Василь Тракало: «Наперекір критичній ситуації на медіаринку обласні ЗМІ продовжують активно впливати на інформаційну безпеку держави»

Василь Тракало: «Наперекір критичній ситуації на медіаринку обласні ЗМІ продовжують активно впливати на інформаційну безпеку держави»

Сьогодні – День журналіста

Минуло вже більше року, коли в цілому завершився термін роздержавлення газет, визначений Законом «Про реформування комунальних та державних ЗМІ в Україні». Тернопільщина відзначилась як регіон, де ця реформа пройшла швидше і з меншою кількістю проблем, ніж у багатьох інших. Нагадаємо, що за даними Держкомтелерадіо станом на середину грудня 2018-го в Україні було реформовано лише 53 відсотки від загальної кількості видань, які реально виходили, а в нашій області цей показник становив тоді 85 відсотків – найвищим з-поміж усіх регіонів. Що ж відбувається з редакціями зараз? Наскільки успішно долають вони проблеми, вже будучи самостійними? Про це розмовляємо з головою Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України Василем Тракалом.

– Так, процес реформування наші редакції справді пройшли як одні з кращих, і всі майже без проблем. І це дуже добре, що газети нарешті стали самостійними. Нещодавно голова Держтелерадіо Олег Наливайко повідомив, що в Україні роздержавлено 615 газет – 96 відсотків від усіх, які підпадали під цю реформу, зазначивши, що це великий успіх. Безперечно, за кількістю – це таки успіх. Але, з іншого боку, де ж та давно обіцяна підтримка, за яку мають нести відповідальність державні структури? Саме на необхідності її добиватися акцентувалася розмова на останньому, грудневому пленумі НСЖУ. Щоб редакції вижили і розвивалися в наш непростий час, на перших порах їм має допомогти саме держава – такою є думка усіх експертів. На тому ж пленумі голова НСЖУ Сергій Томіленко анонсував, що Спілка буде активно вивчати досвід Швеції , Франції, Німеччини та інших країн, де держава дотує приватні газети, турбуючись про безпеку свого інформаційного простору. Відтак, зазначалося,  звертатимемось з аргументованими пропозиціями до Президента та Кабміну. Дуже добре, що ми нарешті до цього дійшли, однак це треба було зробити набагато раніше.

Сумний факт, але впродовж останнього року в Україні закрилося майже 100 видань, серед яких більшість – реформовані. Закриваються навіть паперові версії популярних загальнодержавних газет, як, приміром, «Дзеркало тижня» чи «Сегодня», то що вже казати про районки. На жаль, і на Тернопільщині одна з районних газет вже не оголошувала передплату на 2020-й. Можуть зійти з дистанції і ще кілька тижневиків. Люди телефонують і питають, що робити, шукають якісь дешевші друкарні, бо вартість друку і паперу стають неприйнятними. Долар ось дешевшає,а ціна на папір залишається тридцять тисяч гривень за тонну! Прикро констатувати, але падають тиражі у всіх наших газет – і районних, і обласних. І якщо в державній політиці нічого не зміниться щодо преси, то, на мою думку, близько половини газет до року-двох просто зникнуть. Але ж вони є комунікаційними центрами районів, громад! І я, звертаючись до своїх читачів, аргументую, що якщо закриття консервного чи спиртзаводу в районі від них не залежало ніяк, то існування газети прямо залежить від їх передплати.

Про ситуацію з Укрпоштою говориться вже довго і багато, проте вона лише загострюються. Сьогодні у багатьох районах навіть нема інструктора з передплати! Поштові відділення у селах скорочуються. А листонош переводять на половину, а то й менше ставки, вони отримують тисячу-дві гривень зарплати. До мене приходили читачі і казали, що передплатили, наприклад, газету лиш на три місяці, бо поштарка попередила, що … потім їде на заробітки в Польщу. У районах та селах вже скоро не буде кому ні оформляти передплату, ні розносити пошту, бо організували пересувні відділення, які приїжджають в села раз на місяць. Люди розгублені і звертаються в редакцію за допомогою, а чим редактор, журналісти  реально можуть їм допомогти? З’явилося чимало приватних газет, за якими стоять багаті підприємці, аграрії, олігархи, які хочуть стати депутатами, дорватися вкотре до влади. Звісно, вони роблять великі грошові вливання в ці редакції, аби тільки їхню «діяльність» доносили до потенційних виборців.

– То що саме мала б зробити держава для підтримки реформованих газет передусім?

