Маю на увазі електронні декларації.
1 жовтня виповнився місяць, як запрацювала багатостраждальна система декларування. Ішла до цього «подвигу» українська влада – на вимогу цілої низки міжнародних організацій – аж 8 місяців. Тяжко-важко, наче величезний камінь перед собою котила. А все тому, що пункт, який передбачав запровадження е-декларування з січня ц.р., тишком-нишком зник із Закону про держбюджет у ніч його ухвалення. Під якесь крісло закотився чи й під килимову доріжку? А сонні парламентарі цього не помітили. Бо що можна помітити у грудневих сутінках та ще й о четвертій годині ранку?
– У таку пору можна лише ліки приймати, а не бюджет,-зіронізував днями депутат Євген Рибчинський, згадуючи ту бюджетну ніч.
ХТО ПЕРШИЙ? КОЗАК ГАВРИЛЮК
Однак… Якщо спробувати оцінити, як нині просувається заповнення е-декларацій, то про четверту годину ранку ми з вами, дорогі мої читачі, сьогодні згадуємо не востаннє. Адже до закінчення цієї, дуже важливої для України, електронної епопеї залишился менше місяця. Конкретно: декларування має закінчитися 31 жовтня.
Скільки ж потенційних декларантів, а це нардепи, держслужбовці, судді, прокурори, уже встигли прозвітувати про свої доходи і майно?
За перший місяць це зробили 1370 осіб. При цьому жодного чиновника вищої ланки, не кажучи вже про найвищу, серед них нема. Здебільшого це помічники депутатів, радники міністрів, судді міського і районного рівнів, завідувачі відділами…
Ні, неправда. Один відомий чоловік серед тих, хто вже «задекларувався», таки є. Це Михайло Гаврилюк, нардеп-самовисуванець. Як свідчить його е-декларація, за минулий рік він заробив майже 80 тисяч гривень. Це – депутатська зарплата. Із майна у Гаврилюка – 32-метрова квартира у Чернівцях. Автівки чи земельної ділянки не має. У Гаврилюкової дружини Ярини і маленького сина Максима – ні майна, ні грошей.
Відзвітувала про свої доходи в електронній формі й поки не особливо відома Наталя Корчак, очільниця Національної агенції з протидії корупції (НАПК). До цього вона працювала у Нацакадемії прокуратури. Де й заробила торік 83 тисячі гривень. У сина-студента дохід – 8,3 тисячі. Має родина і дві невеликих, як за столичними мірками, квартири.
Отакі статки у двох більш-менш відомих людей: козака Гаврилюка з його зачіскою-оселедцем і оголеним торсом на тріскучому морозі під час Майдану Гідності та пані Наталі Корчак. Остання відома в основному частими звинуваченнями на адресу тих, хто довго і нудно готував систему е-декларування до запуску, а після того, як вона нарешті запрацювала – скаргами на її зависання, часті збої та інші вибрики. Іноді – аж надто дивні…
ЧОМУ Б НАСТУПНИМ НЕ СТАТИ ПРЕМ’ЄРУ?
Все те, без сумніву, не руками Корчак робиться. Але ж робиться! От і до свого першого ювілею, а то був перший місяць роботи системи, сайт декларування заряснів незрозумілими цифрами, датами, адресами. Особливо здивувало користувачів екзотичне громадянство низки декларантів – на архіпелагах Самоа, Океанія, Вануату… А поки декларанти відхрещувалися, Корчак вдесяте пояснювала:
– Це просто тимчасовий збій. Система вдосконалюється, ведуться експертизи. Окрім того, все дуже уповільнює Держспецзв’язок. Якому, у свою чергу, невчасно передала документи на сертифікацію розробниця системи – компанія «Міранда»…
Не бракує претензій у Корчак і до Програми розвитку ООН (ПРООН). Однак це – деталі. Насправді сіль проблеми в тому, що чиновництво найвищого і просто високого гатунку – починаючи від парламенту і закінчуючи Кабміном – боїться е-декларування дуже й дуже сильно. Та що боїться – ненавидить!
Якщо ж це не так … Де тоді е-декларація, для прикладу… Ну, хоча б Гройсмана? Адже то саме він розпікав винуватих у затримці запуску системи, погрожував звільненнями…Чому Володимир Борисович досі не показав прикладу віце-прем’єрам, міністрам та всій чиновницькій раті, задекларувавши свої статки першим у Кабміні?
Тим паче, що електронний варіант декларації Гройсмана за 2015 рік з’явився на сайті Верховної Ради ще у квітні, коли зі спікерського крісла він пересідав у прем’єрське.
Згідно з цим документом, за минулий рік нинішній очільник Уряду отримав майже 1,5 мільйона доходу, переважно від здачі майна в оренду. Так що спікерська зарплата Борисовича, а це 77 тисяч гривень, – копійки… Володіє його родина також чотирма чималими земельними ділянками, двома квартирами – загальною площею рівно 1000 метрів і (цитую) «п’ятьма одиницями іншого нерухомого майна площею 1051, 112, 143 та 736 кв.м».
А ще у Гройсманів є 2 іномарки та майже 3 мільйони гривень у банках.
