Радісною новиною про збільшення середньої зарплати поділився у «Фейсбуці» першого травня прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Середня платня штатного працівника в Україні у березні склала 6752 гривні, написав він. «Це вдвічі більше за мінімальну зарплату і на 8,7 відсотка більше за показник лютого. Такий ріст цілком відповідає росту промислового виробництва, яке в березні зросло на понад вісім відсотків. Доходи українців зросли на понад 37 відсотків. Показник інфляції за цей період становив близько 15 відсотків. Можемо сміливо говорити, що зростання зарплат нарешті випереджає ріст цін», – ощасливив українців прем’єр.
У соцмережах главу уряду відразу підняли на кпини, мовляв, датою помилився: перше квітня минуло місяць тому. Тоді треба було байки розповідати.
На фоні того, що з 1 травня прожитковий мінімум для працездатних збільшено на 80 гривень – до 1684, то 6752 гривні середньої зарплати видаються більш-менш нормальною сумою. Але не слід забувати, що чимало українців, власне, отримують «гройсманівську» мінімалку або трішки більше. Крім того, значна кількість роботодавців відзначили, що в першому кварталі цього року були змушені скорочувати персонал.
Стосовно цін. Вони, мабуть, як завжди, неадекватно відреагують на підвищення прожиткового мінімуму. Не вженуться за цінами й пенсіонери. З першого травня мінімальна пенсія склала 1312 гривень (була 1247). Тобто, пенсіонери, які отримували мінімалку, тепер матимуть на 65 гривень більше. І то не всі.
Загалом, за даними соцдосліджень, 75 відсотків українців не відчули на собі підвищення якості життя. А близько 80 відсотків молоді мріють виїхати з країни.
Не відчув суттєвого поліпшення і вітчизняний бізнес. За винятком олігархів та наближених до влади. Більше половини – 58 відсотків представників малого та середнього бізнесу вважають державу перешкодою і обмеженням для своєї діяльності. А 28 відсотків – ворогом. Такі дані наведені у новому аналітичному звіті USAID. І лише 14 відсотків вбачають у державі свого партнера.
Перешкодою, наголосили 35 відсотків представників малого та середнього бізнесу, є також оподаткування. Високі ставки податків перешкоджають росту та розвитку власної справи. Крім того, майже кожен другий вважає, що для ведення бізнесу важливо підтримувати неформальні відносини з представниками хоча б одного органу влади. Іншими словами, треба мати «дах».
Якщо держава вирішила тримати на короткому повідку малий і середній бізнес, то навести лад з підприємствами, які їй належать, очевидно, не бажає. Так, Рахункова палата торік, за результатами перевірок 644 державних об’єктів, виявила порушення і недоліки на загальну суму майже 17 мільярдів гривень. Об’єктами перевірок стали кілька міністерств, судові структури, Антимонопольний комітет, Нацбанк, Фонд держмайна, низка державних і комунальних підприємств та установ, Фонд гарантування вкладів, Пенсійний фонд, структури Державної фіскальної служби та Національної академії наук.
А ще в Україні отримують мільйонні зарплати менеджери, підприємства яких замість прибутків мають збитки. Для прикладу, ПАТ «Укрзалізниця». Майже 20 мільйонів гривень зарплати отримали керівники згаданого відомства за 2016 рік. Цю суму грошей розділили між собою 11 осіб. Такі дані містяться у консолідованій фінансовій звітності «Укрзалізниці», підготовленій компанією «EY».
Головою правління «УЗ» є польський менеджер Войцех Балчун. Його місячна зарплата складає 461 тисячу гривень. Незважаючи на високі винагороди, торік «Укрзалізниця» зазнала збитків більш, як на сім мільярдів гривень.
А тим часом для українців переглянуть субсидії через зниження соціальних нормативів на тепло, електрику і газ. Відповідна постанова Кабміну набрала чинності 1 травня.
Тепер, згідно з документом, соціальні норми споживання газу знижено з 5,5 – до п’яти кубометрів на квадратний метр опалювальної площі.
Також знижені нормативи споживання теплової енергії для централізованого теплопостачання абонентам, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку: з 0,0548 – до 0,0431 Гкал на квадратний метр опалювальної площі під час опалювального сезону. Електроенергії для індивідуального опалення: з 65 – до 51 кВт-год на квадратний метр опалювальної площі у місяць в опалювальний період.
Зниження соціальних норм було однією з умов отримання чергового траншу від МВФ.
На черзі – нові випрошування українською владою грошей. І нові вимоги Фонду?
