Коли проїжджати селищем Гримайлів, що на Гусятинщині, на вулиці навпроти парку можна побачити скромний будиночок з вивіскою “Гримайлівська станція юних техніків”. Назва говорить сама за себе. За дверима, у невеликому приміщенні завжди вирує життя, а повітря наповнене творчим духом. І так сорок років поспіль. Змінювались керівники, викладачі, приходило нове покоління учнів… З 2013 року заклад очолює Микола Сідляр. У цій справі чоловік не новачок. Після закінчення педагогічного вишу працював вчителем у Товстенській школі, пізніше заступником директора з виховної роботи у Красненській школі, згодом – директором у Калагарівській школі, паралельно ведучи всі ці роки гурток із спортивної радіопеленгації. До речі, облюбував це заняття, ще навчаючись у школі, їздив у Гримайлів на гурток, керівником якого у той час був Петро Гаврилюк, брав участь у районних та обласних змаганнях і часто виходив переможцем у своїй віковій групі.
Як розповів Микола Степанович, Станція юних техніків \СЮТ\ є профільним закладом позашкільної освіти, головна мета якого – створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час. Сьогодні тут діє близько десяти гуртків, серед яких радіоконструювання, авто- та авіамодельні, картинг, на яких діти вчаться відповідно конструювати, читати радіосхеми та їх складання, правильно користуватися паяльником, термофеном, флюсами, а також виконують монтаж радіосхем, працюють лобзиком, паяльником, із трасовими моделями,виготовляють моделі-копії літаків, планерів та різних літаючих апаратів, вивчають ази керуванням картом, його конструкцію, будову двигунів внутрішнього згоряння, займаються підготовкою до змагань з автоспорту. У планах у цьому навчальному році відкрити гурток із судномоделювання, адже у Гримайлові є ставок, де учні матимуть змогу оволодіти навиками управління радіокерованими моделями кораблів та катерів. Гуртковою роботою під керівництвом восьми педагогів охоплено близько трьохсот вихованців віком від шести до вісімнадцяти років.
Особливо піднесено Микола Сідляр говорить про гурток спортивної радіопеленгації. Це, можна сказати, його дітище. Адже веде його з 1996 року. Скільки з того часу витоптано лісових стежин та здолано гір не лише в області, а й далеко за її межами! Посилене 3-6 денне тренування та досвід попередніх років давали результат. Щороку його команда, де тільки не побувала, виступаючи в обласних змаганнях та представляючи Тернопільщину на Всеукраїнських і Міжнародних змаганнях, обов’язково поверталась із нагородами різного рівня, яких не злічити. Тож є чим пишатись. До слова, сам він теж бере активну участь у змаганнях серед дорослих у різних вікових категоріях від 19 до 70 років, які відбуваються паралельно.
– Мета нашої СЮТ – виявлення обдарованих учнів різних вікових категорій та підтримка їх винахідницької творчості, – каже Микола Сідляр. – Її вихованці є гордістю усього колективу,- наголошує керівник закладу, – а тому хотілось би для них щось більше зробити. На жаль, не вистачає коштів на придбання матеріалів та обладнання, дрібного інвентаря, проведення поточного та капітального ремонтів тощо. Однак, незважаючи на відсутність додаткового фінансування, торік своїми силами ми зробили косметичний ремонт навчальних кабінетів, лабораторій та поточний ремонт інших приміщень, полагодили аварійну часину покрівлі, а також встановили нового економного твердопаливного котла, придбаного за сприянням депутата Верховної Ради Миколи Люшняка. Слід зазначити, що мої колеги віддані своїй справі, левову частку матеріалів для проведення занять самі закупляють за власні кошти. На даний час СЮТ працює над формуванням і утвердженням концепції нової моделі закладу, що передбачає визначення пріоритетних ідей, принципів позашкільної освіти найбільш важливих для його життєдіяльності, а також аби вберегти школу для дітей всієї громади.
– Звичайно, як і у всіх освітян, у нас теж є проблеми. Але той, хто прагне працювати, знаходить шляхи їх вирішення, – впевнені педагоги СЮТ. – Саме до таких і належить Микола Степанович. Цілеспрямованість, прагнення досягти мети, працездатність і працелюбність, вміння розв’язувати проблеми – ось його характерні риси.
Із колегами повністю погоджується директор Тернопільського обласного комунального центру науково-технічної творчості Йосип Кохан.
– Микола Сідляр – досвідчений педагог і керівник. Гримайлівська СЮТ- одна з кращих в області, роботи її вихованців красуються на Всеукраїнських виставках та змаганнях – у цьому його заслуга і ввіреного йому колективу.
Микола Степанович не тільки досвідчений педагог і керівник, а й господарник. За його плечима вісім років головування у рідному селі Саджівка. Починав у нелегкі часи.
– Так, – каже Микола Степанович.- По-різному бувало. Село Саджівка було єдиним у районі, землі сільськогосподарського призначення якого довго пустували , були незорані та незасіяні. З усіх, кого просив взяти в оренду земельні паї, погодився лише Василь Іванович Ванярха, нинішній директор ПП “Вікнини”. Відтоді справи пішли угору. Завдяки плідній співпраці з Василем Івановичем моє село сьогодні має прекрасний дитсадок, якому можуть позаздрити інші, школу, великий обсяг робіт зроблено біля церви та всередині її, значну увагу приділяв престарілим мешканцям,сприяв селянам у виготовленні державних актів на землю. Сьогодні вони вчасно отримують орендну плату за свої наділи та мають всебічну підтримку від орендаря. Оновлено могилу Січовим Стрільцям, розпочато роботу з вуличного освітлення та обгородження місцевого цвинтаря та багато чого іншого. Зокрема облаштував дві автозупинки, домігся сполучення з обласним центром – тричі на день курсують автобуси – адже село віддалене від центральної траси.
Тож усе, що зроблено Миколою Сідлярем у Гримайлівській СЮТ та у селі Саджівка за непростих обставин, безумовно, дає право бути впевненим у його завтрашніх планах і діях. Сьогодні Микола Сідляр балотується на селищного голову Гримайлівської об’єднаної територіальної громади. Він добре розуміє, наскільки це важливе рішення. Маючи певний досвід, вважає, що насамперед потрібно зосередитись на напрямках, які дадуть економічному розвитку територій найбільше шансів у майбутньому – у сфері освіти, охорони здоров’я, культури і спорту, духовності, а також особливу увагу приділити ремонту сільських доріг і вулиць. Це для нього питання номер один.
Марія МАЙДАНЮК.
