Микола Лазарович, доктор політичних наук, професор ТНЕУ, учасник АТО
Якщо говорити про сам принцип електронного декларування, то це позитив. Суспільство має хоч якусь можливість контролювати чиновників. Якщо ці люди купують дуже вартісні речі, можна запитати: а звідки гроші? Я тільки за те, щоб у нас були багаті. Добре, щоб не було бідних. Але якщо багаті за рахунок того, що порушували закон, то ці речі треба чітко відслідковувати. Наприклад, Ганна Гопко, яка вказала в декларації вісім квартир. Якщо справді в її чоловіка такий бізнес, то нема нічого поганого. З іншого боку, люди, які займаються боротьбою з корупціонерами, повинні бути поза підозрою. На жаль, так не є. Так само Парасюк, який у декларації, вважаючи, що це дотепно, пише, що дорогий годинник йому приніс Миколай. Такі речі неприпустимі, якщо ти вже пішов у політику, то повинен відповідно себе поводити. Я думаю, що це тільки перший крок зроблено. Якщо чиновники й депутати не зможуть пояснити ті свої статки, то треба, щоб НАБУ допомагало згадати, звідки вони їх взяли. І якщо є проблеми, в тому числі кримінального характеру, то вони повинні за це відповісти.
Христина Феціца, волонтер Логістичного центру допомоги бійцям АТО
У той час, коли українці жертвують найціннішим, витрясаючи з кишень останні заощадження, як виявилося, є каста людей, які не соромляться примножувати статки з безліччю нулів. Обуренню немає меж. Про те, що українські підприємці допомагають армії, знають усі. Представники бізнесу тісно співпрацюють з волонтерами та безпосередньо з командуванням бригад. А чи багато чиновників щиро, безкорисливо і не на камеру спілкуються з військовими, знають про їхні потреби, допомагають? Судячи з їхніх декларацій, вони мали б бути першими, хто поставить нашу армію на ноги. Якби кожен з них віддав бійцям хоч по 1% своїх коштів, наші військові були б забезпечені краще, аніж американський спецназ. Особисто я вважаю, що у людей, які здобули такі величезні статки, перебуваючи на державній посаді, просто немає совісті. Я працюю також в Громадській спілці «Рада бізнесу Тернопілля», спілкуюся з представниками великого, середнього та малого бізнесу в нашому місті, і добре знаю, що такі великі гроші, які декларують наші чиновники, заробити нелегко. Тим паче, якщо офіційно бізнесу в цих людей немає. Де взяли такі кошти всі ці люди – для мене залишається загадкою.
Ігор Василів, голова тернопільського осередку ВО «Автомайдан»
Звичайно, ми розуміли, що наші політики не бідні, але не уявляли собі масштабів їх статків. У час війни, коли вчителька, яка заробляє 2200 гривень, сплачує із кожної своє зарплати військовий збір, наші політики декларують мільйонні прибутки і десятки квартир.
Ситуація доведена до абсурду – багаті й дуже багаті абсолютно не чують бідних. Адже вони не знають, що відбувається в країні. У них все добре. Напевно, вони думають, що живуть у Європі. Простих людей немає кому відстояти ані у Верховній Раді, ані в Кабміні.
Ми хочемо змін. А навіщо зміни нашим політикам. Їм і так добре. Соромно, коли під час війни політики і чиновники декларують такі значні статки. Але ж це ми за них голосували. Оприлюднення цих декларацій має спонукати людей свідоміше підходити до свого вибору, не продаватися за гречку.
Ми збираємо правління ВО «Автомайдан» і будемо вирішувати, що робити і як реагувати на інформацію, яку оприлюднили в е-деклараціях. У суботу відбудеться великий круглий стіл у НАБУ, у якому візьме участь Рада громадського контролю, зокрема і представники нашої організації.
