Дбати про добробут людей – ця ідеологія є головною для вишнівчанина Юрія Головатюка впродовж усього життя. Підприємництво, волонтерство, державна служба – такий послужний список занять Юрія Петровича. Ось і зараз він є претендентом на посаду голови Вишнівецької громади від БПП «Солідарність», де й далі хоче покращувати життя своїх односельчан і жителів навколишніх сіл.
– Переломним моментом для мене, як напевно і для більшості свідомих українців, стала Революція Гідності. Коли почалися події на Майдані, я був депутатом Збаразької райради і, звичайно, працював в опозиції до правлячих тоді у районі регіоналів. Відповідно, відправка автобусів, організація людей на Майдан лягли на плечі моїх колег і мої. Сам неодноразово виїжджав з хлопцями на Революцію в Київ. Та, коли регіонівська влада в Збаражі за підтримки прокуратури почала плести інтриги проти майданівців, моїм завданням стала боротьба в рідному районі, де розгорнувся, так би мовити, другий фронт. Тоді з однодумцями почали приймати жорсткі рішення: змусили прокурорів і суддів, які утискали активістів Майдану, залишити насиджені робочі місця. В той момент я чітко розумів на що йду і чим це може для нас обернутися, тож діяв цілком свідомо. Внаслідок цього ми добилися результату на Збаражчині та прийшли до загальної перемоги на Майдані. А згодом почалися страшні події на Сході нашої держави, а з ними – й новий розділ у моєму житті.
– З початком антитерористичної операції на Сході думав, чим можу допомогти нашим солдатам. Потреби в хлопців були різні, та особисто я задався питанням: хто може шити українським військовим якісне взуття, щоб хоч трохи покращити їм умови? Адже в тому, у що солдати були взуті, вони часто мерзли в ноги, чоботи тиснули і швидко зношувалися. Тому в співпраці із взуттєвиками Житомирщини ми почали передавати атошникам комфортне взуття. У скільки нам з того часу і до сьогодні обійшлися такі передачі – не скажу, щоб не травмувати рідних. Але тільки за перший рік роботи ми відправили в зону АТО чобіт більш, ніж на 100 тис. грн. Також передавали одяг, харчі, але взуття стало основним напрямом діяльності.
– Хоч раніше, як вже згадував, був в опозиції до тогочасної влади, та коли ситуація в країні змінилася, ризикнув сам стати представником влади у районі. Сьогодні, працюючи в дієвій команді Блоку Петра Порошенка, вже помічаю багато позитивних змін у нашому краї. От наприклад, перекриття даху Старовишнівецької та ремонти в інших школах нашої громади. Додам, що таких робіт в цих закладах не проводили з початку незалежності – весь цей час школи просто існували, інколи задовольняючись поверхневим ремонтом. Також, завдяки підтримці Президента, реалізували програму «Шкільний автобус» і, надіюся, що районне керівництво продовжить цю роботу. Значну допомогу отримує Тернопільщина і від народних депутатів. Зараз є пропозиція від народного обранця, керівника Тернопільського обласного осередку партії БПП Тараса Юрика, щоб отримані на соціально-економічний розвиток округів гроші розподілити й на ті округи, в яких немає народного депутата від президентської партії. Якщо вище керівництво це підтримає, Збаразькому району слід чекати додаткових коштів від представників Блоку Петра Порошенка.
– Передусім нам варто приділити увагу місцевій медицині. Внаслідок реформи та поділу медичної допомоги на первинну і вторинну, на долю громади випала оплата за енергоносії та заробітна плата працівникам медзакладів. От минулого року, аби забезпечити обігрів лікарні, я запропонував угоду орендарю котельні на твердому паливі, яка діє на Вишнівеччині, щоб він надавав медзакладу тепло. Фінансово це, однозначно, несе певний тягар для нас. Але справа того варта.
Ще в громаді є певна екологічна проблема. Багато критики від опонентів звучало на нові очисні споруди в нашому райцентрі, тому що ціни на водовідведення довелося збільшити. Та, якщо врахувати, що серед найбільших проблем сьогодні в Україні – війна, корупція і сміття, викиди з якого забруднюють середовище, а відсоток захворюваності на рак у Вишнівці більший, ніж у районі, то чи не час подбати про нашу екологію? Ще минулого року я подав відповідний проект у Фонд регіонального розвитку, з дня на день чекаю результату. Сміттєзвалище у Вишнівці теж, хоч і паспортизоване, та не відповідає середнім критичними нормам. Планую облаштувати до нього під’їдні шляхи, бо у негоду дістатися туди майже неможливо. На сміттєзвалищі встановити пункт, де адміністратор з комунального підприємства селища збиратиме плату за ввезення сміття. Що ж стосується оплати за такі послуги, вона окупиться в еквіваленті середнього розрахунку на здоров’я людини. Тобто, якщо належно облаштувати сміттєзвалище, менше викидів йтиме у повітря і у воду, а отже, жителі будуть здоровішими та менше грошей тратитимуть на ліки. Відтак, зможемо наблизити наші лікарні до режиму профілактично-консультативних послуг, як це зробили в Польщі.
– Після реформування освіти, забезпечення приміщень шкіл переходить в руки територіальної громади. І роботи на зразок встановлення нового шатрового даху в Старовишнівецькій школі, для чого я залучив кошти Фонду регіонального розвитку, будемо проводити за розподілом субвенції громади. Оскільки Вишнівецька школа буде опорною, є гроші, щоб забезпечити доїзд до неї дітям із сусідніх сіл. Також хочу заспокоїти педагогів: ми зробимо все, аби вчителі усіх шкіл громади залишилися з тією ж кількістю годин, яку мають зараз. У цьому особливо надіюся на підтримку новообраних депутатів Вишнівецької громади.
Водночас, ставлю собі за мету обов’язково зберегти Вишнівецький ліцей. Адже там навчається молодь, яка не завжди може дозволити собі, принаймні, доїжджати в дальші навчальні заклади. А головне, там здобувають кваліфікацію професійні будівельники та кухарі. Хочу заспокоїти громадян та спростувати всілякі чутки з цього приводу: про відчуження об’єктів ліцею і, тим паче, про його закриття не йдеться зовсім!
– Чи не найбільшою проблемою наразі є вкрай незадовільний стан дороги до лікарні у Вишнівці. Нещодавно був проведений поверхневий ремонт на вул. Б.Хмельницького, на продовження якого сподіваємось надалі. Тим паче, що керівництво області оголосило 2017-й роком ремонту доріг.
Щодо будівель на Вишнівеччині – маю певну мрію. Оскільки сьогодні Вишнівецький палац служить водночас і місцевим будинком культури, в громаді гостро постала потреба перенести цей заклад в інше приміщення, а замок – дореставрувати і залишити винятково туристичною родзинкою. Тож хотів би побудувати у Вишнівці Народний дім, який став би чудовим місцем для культурних заходів краю. Також у найближчих планах – будівництво у центрі громади великого спортивного залу, на зразок збаразького проекту.
До своїх пріоритетних завдань відношу й запровадження рейсового маршруту всередині Вишнівецької громади. До речі, автобусне сполучення з с. Бутин мені вдалося відновити.
– Народився і виріс я в с. Муховець, що є невід’ємною частинкою Вишнівця. Тут пройшло все моє життя. У Вишнівці разом з дружиною та дітьми проживаю досі. Тому з власного досвіду ознайомлений із проблемами як в центрі громади, так і в навколишніх селах, які сприймаю як одне ціле, як єдиний організм.
