Чорноземи наші, але… Україна посідає друге місце серед країн світу за загальною площею земель, яку контролюють іноземні інвестори. Такі результати аналітичного звіту, опублікованого міжнародною ініціативою Land Matrix.
Понад 3,3 мільйона гектарів землі сільськогосподарського призначення в нашій країні підконтрольні міжнародним інвесторам. За цим показником Україну випередила лише Індонезія, де під їхнім контролем понад 3,6 мільйонів гектарів. Також до п’ятірки лідерів рейтингу увійшли Росія, Бразилія та Папуа-Нова Гвінея.
За словами аналітиків, така кількість сільськогосподарської землі, що контролюють «великі гравці» світового аграрного ринку, становить суттєві загрози для екологічної безпеки країни. Також це може призвести до значної економічної шкоди.
«Зазвичай, вони ведуть інтенсивне сільське господарство, яке має негативні наслідки для довкілля. Йдеться про забруднення води, ґрунтів та зменшення біорізноманіття. Концентрація земель може призвести до масштабної деградації ґрунтів, якщо не почати змінювати підходи до сільськогосподарської практики вже зараз та посилювати екоконтроль за агровиробниками», – вважає керівник відділу екологізації промисловості ГО Екодія Михайло Амосов, передає «Главком».
Земля – природне багатство для вітчизняної економіки. Тим паче, зважаючи на неврожайні роки, які спостерігаються в багатьох країнах світу. Землю потрібно берегти, не виснажувати. Та іноземцям головне що? «Видушити» з наших чорноземів найбільше прибутків. А далі – хоч пустеля…
І ще про економіку. В уряді говорять про її післяковідне відновлення. Малюють райдужні картинки. Експерти ж, у свою чергу, кажуть: в Україні «відновлення» економіки відбувається за рахунок надходження в країну імпорту.
Так, економіст Олег Пендзин у коментарі «ГолосUA» зазначив: «Україна – це класичний варіант колоніальної економіки, яка продає сировину та робочу силу, а натомість отримує товари тривалого користування. Тому ми ходимо в імпорті, їздимо на імпортному транспорті, в побуті використовуємо імпорт. Наші співвітчизники, які працюють за кордоном, щороку перераховують в країну 12,5 мільярда доларів. Ці гроші йдуть на ринок, на якому купують імпорт, а потім повертаються назад в ті країни, які цей імпорт виробляють. А ми знову залишаємося ні з чим».
Будинки, які зводять в Україні, також обслуговуються за рахунок імпорту.
І ще на тему економіки. Інфляція у вересні в Україні підскочила із 10,2% до 11%. Це найвищий трирічний максимум. Інфляція понад 11% була останній раз у травні 2018 року – 11,7%.
У Нацбанку пояснили: інфляція – це зростання загального рівня цін, що відображає зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Чим вищий рівень інфляції у країні, тим більшу загрозу він несе для економіки.
Тим часом ціни в Україні збільшуються. На продовольство в тому числі. І світові ціни на продукти харчування ростуть вже другий місяць поспіль. Зокрема, вартість деяких продуктів досягла свого десятирічного максимуму. Цьому сприяло зростання ціни на зернові та рослинні олії, заявили в ООН. У вересні – аж на 32,8%.
Наступний рік, прогнозують експерти, легшим не буде. Ціни в Україні на продовольство можуть підвищитися майже удвічі. Усе через високу вартість газу та виробничої сировини.
…«Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави», – йдеться в українському законодавстві. Справді? Під особливою охороною? На кого працює наше «національне багатство»? Адже українці за харчі платять дорожче, ніж європейці. А такої землі, як у нас, в них немає.
Ольга ЧОРНА.
