Стимулювання розвитку альтернативної енергетики, в тому числі і біопалива, в Україні розпочалося ще з моменту здобуття нею незалежності.
Біологічне паливо, як свідчить довідкова література – це органічні матеріали, серед яких деревина, відходи та спирти, які використовуються для виробництва енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля та ядерне паливо.
Україна у рослинництві є одним із світових лідерів агропромислового бізнесу. Наше сільськогосподарське виробництво має можливість нетрадиційно використовувати сільгосппродукцію, де на головну увагу заслуговує сегмент переробки її на біопаливо. Суттєвою перевагою біологічного палива над іншими видами останнього є те, що воно повністю розкладається мікроорганізмами, і тому відносно екологічно безпечне для навколишнього середовища.
Сільськогосподарська продукція, яку вирощують для використання як біопаливо, включає кукурудзу і сорго (у США), льон і ріпак (у Європі), цукровий очерет (у Бразилії). В Україні, на думку вітчизняних вчених, найефективнішою культурою для переробки на біопаливо, зокрема біоетанол, є цукрові буряки, за ними йде кукурудза.
Для отримання біоенергії можуть використовуватися також солома, лісоматеріал, рисове та соняшникове лушпиння, стічні води й залишки продуктів харчування. Ці продукти перетворюються на біогаз через анаеробне зброджування.
Ще одним із способів подолання залежності від традиційних джерел палива є закладання енергетичного лісу – деревних і чагарникових насаджень швидкоростучих порід, зокрема верб, тополь та інших листяних порід, здатних до легкого відновлення надземної частини після її зрізання.
Україна має великий біоенергетичний потенціал і, при повноцінному використанні малопродуктивних земель, здатна повністю його використати для створення сировинної бази для виробництва зеленого палива.
Щоб більше дізнатися про цей вид палива, запрошуємо відвідати відділ сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної наукової бібліотеки де діє виставка літератури «Зеленому паливу – зелене світло».
