В Україні вступив у силу Закон “Про виконавче провадження” у новій редакції. Одним із нововведень закону є те, що стягувач віднині повинен здійснювати грошову оплату, щоб дії з виконання судових рішень узагалі розпочались, пише газета “Експрес”.
Юристи уже жартують, що донедавна судові рішення просто не виконували роками. А нині, попри те, що вони не виконуються, доведеться ще платити.
Детальніше про зміни у виконанні рішень суду говоримо з Андрієм Авторговим, адвокатом, кандидатом юридичних наук.
– Андрію Миколайовичу, то невже тепер українцям, щоб судовиконавець виконав рішення суду, доведетья платити? Про які суми йдеться?
– Дійсно, статтею 26 Закону “Про виконавче провадження” передбачено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач зобов’язаний додати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі двох відсотків від суми, яка підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (14 500 гривень). Це у випадку, якщо спір майновий.
Якщо ж рішення суду немайнового характеру: зобов’язати вчинити дії, усунути перешкоди в користуванні тощо, тоді доведеться сплатити суму, яка дорівнює одному розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1450 гривень. Це якщо боржник фізична особа. Якщо ж боржник юридична особа, ви змушені будете сплатити дві мінімальні зарплати, а саме 2900 гривень, як авансування виконавчих дій. Тобто, якщо людина має на руках судове рішення, котре не виконується, буде змушена заплатити аванс за проведення виконавчих дій, який у майбутньому, після стягнення з боржника, йому повернуть.
– А кого звільняють від сплати авансу?
– Законотворець постановив, що від сплати авансового внеску звільняють стягувачів за рішеннями про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи, стягнення аліментів.
Від сплати авансового внеску також звільняють державні органи, інвалідів війни, інвалідів I та II груп, законних представників дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадян, віднесених до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
– А на що йде цей авансовий платіж?
– Авансування виконавчого провадження — це не плата за виконавче провадження, а аванс на провадження виконавчої дії. Якщо аванс виконавча служба не витратила, виконавча служба повертає його платникові, а якщо використала, то його повертають за рахунок коштів боржника. Мова йде про гроші, потрібні на те, щоб надіслати боржникові певні поштові повідомлення, витрати на перевезення й зберігання описаного майна тощо. Для цього й потрібне авансування.
– Цей закон передбачав і запровадження інституту приватних судовиконавців. Вони теж з’явилися з 5 жовтня?
– Що стосується приватних виконавців, то цей інститут починає діяти через три місяці після набуття чинності згаданого закону. Тобто з 5 січня 2017 року. Тоді має запрацювати приватне судовиконання, автоматизована система виконавчих проваджень та єдиний реєстр боржників. Але реально приватне виконання з’явиться трохи пізніше. Оскільки Міністерство юстиції до того часу повинно провести конкурс та іспит на приватних судовиконавців. Останні мають відкрити свій офіс і лише тоді зможуть розпочати діяльність.
– Які ще зміни запроваджує новий закон у системі виконавчого провадження?
– Передовсім скасовується інститут самостійного чи добровільного виконання. Тобто, якщо особа обізнана з судовим рішенням, вже не надаватимуть до семи днів для його добровільного виконання. Це не стосується справ щодо виселення. Для виселення надаватимуть термін для добровільного виконання.
Якщо рішення суду набрало законної сили й виконавець розпочав провадження, то після відкриття боржник повинен буде сплатити виконавчий збір або винагороду приватному судовиконавцю у розмірі десяти відсотків від суми, що підлягає стягненню. Тобто закон мотивує боржників виконувати судове рішення до його пред’явлення до примусового виконання.
Запроваджується і реєстр боржників. Тобто будь-яка людина знатиме чи, наприклад, банк, в який особа хоче покласти гроші на депозит, не є боржником за судовим рішенням. Це стосується і фірм, в яких людина хоче замовити якусь послугу, тобто буде відомо, чи фірма не є боржником. Цей реєстр з’явиться з 5 січня 2017 року.
