Існує багато видів договорів, що становлять підставу для здійснення професійної активності в Польщі. Про це пише Наш вибір. В принципі ці договори можна поділити на два види:
— трудові договори/трудові угоди (наприклад, договір на визначений строк, безстроковий договір, умова про випробування (випробувальний термін));
— цивільно-правові договори (наприклад, договір підряду чи договір про надання послуг).
Ви можете розпочати роботу й працювати в Польщі на підставі як трудового, так і цивільно-правового договору (наприклад, договору підряду чи договору про надання послуг). Важливо, щоб вид підписаного вами договору відповідав видові угоди, вказаному в дозволі на роботу або в дозволі на тимчасове перебування й роботу (якщо для виконання роботи в Польщі вам потрібен дозвіл).
З юридичної точки зору особа, котра надає послуги на підставі цивільно-правового договору, не є працівником, хоча в повсякденній мові її досить часто так називають. Так само на підставі договору підряду роботодавець не є особою, яка дає завдання на виконання певних дій. У цій публікації, з метою більшої прозорості та зрозумілості представленої інформації, вживаємо визначення, які використовуються в розмовній мові.
Якщо ви розпочнете виконання роботи на іншій підставі, ніж вказана в дозволі, виконувана вами робота буде нелегальною. Це вважається правопорушенням, за яке загрожує покарання у вигляді штрафу в розмірі не менше 1 000 злотих. Окрім того, за нелегальне виконання роботи щодо вас може бути постановлене рішення під назвою «зобов’язання до повернення» (видворення з країни), яке передбачає заборону в’їзду на територію Польщі (або на територію Польщі та інших країн Шенгенської зони) на строк від 1 до 3 років.
Цивільно-правові договори та трудовий договір суттєво відрізняються один від одного з точки зору прав і обов’язків договірних сторін. Найвигіднішим (для працівника) є трудовий договір, адже він дає працевлаштованому найбільше гарантій і прав, найкраще забезпечує/гарантує інтереси працівника, оскільки умови, виписані в трудовому договорі, не можуть бути для працівника менш вигідними від тих, які випливають із положень законодавчих та нормативно-правових актів. Для прикладу, трудовий договір гарантує вам:
— мінімальний розмір заробітної плати (станом на сьогодні це 1 850 злотих брутто). Це означає, що, працюючи на повну ставку, ви не можете заробляти менше від цієї суми, a якщо не працюєте на повну ставку, то ваша зарплата має бути нижчою, але пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати;
— право на відпочинок (наприклад, визначені законодавством норми тривалості робочого часу,визначені вихідні дні, право на відпустки);
— надбавку за роботу в понаднормовий час;
— права, пов’язані з батьківством (наприклад, захист від звільнення або розірвання трудового договору в період вагітності, право на материнську й батьківську відпустку, перерва на годування дитини, можливість зробити перерву в роботі з метою проведення відповідних лікарських обстежень, пов’язаних із вагітністю).
На жаль, на практиці часто трапляється, що роботодавці підписують із працівниками цивільно-правовий договір (наприклад, договір підряду), хоча повинні підписати трудовий.
Це означає, що якщо ви виконуєте роботу на вищеописаних умовах, то ви працевлаштовані/працюєте на підставі трудового договору незалежно від того, як називається ваш договір. Ви можете звернутися за захистом своїх прав до суду праці, внести позов щодо встановлення наявності трудових відносин.
Цивільно-правові договори не надають працівникам таких прав, які дає трудовий договір. Це відносини, що встановлюються між рівноправними суб’єктами, які вільно визначають умови співпраці. Законодавство окреслює певні рамки, але вони не дають працівникові такої безпеки, яку він отримує в результаті встановлення трудових відносин. Тому слід домагатися, щоб ваше працевлаштування відбувалося на підставі трудового договору.
Трудовим договором є кожен договір, незалежно від назви, на підставі якого працівник бере на себе зобов’язання виконати роботу певного роду для роботодавця під його керівництвом, у визначеному ним місці та впродовж визначеного ним часу, натомість роботодавець зобов’язується працевлаштувати працівника за відповідну винагороду.
Незалежно від того, на підставі якого договору ви працюєте, доведеться здійснювати певні відрахування з заробітної плати на користь держави. Серед них – обов’язкові податки, а також внески на соціальне та медичне страхування. Їх вид та розмір відрізняються в залежності від підстави, на якій особа працює.
Деякі види страхування не мають обов’язкового характеру, але ви можете взяти на себе зобов’язання щодо їх сплати на добровільній основі.
Це означає, наприклад, що працюючи на підставі договору підряду, ви можете (але не мусите) сплачувати внески на страхування на випадок хвороби. Внаслідок цього, якщо, наприклад, народите дитину, то отримаєте право на одержання допомоги у зв’язку з вагітністю й пологами (польське визначення – «материнська допомога»).
Соціальне страхування в Польщі включає:
— пенсійне страхування;
— страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок втрати годувальника;
— страхування на випадок хвороби й материнства, яке називають страхуванням на випадок хвороби;
— страхування від нещасних випадків на виробництві/робочому місці та професійних захворювань, яке в Польщі називають страхуванням від нещасного випадку.
Крім відрахувань на соціальне страхування, з вашої заробітної плати будуть здійснюватися відрахування на медичне страхування, яке в разі хвороби дасть вам можливість проходити лікування в Польщі. Внески на соціальне та медичне страхування відраховує з вашої зарплатні роботодавець, який перераховує їх на рахунок відповідного управління Державної страхової компанії. Трапляється, що іноземці мають сумніви щодо того, чи роботодавець насправді це робить. Пам’ятайте: в будь-який момент ви можете відвідати Державну страхову компанію й попросити надати відповідну інформацію.
У запропонованій нижче таблиці показані види страхування, які слід обов’язково сплачувати відповідно до типів договорів, на підставі яких іноземці найчастіше виконують роботу в Польщі. Укладаючи цю таблицю, ми керувалися тим, що кожен із наведених нижче договорів є єдиною підставою для роботи іноземця в Польщі.
