Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) , для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Про це повідомили у в ідділ і організації роботи Головного управління ДФС у Тернопільській області .
Частиною 1 ст. 10 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996) визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Згідно із ст. 9 Закону №996 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ визначено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Отже, якщо юридична особа – платник єдиного податку під час проведення інвентаризації у звітному періоді виявила необліковані раніше товари, придбання яких не підтверджується відповідними первинними документами, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, а їх вартість враховується у складі доходу при обчисленні єдиного податку на підставі п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
