Їх били кийками, добивали ногами та намагались знищити: звіряче побиття студентів в ніч на 30 листопада 2013 року стало переломною точкою Революції Гідності. Десятки побитих та затриманих дітей – те, що українці вже не змогли пробачити Віктору Януковичу та його режиму.
29 листопада 2013 року. Близько 20:00 на Майдані Незалежності збирається декілька сотень активістів. Переважно молодь. Приблизно о 22:00 на Майдан приїздять комунальники із наміром встановити новорічну ялинку. Починають огороджувати щитами місцевість довкола стели Незалежності.
Водночас до цього місця стягують правоохоронці. Їх близько 2 тисяч. В центрі Києва блокується мобільний зв’язок та Інтернет. Близько 4:00 ранку, коли на Майдані залишається зовсім небагато людей, спецзагін “Беркут” іде на штурм. Затиснуті щитами та правоохоронцями, активістам немає куди бігти. “Беркут” наступає зі всіх боків, б’ючи кийками всіх без винятків. Людей валять на землю і продовжують добивати. Приблизно 4:30, відтіснивши майданівців, міліція запускає комунальників, які монтують ялинку.
Зачистка Майдану триває близько години і вже о 5 ранку Беркут добиває поодиноких протестувальників вже на Хрещатику. Результати нападу – десятки поранених та затриманих.
Зранку кияни, дізнавшись про побиття дітей на Майдані, починають збиратися біля стели Незалежності, а вже 1 грудня на Майдан виходять сотні тисяч людей. Багато хто саме побиття студентів вважає справжнім початком Революції Гідності.