– В цих умовах, коли справді насувається катастрофа, найважливішою є навіть не фінансова дотація редакцій, бо це ж одноразово. Тож якщо держава не хоче чи не може підтримати пресу серйозно і комплексно, то хай би вже підтримала хоча б Укрпошту, нашого партнера. Але щоб той фінансовий ресурс пішов в регіони, на підтримку поштових відділень, на бодай мінімальні зарплати всім листоношам, а не на зарплати по 300 тисяч для центрального керівництва. Якщо поштові відділення на місцях будуть працювати належним чином, то в газет буде бодай якась перспектива втриматися на плаву. Є також варіант підтримки приватних друкарень, як це було в 90-х роках – дотувати їх, щоб вони здешевили для редакцій друк і папір.
         – Насувається ще одна «радість» – територіальна реформа, в результаті якої на Тернопільщині може залишитися 3-4 райони. Що робити газетам, які втратять статус районних?

– Один з виходів – об’єднуватися. Редакції кількох районів мали б випускати автономну газету незалежно від того, як проходитиме децентралізація. Тим більше, що в багатьох виданнях залишилося два-три фахівці. Ще один варіант – підтримка газет об’єднаними територіальними громадами. Хоч і для них це дороге задоволення, але успішні приклади в Україні є. Якщо ОТГ, скажімо, має кошти і хоче видавати газету, то навіщо щось створювати з нуля, коли можна використовувати базу районок? Ну а третій варіант – знову ж таки державна підтримка.

– До проблем друкованих ЗМІ додалася цьогоріч ще одна – коронавірус. Як пристосовуються до таких умов журналісти?

– Пристосовується в цілому усе українське суспільство, весь світ. Журналісти часто тримають зв’язок з редакціями у форматі on-line, а це призвело до того, що газети кілька тижнів виходили на 4-6 сторінках в чорно-білому варіанті. Звісно, комусь з читачів це не подобається, але більшість сприйняла ситуацію з розумінням. Бо немає нічого дорожчого за здоров’я будь-якої людини… На жаль, Covid-19 на тривалий час призупинив і продаж газет у роздріб, оскільки закрилися  газетні кіоски. Як буде далі – залежить у значній мірі не від журналістів. Сподіваємося на краще…

– Сьогодні НСЖУ пропонує уряду і Президентові схвалити програму антикризової підтримки ЗМІ…

– Так, у співпраці із майже 100 редакціями напрацьовано Програму антикризової підтримки онлайн та друкованих ЗМІ, яка передбачає податкові, економічні та організаційні заходи. При цьому в НСЖУ наголошують, що варіанти антикризової підтримки ЗМІ й журналістів не просто напрацьовуються, а вже реалізовуються у різноманітних країнах – Литві, Канаді, Бельгії, Італії. За даними спілки журналістів, 82% українських редакцій зіткнулися з економічними труднощами, зокрема, втратою рекламодавців. Медіа змушені згортати реалізацію нових проектів, скорочувати обсяги виробництва або припиняти діяльність на час карантину. Почалися звільнення співробітників ЗМІ, зменшення заробітних плат, поширеною є практика масових неоплачуваних відпусток.

Тому наша обласна  організація у складі НСЖУ пропонує невідкладно зменшити навантаження на фонд оплати праці редакцій ЗМІ. Зокрема, скасувати чи знизити удвічі ЄСВ, скасувати податок на доходи фізичних осіб для офіційно працевлаштованих працівників друкованих та онлайн-медіа, передбачити дотації на заробітну плату працівників редакції протягом карантину або відшкодування 40% фонду заробітної плати, запровадити податкові канікули для друкованих медіа до кінця 2020 року. Крім цього, пропонується встановити інші податкові пільги і продовжити їх після карантину. Обласна організація НСЖУ, повторююсь, наголошує на необхідності підтримати місцеві газети, які нещодавно були роздержавлені, передбачивши для них фінансову допомогу в розмірі 100 тисяч гривень, а також надавши пільгові кредити.

Вкотре хочу наголосити, що критична ситуація на медіаринку, пов’язана з економічною кризою, прямим чином впливає на інформаційну безпеку держави і потребує негайного реагування з боку влади.

А на завершення щиро вітаю колег із нашим професійним святом – Днем журналіста! Бажаю міцного здоров’я кожному працівнику ЗМІ, їх родинам! А ще добробуту,  щастя, оптимізму! З Богом – до кращих часів!

 

Розмовляла Світлана МИЧКО.

 

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares