Згасають усмішки наших молодих захисників. Іван Гуменюк із села Кривчики Вишнівецької громади боронив Україну з початку великої війни. Мав поранення, яке залишило осколок біля серця. А зараз на похорон сина спішить тато Михайло, який воює на пекельній Донеччині. Спи спокійно, Іване! Вічна пам’ять!
«Війна збирає свої жертви: 11 січня 2025 року, вдома, помер військовослужбовець, уродженець с.Кривчики, Гуменюк Іван Михайлович, 8 жовтня 1999 року народження. Хлопець навчався в Кривчиківській школі, пізніше в Тернополі на автослюсара. Завжди життєрадісний, доброзичливий, дружелюбний.
У 2020 році був призваний на строкову службу, в грудні цього ж року прийняв присягу на вірність українському народові. З початком повномаштабного вторгнення перебував у складі Національної гвардії імені Михайла Грушевського, отримав поранення, яке залишило осколок біля серця.
У квітні 2024 році, на підставі Указу Президента, був звільнений у запас та уже в жовтні – пішов в 105 бригаду ТрО.
Траурний кортеж з тілом померлого військовослужбовця зустрінемо 12 січня, в 14:30, біля с.Раковець по трасі М-19. О 14:50 – прощання на майдані Шевченка. Після цього траурна процесія вирушить до с.Кривчики, де в рідному домі померлого відразу відслужиться панахида. 13 січня, об 11 год, Івана Гуменюка з дому супроводимо до місцевої церкви, де відслужиться чин похорону.
Щирі співчуття матері, батькові – військовослужбовцю, який із Донецької області поспішає на похорон сина, близьким, однокласникам та усім, хто знав Івана Гуменюка. Вічна та світла пам’ять воїнові, який захищав Україну від російського агресора.