Підтоплені села, замулення річки, порушення екологічного балансу, зникнення червонокнижних видів та неможливість розвитку туризму. Таке майбутнє чекає на одне із семи чудес України – Дністровський каньйон у випадку зведення каскаду із шести гідроелектростанцій на водоймі. Мешканці Тернопільщини б’ють на сполох. Громадські активісти, туристи, екологи, депутати і політики об’єдналися в єдиний громадський рух «Вільний Дністер», аби не дозволити знищити одну з наймальовничіших річок України.
Активіст громадського руху «Вільний Дністер» Борис Гора і тернопільські студенти, які також виступають проти знищення річки.
На проект – 155 мільйонів
Ще у грудні ПАТ “Укргідроенерго” оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування для будівництва каскаду гідроелектростанцій на Верхньому Дністрі. Його очікувана вартість становить 155 мільйонів гривень і ці кошти вже виділили з держбюджету. В «Укргідроенерго» запевняють, що будівництво каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі не тільки збільшить виробництво електроенергії, а й дозволить боротися з паводками та накопичувати воду з атмосферних опадів заради збереження водних ресурсів. Проти таких амбітних планів державного керівництва виступають провідні екологи України і Міністерство екології.
Як розповідає еколог, виконавчий директор “Екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений Світ» Олександр Степаненко, в середній (а не верхній, як у всіх документах зазначає “Укргідроенерго”) течії Дністра має бути шість гідроелектростанцій, п’ять – греблевого типу й одна – дериваційного. Верхня гребля буде встановлена біля села Вістря Монастириського району, це якраз початок Дністровського каньйону. Це територія національного природного парку, де неможливе будь-яке будівництво. Нижня гребля – це також територія Тернопільської області, а саме новостворена Мельнице-Подільська територіальна громада. Всього цей «екологічний» проект зачепить чотири райони області – Бучацький, Заліщицький, Монастириський і Борщівський.
Рівень води зросте на 8-9 метрів
Окрім загрози для унікальної природи та екосистеми Дністровського каньйону, побудова каскаду ГЕС змінить життя мешканців довколишніх сіл.
– Передбачається підйом води на рівень 8-9 метрів, а це означає неминуче затоплення берегів, оскільки всі села розташовані в річковій долині, –додає Олександр Степаненко. – Лобісти цього проекту, мабуть, сподіваються, що їм вдасться якось дешево викупити ці землі, або вольовим порядком переселити людей, як це робилося під час будівництва першої Дністровської ГЕС, тоді 65 сіл Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей зазнали затоплення. Тепер нема такого села, як Бакота й Ушиця. Крім того, існує ризик для екосистеми Дністра, адже зупиниться течія. Дністер – швидка річка, яка поки що зберігає здатність до самоочищення. Впродовж останніх 20 років ми спостерігаємо зниження водності річок України. Стосується це і Дністра. Держава в цій ситуація мала би переглянути всі свої програми водокористування й спонукати господарників до економного використання води і до приведення басейну Дністра до природного стану, тому що найкращим резервуаром природної води і її фільтром є непорушена екосистема, будь-яке техногенне втручання лише порушує здатність Дністра до самоочищення. Якщо Дністер ми перетворимо на каскад з шести нових ставків, рано чи пізно вони будуть замулені й та органіка, яка залишатиметься на дні спонукатиме до вироблення метану – найпотужнішого парникового газу.
Обіцяють – дороги і мости
Минулого тижня представники обласної, районної і місцевої влади, а також екологи і громадські активісти побували на Чернівеччині, щоб ознайомитися із станом будівництва та експлуатації Дністровської гідроелектростанції.
Учасники цієї поїздки почули багато про позитив побудови ГЕС. Зокрема, про підтримку соціальної сфери прилеглих сіл.
Як зазначає заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак, будівництво низьконапірних ГЕС на ділянці верхнього Дністра дозволить вирішити проблеми енергодефіциту в цьому регіоні та захисту від паводків, що завдають великої шкоди населенню, економіці та навколишньому середовищу.
– Крім того, у проекті передбачено кошти на облаштування інфраструктури прилеглих територій, а це – шість мостів через Дністер, сотні кілометрів шосейних доріг, ремонт шкіл, медичних закладів, приплив нових інвестицій у рекреаційні проекти, торгівлю, культуру тощо. Під час візиту ми побачили результат соціальних програм, зокрема, побудовані об`єкти соціальної сфери (лікарня, клуб) за рахунок ПАТ “Укргідроенерго” та роль ГАЕС у соціально – економічному житті міста Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області, – додав Іван Крисак.
Однак під час цієї поїздки практично не звернули жодної уваги на наслідки, які може принести спорудження ГЕС.
