Комуналка «з’їдала» значну частину коштів українців. І «апетити» продовжують зростати. Цього літа і восени компослуги значно подорожчають. Так, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), вирішила підвищити тарифи на централізоване постачання гарячої води для населення. З 1 липня кубометр гарячої води сягне 63-78 гривень.
Крім того, Нацкомісія підвищила майже удвічі тарифи і на теплову енергію та центральне опалення з 1 липня. Ціна збільшується із 650 гривень за одну гігакалорію – до 1043. А в окремих регіонах, за підрахунками спеціалістів, тариф може сягнути понад 1600 гривень. Детальні розцінки щодо кожного міста поки що не оприлюднили. Це зроблять після реєстрації документа в Мін’юсті.
Експерти припускають: переважна більшість споживачів з 1 липня сплачуватиме не менше тисячі гривень за гігакалорію.
Загалом, після чергового зростання тарифів на опалення, гарячу воду та природний газ (для опалення) середній рахунок за комунальні послуги складе майже три тисячі гривень в опалювальний період і тисячу – в неопалювальний. Спеціалісти «Публічного аудиту», які вже півтора року займаються тарифними питаннями, зробили висновок, що високі ціни на комуналку є деструктивними, призводять лише до «вимивання» заощаджень громадян, мільярдних заборгованостей бюджету перед постачальниками компослуг та абсолютно не сприяють покращенню показників енергоефективності серед населення.
Заговорили в НКРЕКУ і про можливе подорожчання холодної води. В середньому на 15 відсотків. Ціну хочуть збільшити у зв’язку із зростанням вартості електроенергії та зниженням обсягів споживання.
Слід нагадати, що наступне підвищення тарифу на електроенергію очікується з 1 вересня.
Щодо газу, то теперішня його вартість складає 6879 гривень за тисячу кубів. І майже 50 відсотків цієї суми, а саме – 3617,4 гривні – це ПДВ (20 відсотків) і податок на прибуток (30 відсотків), розмір яких регулюється державою.
Громадські аудитори розрахували: газ для населення повинен коштувати не більше 3,5 тисячі гривень. Вони наголошують: некоректно порівнювати вартість газу в Україні та інших європейських країнах. Адже в нашій державі видобувають 19,9 мільярда кубів газу, при цьому, для потреб населення потрібно лише 17,2 мільярда кубів. Тобто, ми споживаємо свій, вітчизняний газ, а не імпортний. І на нього не повинні встановлювати таку драконівську ціну.
Після чергового підвищення цін на соціальну допомогу з оплати за житлово-комунальні послуги претендуватиме близько 80 відсотків населення. У якій державі таке є?
В Україні, за даними Держстату, лише 16,2 мільйона або 39 відсотів працездатного населення. Решта – потенційні отримувачі субсидій: пенсіонери, діти, безробітні. Й навіть із цих 16,2 мільйона українців більше половини перебувають за межею бідності, отримуючи мінімальну зарплату – 1450 гривень.
Отже, навіть за середньомісячного доходу в п’ять тисяч гривень на сім’ю виникне потреба в субсидіях. Бо людям доведеться віддавати від 50 до 80 відсотків зароблених коштів на оплату комуналки. А харчі, ліки, одяг? За що все це купувати? Про відпочинок доведеться просто забути.
Проблема і в тому, зазначають експерти, що, оскільки люди не отримують субсидії «живими» грошима, вони абсолютно не зацікавлені в економії енергоносіїв.
А в перспективі субсидійна «щедрість» може «вилізти боком» і держбюджету. Вже нині держава заборгувала постачальникам житлово-комунальних послуг 25,3 мільярда гривень за нараховані субсидії. І це при тому, що цьогоріч на субсидії передбачено близько 40 мільярдів гривень. Що буде, коли ця сума сягне 80 мільярдів? Представники Мінфіну вже офіційно повідомили: майбутні витрати на субсидії можуть скласти 3,8 відсотка ВВП.
Протягом двох останніх років комунальні тарифи підвищують мало не щомісяця. Влада каже: цього вимагає МВФ для надання чергового кредитного траншу. Але Фонд давати гроші не поспішає, зважаючи на відсутність справжніх реформ, корупцію та офшорні скандали.
Політики ж використовують комуналку для самопіару й підвищення рейтингів. Одні розкидаються голослівними заявами, інші звинувачують опонентів. Людям від цього жодної користі. Бо ні конкретні політики, ні їхні фракції не зробили нічого, аби змінити ситуацію. А могли б, наприклад, як зазначає «Телеканал новин 24», підготувати законопроект, згідно з яким високі тарифи на газ встановлювалися б для величезних особняків, а не для звичайних сільських будинків. Чи законопроект про податок на розкіш, якою насолоджуються депутати, урядовці та інші чиновники.
Для багатьох пересічних українців літньо-осінні стрибки на компослуги стануть непосильним тягарем. Заплатив – і зуби на поличку клади…
Ольга ЧОРНА.