Як бачимо, далеко не бідний чоловік наш прем’єр. Щоб стільки всього надбати – працювати мусить до знемоги. Де вже тут знайти годину-другу для заповнення е-декларації? Але – повинен! Ну хіба…
Хіба наш хронічний ледацюга (маю на увазі парламент) спроможеться зібратися хоч у половинному складі + 1 – і внесе омріяні поправки до закону про обов’язковість електронного декларування. Такі поправки, щоб неправедно нажите сотнями й сотнями корупціонерів багатство не кололо бідному народу очі…
ПОПРАВКИ: І ХОЧЕТЬСЯ, І КОЛЕТЬСЯ…
До цього, тобто до поправок, наші слуги завжди готові – як радянські піонери до подвигів. Мільйонерка Тетяна Донець навіть цілий закон підготувала. А от у голови фракції БПП Ігоря Гриніва апетити «скромніші». Він хоче просто не вказувати в деклараціях майна і подарунків. Правда, вчора, після розмови з Президентом, Гринів свою поправку відкликав. Підкреслив: тимчасово.
Та от біда… У випадку, якщо згадуваний закон депутати таки ризикнуть переписати чи підкоротити, Україні не бачити ні безвізового режиму, ні чергового траншу МВФ, на який вона розраховує ще до кінця року. Та й Білий дім – устами свого посла в Україні Марі Йованович – чітко попередив: поправки до закону можна вносити тільки технічні.
І ще від однієї людини залежить вдасться Верховній Раді переписати закон під корупціонерів чи ні. Це – спікер Парубій, котрий може внести або ж не внести перегляд цього документа до порядку денного.
Сподіваюся, він зробить останнє. Хоча б тому, що самому Парубію приховувати нічого. Ну, має він квартиру на 21 квадрат і будиночок – на 32. Плюс невеличка земельна ділянка – поруч з будиночком та 78 тисяч зарплати за минулий рік. Члени родини заробили ще 40 тисяч.
Так що вперед, пане Андрію! Станьте хоч ви прикладом серед найвищих посадовців – для тих же нардепів, скажімо. На взірець «бідняків»-мультимільйонерів Вілкула, братів Добкіних і Дубневичів (в останніх лише квартир – за півсотні) та їм подібних…
Ой, а є ж іще голова фіскальної служби Роман Насіров – з двома незадекларованими квартирами (не «хрущівками», сподіваюся?) у Лондоні, тамтешньою фірмою дружини і навіть офшорами. Останні детективи НАБУ виявили зовсім недавно – з допомогою своїх латвійських колег…
Сам Насіров під час серпневого брифінгу пообіцяв заповнити е-декларацію у вересні – «коли все протестують і система запрацює».
Однак обіцянки не виконав.
Можливо, не знає, що вересень вже закінчився?
ПРО ДЕШЕВИЙ ПОПУЛІЗМ І ДОРОГИЙ ШОКОЛАД
Не можу оминути сьогодні іще однієї людини, яка мала б подати приклад в е-декларуванні. Це – наш із вами Президент. Те, що свій бізнес він передав в управління відомій зарубіжній компанії, сумніву сьогодні не піддаватиму. Як і «нульовим» офшорам. Повірю Петрові Олексійовичу на слово. Кому ж тоді взагалі вірити, як не Президентові? Особливо, коли він клянеться, що покупців на його бізнес – нема! Отже, ситуація унікальна – як з Одеським припортовим заводом?
Те, що вже згадуваний сьогодні Ігор Гринів днями закликав свого друга Петра Олексійовича продати свій бізнес – як той й обіцяв, мене приємно здивувало. При цьому Гринів додав: заклики громадськості продати кондитерську фабрику в Липецьку Порошенко вважає дешевим популізмом.
Що ж… Популізм, може, й дешевий, зате шоколад… Ну, дуж-ж-же дорогий. Увесь, включно з «рошенівським».
До того ж, у мене є власна думка стосовно фабрики в Липецьку. То ж москалі її шоколад і цукерки лише жерти люблять. А працювати на ворожій фабриці – нізащо!
То, думаєте, українці до Росії чого досі їдуть? І так активно, що аж президентського радника Юрія Бірюкова сердять. Мовляв, а патріотизм ваш де? Цілими автобусами до Росії претеся!
Спокійно, пане Юрію. По-перше, не автобусами, а мікробусами. А по-друге… Хтось же повинен на Липецькій фабриці працювати? От наш народ і рятує ситуацію. Тим паче, що в Україні з нормально оплачуваною роботою досі справи кепські.
Стосовно ж патріотизму, то… Він – як душа, мусить бути в кожного.
Так що не варто всіх, хто вимушено працює у Росії, вважати зрадниками. Тим паче, що наш Петро Олексійович, за нормальним рахунком, теж має там свій інтерес…
Стосовно ж е-декларацій, то знаєте коли для їх заповнення настане «година пік»?
Відчуваю, що в ніч переходу України на зимовий час. Адже та ніч буде на цілу годину довшою. Отоді потенційні декларанти й візьмуться до роботи – як депутати під час ухвалення бюджету. Поганий приклад він же – заразний. Від напливу бажаючих оприлюднити свої статки сайт традиційно… Невже знову зависне? Тоді зимовий час Україна зустріне осоромленою перед світом. Своїми безсоромними багатіями.
Але не будемо думати про погане. Дива ж іноді трапляються! Так що і сайт може все витримати, і декларанти не осоромляться. Тим паче, що жовтень має не 30, а 31 день. Таким чином до зайвої години додається ще й цілісінька доба. Встигнемо? От доживемо – і побачимо…
