На сьогоднішній день питання захисту права власності чи не одне з найбільш актуальних в нашій державі, особливо щодо об’єктів нерухомості. Незаконне заволодіння правами на власність юридичних та фізичних осіб впливає на впевненість громадян України у завтрашньому дні. То ж необхідність врегулювання цього питання на законодавчому рівні є першочерговою.
Так, відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», власники отримали право за заявою накладати заборону на відчуження своєї нерухомості. Отже, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав зупиняється не лише на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, а ще й на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.
У разі подання заяви про вчинення реєстраційних дій щодо такого майна державний реєстратор зобов’язаний зупинити її розгляд. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.
Після чого власник має 10 робочих днів для надання судового рішення про заборону відчуження нерухомого майна. Якщо таке рішення буде надане, реєстратор зупиняє розгляд справи до вирішення судом спору по нерухомості по суті позовної заяви. У разі неподання такого рішення суду державна реєстрація прав поновлюється та розгляд документів продовжується державним реєстратором на загальних підставах.
Реєстраційні дії також відновлюються, якщо власник за власною ініціативою відкличе подану заяву. Окрім цього, реєстраційні дії можуть бути зупинені/відновлені на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Тобто у випадку незаконної реєстрації власник може за власною ініціативою тимчасово зупинити реєстраційні дії та має час для звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного нерухомого майна.