– Інформація подавалася дуже однобоко, – каже керівник тернопільської «Самооборони» Іван Ковалик. – Ми не почули про жодні ризики та негативні сторони. Мета цієї зустрічі – розпочати лобіську кампанію вже на місцях у громадах, щоб переконувати людей у необхідності спорудження ГЕС. Я думаю, що такий підхід – неправильний. Люди повинні отримати збалансовану інформацію і мати право вибору.
Олесандр Степаненко:
«Жодна нація в Європі не топить свої святині і не знищує свої багатства, як це робить український уряд»
Люди проти
У селі Горошова, яке знамените на всю Україну своїм фестивалем Маланки, виступають категорично проти спорудження каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі. Мешканці населеного пункту підготували колективне звернення до посадовців, яке лише за день підписали 841 житель Горошової.
– Наше село омиває Дністер, – розповідає староста Горошової Марія Затолочна. – У нас надзвичайно мальовнича природа. Люди проти будівництва ГЕС. Адже тоді частина нашого села буде затоплена. Всі у розпачі. Ми хочемо зберегти річку і будемо боротися за це.
Водночас люди пропонують у своєму зверненні, оскільки у Дністровському каньйоні унікальний клімат і багато сонячних днів, розвивати тут сонячну енергетику.
Депутат обласної ради Василь Бабала живе у селі Возилів Бучацького району. Тут хочуть побудувати дериваційну ГЕС.
– Поблизу нашого села хочуть прорити тунель і спорудити греблю, – розповідає він. – У цьому місці русло Дністра створює своєрідну петлю завдовжки десь 40 кілометрів. На цій території розташовані три села – Лука, Уніж, Монастирок Івано-Франківської області. Тунель завдовжки 800 метрів сполучить два берега і через нього пустять воду. В результаті ці три села залишаться без води. Для них це справжня біда. А наше село Возилів навпаки буде частково затоплене. Під водою опиняться батьківські оселі, храми, цвинтар. Це страшно. Хіба можна так чинити з природою, з людьми. Дністер завжди рятував і допомагав людям. У голодному 47-му селяни вижили завдяки тому, що їли рибу з Дністра, молюски. Як можна так повестися з цією могутньою річкою? Ми мусимо достукатися до тих людей, які затіяли цю справу. Адже, з одного боку Президент своїм указом оголошує Дністер заповідною зоною, а з іншого – вирішує тут будувати шість ГЕС. Як це можна пояснити? Це справжній політичний колапс.
Обласна рада звернеться у міжнародні екологічні організації
Незважаючи на одноголосні рішення Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад, уряд таки вирішив будувати ГЕС на Дністрі. Тож тепер обранці Тернопілля мізкують, як відстояти інтереси області. У вівторок, 31 січня, відбулося засідання тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради з вивчення питання щодо будівництва каскаду гідроелектростанцій з водосховищами на Верхньому Дністрі. На ньому були присутні депутати, представники громадськості, екологи, журналісти.
Після активних обговорень проблеми вирішили сформувати звернення до Президента, Верховної Ради та Кабміну, а також міжнародних екологічних організацій. До 16 лютого депутати та екологи працюватимуть над зверненням та формуватимуть стратегію порятунку Дністра. На даний час вже є звернення екологічних організацій до Європейського банку реконструкції та розвитку з проханням не виділяти кошти на цей проект.
У Законі України «Про електроенергетику» в ст. 10 йдеться про те, що погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об’єктів електроенергетики відбувається, виходячи з інтересів територіальної громади. Тож сьогодні саме від людей, які живуть на берегах Дністра, і їх принципової позиції залежить майбутнє річки.
P.S. На засідання тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради з вивчення питання щодо будівництва каскаду гідроелектростанцій з водосховищами на Верхньому Дністрі приїхало восьмеро представників села Горошова. Ці люди подолали майже 150 кілометрів, щоб висловити свою позицію. Під час засідання дуже багато говорили про звернення, документи, рішення обласної ради… А цих людей цікавило одне – чому не запитали тих, хто живе у селах, чому місцеві жителі тільки зараз дізналися про масштабні державні плани, коли вже виділили кошти на підготовку техніко-економічного обґрунтування для будівництва… Та хіба це щось нове? В Україні традиційно державні мужі «знають» краще, що людям треба. Вони прагнуть «дбати» про екологію, руйнуючи національний заповідник, і розвиватимуть інфраструктуру сіл, затопивши частину з них… А наразі, готують солодкі обіцянки для селян… Хочеться вірити, що придністрянці, в руках яких сьогодні знаходиться доля Дністра, зважать всі «за» і «проти» та збережуть рідну річку для майбутніх поколінь.
Олесандр Степаненко:
