Син вчить матір працювати за комп’ютером.
– Ну, вітаю тебе, матусю, ти сама вийшла в Інтернет.
– Як?! – жахнулася та. – Я ж у халаті і в старих капцях!
* * *
– Яшо, цього року в нашій консерваторії очікується великий конкурс по класу скрипки, тому вам треба буде багато займатися ще й удома.
– Куди вже більше, Семене Марковичу? Сьомий сусід до психлікарні потрапив!
* * *
– Не можу придумати, що купити дружині на день народження.
– То запитай у неї.
– Е, ні, в мене стільки грошей немає.
* * *
– Куме, ви навіть не уявляєте, як важко бути водієм: однією ногою в машині, а іншою – в могилі.
– А якою ж ногою ви гальмуєте?
* * *
– Мамо, можна, щоб Петро залишився в мене ще на хвилинку?
– Гаразд, але вранці хай збігає за газетами для батька.
* * *
Двоє пасажирів стоять на палубі.
– Що було б, якби корабель почав тонути? Ви вмієте плавати? – запитує один із них.
– Плавати – ні, але я шістьма мовами можу вигукувати: «Рятуйте!».
* * *
Водій запитує у пасажира:
– Ви передавали гроші за проїзд?
– Так.
– Аде ж вони?
– Вийшли на попередній зупинці.
* * *
Молодий чоловік зайшов у одну з паризьких книжкових крамниць і довго розглядає книги на полицях.
– Мсьє, чи можу я вам допомогти? – запитує продавець.
– Так, я шукаю одну книгу. Назву, на жаль, забув, але вона про те, як чоловік може керувати дружиною.
– О, мсьє захоплюється науковою фантастикою?
* * *
– Оксанко, ти ходиш до школи? – запитує тітка.
– Ні.
– А до дитячого садка?
– Ходжу.
– Скільки ж тобі років?
– Не знаю, але мама казала, що заміж виходити ще рано.
