А з тим керівником школи, який колись наніс криваву рану моєму юному серцю, я зустрілася у потязі років десять тому. Ми сиділи одне навпроти одного. І хоча час змінив нас обох, збагнула – він упізнав ...

Ганна чоловіка кохала. Колись. Потім навчилася жити мріями, у яких була щасливою. Подумки перевтілювалася в іншу жінку, аби втекти від себе, від Тараса, від завтрашнього дня… Не розуміла, що коїться з ...

Після довгої затяжної зими нарешті завесніло. Рясний теплий дощ лагідно обливав довкілля, купав його, як мати дитину. І хоч небо було сірим і низьким, в повітрі впевнено витав дух весни. Він заполонюв ...

Ангел у білих шатах стояв біля вікна і щасливо усміхався. Може, це був хтось із лікарів. Можливо, марево… А, може, й ні… - Не візьму я її до себе! У мене своїх двоє дітей. Чоловік копійки заробляє. Ще ...

Вони зустрілися знову майже через двадцять літ, щоб уже стати щасливими Є моменти в житті, коли хочеться оглянутися назад і крок за кроком пройти власною стежиною, яку напророкувала тобі доля. Ти ніко ...

Ярина мріяла бути схожою на свою вчительку Марину Львівну. Вона носила взуття на підборах. Гарно одягалася. І прикрашала блузки та сукенки елегантними брошками. І це дуже подобалося дівчинці. Вчительк ...

Так він назвав ту, яку зустрів у важкий період свого життя. Вона, наче світло, прорізала тьму, яка запеленала його душу тугими мереживами смутку, болю і розчарування. Тоді для нього дні ставали безкін ...

Посадка на потяг закінчувалася. Уже й попросили тих, хто проводжав пасажирів, залишити вагони, а Микола все тримав у обіймах Олену, і ніяк не міг відпустити. Йому здавалося, що коли відірве її від себ ...