селі з’явиться яскраве світло.
Дуже хочеться, аби людські мрії про звичні у наш час речі стали реальністю.
